Вирощування актинідії на садовій ділянці

Актинідія коломікта або північний виноград, вирощування.

Актинідія коломікта в дикорослому вигляді зустрічається в хвойно-широколистяних лісах на Далекому Сході, у Північно-Східному Китаї, Японії і Кореї. У садах вирощують окультурені форми цієї рослини. Виведенням нових сортів першим почав займатися ще І. В. Мічурін на початку ХХ століття. Саме він образно назвав актинідію коломікту ні як інакше, як північним виноградом, хоча насправді ця ліана є родичкою актинідії китайської, яку ми знаємо під назвою «ківі».

Користь актинідії

Зрілі плоди містять всього 4,5-9,5% цукру, причому більшість з них – моноцукри (глюкоза, фруктоза), які легко засвоюються організмом. Вміст вітаміну С досягає 930 міліграмів на 100 грамів ягід – це в 10-14 разів більше, ніж у цитрусових.

Солодкі і ароматні ягоди можна сміливо вживати в сирому вигляді, заморожувати на зиму, сушити, переробляти на варення, джеми і компоти.

Актинідія коломікта є не тільки цінною ягідною культурою, але й дуже декоративною ліаною. Завдяки швидкому зростанню (1,5-2 метра за один вегетаційний період) її зручно використовувати для оформлення двору або зони відпочинку. Чоловічі рослини відрізняються строкатим листям. На самому початку літа кінчики листя починають біліти, а потім поступово листова пластинка забарвлюється в рожевий колір. Така метаморфоза дає дуже гарний ефект.

Як вирощують актинідію?

Якщо актинідію починають вирощувати вперше на присадибній ділянці, то необхідно враховувати той факт, що ця рослина дводомна. Щоб отримати плоди, потрібно на три-чотири жіночих рослини, обов’язково посадити поруч одну чоловічу.

Виростити північний виноград можна з насіння або живців. У першому випадку доведеться чекати досить довгий час, поки рослини виростуть і дадуть перші плоди. Якщо вирощувати ліану за допомогою укорінених живців, то перший збір врожаю можна отримати вже на третій рік.

Актинідія коломікта – зимостійка рослина і її з успіхом можна вирощувати в регіонах з суворою зимою. Вона не потребує додаткового укриття на зиму. Виняток становлять тільки саджанці, посаджені восени. Щоб вони добре перенесли свою першу зиму, їх бажано вкрити соломою або мішковиною. Якщо молоді саджанці висаджують в сад навесні, то зимовий захист не потрібний.

Актинідія – багаторічна культура, яку можна вирощувати на одному місці до 50 років. Тому разом з посадкою потрібно подбати і про міцну надійну опору для неї.

Для саджанців готують досить об’ємну посадкову яму (приблизно 60х60 см), в яку кладуть дренаж у вигляді битої цегли, гравію або керамзиту. Субстрат повинен бути родючим. Крім садової землі в нього необхідно додати деревний попіл, перегній і фосфорні добрива. Актинідія воліє легкі слабо-кислі ґрунти.

Найкращим місцем для ліани будуть добре освітлені ділянки. У перші два-три роки молоду актинідію потрібно притінювати, щоб сонячні промені не спалили рослину. Полив повинен бути частим, але зловживати водою не рекомендується.

Цю ліану дуже люблять кішки – вона діє на них як валеріана. Тому молоді, ще не здеревілі саджанці необхідно захистити. Для цього достатньо встановити навколо стовбура металеву сітку. Коли рослина підросте і стовбур одеревіє, кішки вже не зможуть завдати шкоди.

Дозрівання плодів і збір врожаю

Період плодоношення у цієї рослини починається в липні (у ранніх сортів) або в серпні і триває до жовтня. У загальній складності з одного екземпляра можна зібрати за сезон до семи кілограмів ягід. Але у актинідії є одна «незручна» особливість – її плоди дозрівають неодночасно. Перезрілі ягоди починають обсипатися навіть при легкому дотику до них. Тому не варто чекати їх масового дозрівання.

Зберігати зібраний урожай слід в чистому і абсолютно сухому вигляді. Якщо потрібно більш швидке дозрівання зібраних ягід, то можна поруч розкласти яблука – їх фітогормони благотворно діють на плоди актинідії.





Схожі записи:



Залишити коментар: