Переваги мульчування ґрунту

Природа не терпить порожнечі. На кожному, навіть самому маленькому клаптику землі що-небудь виростає, якщо тільки він не прикритий хвоєю, опалим листям або просто сухою торішньою травою. Скільки б не намагався працьовитий садівник позбутися від бур’янів, виполюючи їх навколо культурних рослин, все одно незабаром виростуть нові. З допомогою них земля захищається від пересихання і ерозії, ущільнення після дощів і утворення ґрунтової кірки. Так чи не простіше не боротися з цим явищем, а допомогти ґрунтові, використовуючи спосіб, давно відомий хліборобам? Він називається мульчуванням і полягає в тому, що не зайнятий посадками простір грядок покривається спеціальним матеріалом – мульчею.

Переваги мульчування грядок

Закриваюча грунт мульча:

  • пригнічує ріст бур’янів;
  • зменшує амплітуду добових коливань температури ґрунту;
  • дозволяє скоротити кількість поливів, так як зменшує випаровування вологи з ґрунту;
  • робить непотрібним розпушування – грунтова кірка на замульчованній грядці не утворюється;
  • істотно покращує умови існування ґрунтових мікроорганізмів і черв’яків;
  • покращує структуру грунту.

Що підходить для використання в якості мульчі?

Для мульчування годяться різні види матеріалів, як органічні, так і неорганічні. До неорганічних відносяться спеціальні мульчуючі плівки, неткані матеріали, картон, мішковина, папір, гравій, пісок. Плівкою, як правило чорною, накривають грядку цілком, закріплюючи по краях. Потім в цій плівці прорізають отвори, в які і висаджується розсада. Найчастіше цей спосіб застосовується при вирощуванні полуниці і садової суниці. Він особливо гарний тим, що ягоди залишаються чистими, не стикаючись з грунтом. Грунт не ущільнюється від дощів, а отже, не вимагає і розпушування. Бур’яни під такою плівкою не виростають, отже і прополка буде не потрібна. Але є й недоліки: по-перше, під плівкою рослини часто відчувають дефіцит води – опади на грядку майже зовсім не проникають; по-друге чорна плівка занадто сильно нагрівається сонцем, що призводить до перегріву в ясну погоду. Тому значно безпечніше використовувати різні неткані матеріали, вони здатні пропускати повітря і вологу. Основна перевага укривних матеріалів і плівки полягає у можливості багаторазового використання. Восени такий матеріал знімають, згортають або скачують рулоном і прибирають до наступного сезону.

Папір і картон теж непогано захищають грядки від зовнішніх впливів, але вони помітно поступаються в міцності. Зате знімати із закінченням сезону необов’язково – вони поступово зігнивають в ґрунті.

Гравій і пісок частіше використовують для клумб і квітників, де крім мульчуючих функцій вони можуть служити ще і прикрасою.

Але найкращою для збереження здоров’я грунту буде мульча, що має органічне походження. Для цього підійдуть найрізноманітніші матеріали: зрілий або напівперепрілий компост, торф, торішнє листя, тирса, скошена трава, подрібнена солома, висмикнуті під час прополки бур’яни, полова, лушпиння насіння і інші подібні матеріали. Основна вимога – бути пухкими і сипучими. Головна перевага органіки – вона не тільки захищає, але і покращує структуру грунту, живить її і служить добривом. Грунтові бактерії, чисельність яких на кожному квадратному метрі городньої землі обчислюється мільярдами, поступово переробляють ці матеріали, перетворюючи в їжу для посаджених рослин.

На що треба звертати увагу, застосовуючи мульчування:

  • якщо покрити мульчею щільний і сухий грунт, то під нею він і залишиться таким;
  • перед тим, як замульчувати грядку, треба дуже ретельно видалити бур’яни, що ростуть на ній, особливо багаторічні, а також полити і розпушити верхній шар грунту;
  • мульча не здатна замінити добриво, рослинам під нею часто може не діставати елементів живлення, особливо азоту;
  • мульчуючий матеріал не повинен впритул прилягати до стеблів рослин, інакше вони можуть захворіти і зігнити;
  • приступаючи до мульчування треба враховувати тип грунту, причому не тільки на всій ділянці, але і в кожному конкретному місці, тк як на важких і суглинних грунтах мульчуючий шар повинен бути помітно тонший, ніж на легких;
  • надмірно зволожені місця ділянки краще взагалі не мульчувати, а почекати, щоб вони підсохли;
  • товстий шар мульчі помітно згладжує коливання температури всередині грунту, а це означає, що вдень така грядка буде менше нагріватися сонцем, а вночі повільніше остигати, тому навесні не можна мульчувати ще не зовсім прогріті грядки, особливо матеріалами світлого кольору;
  • щоб забезпечити більш швидкий прогрів грунту навесні, його треба засипати невеликим шаром мульчі, що має темний колір, або просто застелити чорним покривним матеріалом;
  • якщо з осені на грядки був насипаний товстий шар світлої мульчі, то ранньою весною її необхідно прибрати бо прогрів грунту затягнеться і час початку посадок доведеться відкласти;
  • коли в якості мульчі застосовуюь тирсу, хвою або кору дерев, потрібно додатково вносити азотні добрива і раскисляющі речовини, тому що такі матеріали швидко забирають азот з грунту;
  • в мульчу не повинні потрапляти бур’яни, які мають насіння – вони здатні дозрівати і проростати прямо на грядках.

Восени всю мульчу на тих місцях, де були посаджені однорічні рослини, зазвичай закопують у ґрунт. Але робити це зовсім не обов’язково – досить полити її фитоспорином або міцним розчином сечовини для знищення шкідників. Укритий грунт менше буде промерзати під час холодів, а навесні, коли мульчу знімуть, стане швидше прогріватися на сонці. Осіннє перекопування у цьому випадку можна робити, просто відгрібаючи мульчу у борозну, а потім повертаючи назад.

Мульчування є не складним, але дуже корисним агрономічним прийомом, що допомагає не тільки економити працю і час садівника, але й покращувати стан грунту на його ділянці для вирощування овочів.





Схожі записи:



Залишити коментар: