Бамія: технологія вирощування, особливості догляду

Бамія - технологія вирощування і умови по догляду.

Ця однорічна рослина з родини мальвових походить зі Східної Африки. У неї багато назв: бамія, окра, гумбо, гібіскус кулінарний. У країнах тропічного і субтропічного поясів вона є однією з найважливіших овочевих культур, її люблять араби, турки, греки. У країнах СНД бамію на невеликих площах вирощують у Закавказзі, Середній Азії, у Краснодарському краї, в Молдові, на півдні України.

Харчова цінність

У їжу використовують недостиглу добову зав’язь плодів ( коробочки) у вареному, смаженому, тушкованому вигляді. Їх консервують. Сушать, заморожують. З плодів готують супи, соуси. Недостигле насіння цілком може заміни нити зелений горошок, а з достиглих підсмажених зерен готують смачний напій, який нагадує каву. З м’ясистих чашечок плода можна приготувати желе, варення, торти, пудинги і охолоджувальні напої. Молоді пагони рослин використовують для приготування салатів, у них злегка кислуватий смак.
Бамія – добре доповнення до гострих м’ясних страв, особливо з птиці. Відварюються і тушаться плоди напрочуд швидко, тому їх додають до готової страви в останню чергу.

Цілющі властивості

Плоди бамії – цінний лікувальний і дієтичний продукт. Завдяки значній кількості слизових речовин вони дуже корисні хворим на виразку шлунку і гастрит.

Відвар плодів бамії рекомендують вживати від застуди, бронхітів та інших захворювань верхніх дихальних шляхів. Крім того, помічена здатність цієї рослини відновлювати життєві сили людей, виснажених після тяжких хвороб.
Пізні плоди бамії грубшають, стають волокнистими, жорсткими і неїстівними, тому дієтичні властивості мають тільки молоді зав’язі.

Біологічні особливості

Бамія вибаглива до тепла. За технологією вирощування і споживанням близька до бобових. Деякі овочівники-аматори навчилися вирощувати цю теплолюбну рослину не тільки на півдні, а й у середній смузі. Оптимальна температура для розвитку і росту рослини – від +20 до +30С. Заморозків молоді рослини не витримують. Сходи з’являються за температури не нижче +15С через 8-10 діб.
У бамії прямий стрижневий слабо розгалужений корінь і пряме, розгалужене товсте дерев’янисте стебло заввишки 30-40 см у карликових форм і до 2 м – у високорослих. Стебло вкрите жорсткими волосками, які подразнюють шкіру рук. Існує кілька форм бамії з темно- чи світло- зеленою або антоціановою пігментацією. Квітки поодинокі, великі, жовто-кремові або майже оранжеві з великою малиновою плямою біля основи. Цвітуть у липні.

Плід – багатонасінна 5-11 – гранна, конусоподібна. М’ясиста коробочка завдовжки 6-30 см, діаметром 1-5 см, м’яко- або жорсткоопушена. Середня кількість плодів на рослині – від 4 до 15 штук. Маса повітряно-сухого плода коливається від 12 до 28 г.

Насіння округле, темно-зелене, оливкове, темно-сіре, голе або з коричневим опушенням, з невеликим загостреним дзьобиком. У плоді від 47 до 87 насінин середньою масою 3,1 – 4,8 г. Маса 1000 шт. насінин 47-69 г.

Технологія вирощування

Вирощуючи бамію у південних степових районах, її посіви необхідно розміщувати насамперед на городах або зрошуваних ділянках. Вона може рости на будь-яких ґрунтах, крім перезволожених, з близьким заляганням підґрунтових вод. На важких холодних ґрунтах дає низький урожай. Найкраще бамія росте на добре освітлених ділянках з легким (супіщаним) родючим дренованим ґрунтом, багатим на органічні речовини. Попередником можуть бути огірки. У посушливих зонах обов’язкове зрошування.

Грунт під бамію починають обробляти восени: ділянку перекопують, вносять перегній ( 30-50 т/га) разом з фосфорними і калійними добривами ( по 90 г діючої речовини на 10 м2 площі ). Навесні перед сівбою або одночасно з нею вносять азотні добрива ( 90 г діючої речовини ).

Насіння бамії вкрите щільною оболонкою і повільно проростає. Тому перед висіванням його замочують у теплій воді протягом доби. За 1-1,5 місяця до садіння в ґрунт насіння висівають у торфоперегнійні горщики. У середній смузі України горщечкову розсаду 30-45-добового віку висаджують у прогрітий грунт під тимчасові плівкові укриття. Безгорщечкова розсада не приживлюється, тому що у неї стрижневий корінь з невеликою кількістю бокових відгалужень.

Під розсаду бамії готують таку саму суміш, що й під помідори. Насіння висівають у вологу суміш, присипаючи його просіяним ґрунтом. Ящики накривають склом, яке щодня перевертають, щоб конденсат не змочував рослини. Пророщують рослини за температури 18-21С. У фазі одного справжнього листка рослини пікірують (пересаджують сіянці) у горщечки. Подальше вирощування розсади таке саме, як і в помідорів.

Розсаду віком 30-45 діб висаджують під тимчасові плівкові укриття. Під час садіння в лунку вносять по 1 чайній ложці суперфосфату в суміші з перегноєм або ґрунтом. Як ущільнювач бамію висаджують у посівах огірків в один ряд.

У південних районах, де можливе вирощування баклажанів, насіння бамії висівають у відкритий ґрунт одночасно з баштанними культурами у другій декаді травня, коли температура ґрунту на глибині загортання насіння встановиться на рівні +14-16С. Спосіб сівби широкорядний за схемою 60Х30 см і 70Х25 см. Норма висіву насіння – 10-15 г/10 м2, глибина загортання 3-5см ( залежно від ґрунту ). Воно добре проростає за температури +20-22С.У момент проростання насіння бамії потребує достатньої кількості фосфорних добрив.

Догляд за посівами

Догляд полягає у 2-3 разовому розпушування міжрядь, прополюванні бур’янів, підгортанні рослин ( двічі ) і поливах у посушливу погоду. Перші 20-30 діб рослини розвиваються повільно і потребують ретельного розпушування ґрунту через кожні 10 діб, виполювання бур’янів, проріджування рослин у ряду на відстані 25-30 см. Оптимальна густота стояння – 60 штук/10м2. У суху погоду поливають, особливо в період плодоношення. Не можна допускати, щоб температура повітря під плівковими укриттями була вищою +30С. Для вентиляції плівку піднімають з повітряного боку. З настанням теплої погоди плівку знімають. Рослини швидко ростуть, зацвітають і дають плоди з липня до вересня. У фазі цвітіння їх підживлюють аміачною селітрою ( 30-50 г/м2) або нітрофоскою ( 2 ст. ложки на відро води ). У період плодоношення вносять калійну селітру у такій самій дозі.

Збирання врожаю

Через два місяці після з’явлення сходів скоростиглі плоди зацвітають. Плоди досягають технічної стиглості через 3-6 діб після запліднення і потім швидко грубішають, стають волокнистими. Збирають їх у південних районах через 1-2 доби, а в середній смузі – через кожні 4-6 діб після початку цвітіння. Якщо плоди своєчасно не зняти, вони стають неїстівними. Зав’язь довжиною 6 см ( у деяких сортів 8-9 см) і більше обламують або зрізують ножем у рукавичках, оскільки рослини вкриті густим дрібним опушенням і за контакту з ними може з’явитися подразнення шкіри. Плодоношення триває до настання приморозків.

Якщо зав’язь збирати регулярно, вона знову наростає. За оптимальних умов урожай становить 7-9 кг/10 м2.

Для насіннєвих потреб коробочки збирають тоді, коли і вони, й насіння в них стануть сухими ( 35 діб з початку формування). Зібрану зав’язь одразу використовують, тому що вона дуже погано зберігається. У холодильних камерах вона може зберігатися протягом 8-10 діб за температури +2-8С і відносній вологості повітря 90%.

Автор: академік О.С. Болотських

Метеріал із журналу: “Дім сад город”





Схожі записи:



Залишити коментар: