Ехінокактус – догляд

Кімнатні кактуси одні з самих вибагливий домашніх рослин. Милі колючки абсолютно не вимогливі, можуть тижнями обходитися без поливу і хазяйської уваги. Напевно, саме тому кактуси такі часті мешканці холостяцьких квартир.

Але нехитрий догляд не єдина перевага кактусів. Колюча зелень доставляє масу задоволення одним своїм кумедним виглядом і допомагає ненадовго відволіктися від проблем навколишнього світу. Деякі володарі сучасних комп’ютерів вважають, що кактуси здатні поглинати шкідливе випромінювання від монітора, тому намагаються розвести якомога більше захисної рослинності. Достеменно невідомо, наскільки вірно дане ствердження, але одне можна сказати точно: після тривалого сидіння за комп’ютером завжди приємно розслабити очі, споглядаючи щось таке миле й чарівне, як кактус.

Ехінокактус (латинський echinocactus) – представник сімейства кактусових. За зовнішнім виглядом ехінокактус можна легко відрізнити, за практично правильної форми кулі. Найбільші рослини досягають висоти 130 сантиметри, та 100 сантиметрів у діаметрі. Все тіло кактуса (грузона) покривають білуваті колючки, розбиті на групи, по 8-10 штук в кожній. Довжина колючок не перевищує 3 сантиметрвів. В центрі кожного пучка є одна, велика вигнута колючка, золотистого, або блідо-жовтого кольору. Середня довжина чотири сантиметри. Цвіте ехінокактус світло-коричневими квітами. У природі відомо близько 1000 видів цих рослин. Батьківщина – Мексика.

Цікавий історичний факт. Стародавні ацтеки вважали ехінокактус як бога дощу. Дивна здавалося б думка: така посушлива рослина і раптом бог дощу. Однак термін визначено не випадково, адже величезні мексиканські ехінокактуси це просто резервуари з живильним соком, що рятують життя мешканців спекотної пустелі.

Отже, якщо Ви вирішили вирощувати ехінокактус в домашніх умови, постарайтеся дотриматися кілька нехитрих правил.

Доглядаємо і пересаджуємо ехінокактус

Ехінокактус любить яскраве освітлення. Влітку і взимку йому потрібні прямі сонячні промені, тому вибирайте для дислокації місця на підвіконні зі світлої сторони.

Температура має бути переважно помірна. Влітку добре «вигулювати» ехінокактус на свіжому повітрі.

Навесні і влітку помірний полив, ближче до осені скорочується, а взимку – дуже рідко.

Розмножується за допомогою насіння, як і більшість з родини кактусів.

Ехінокактус прекрасно почуває себе в сухому кліматі, однак якщо будете періодично обприскувати його теплою водою, він буде тільки вдячний.

Для пересадки потрібно суміш з двох частин дернової, одної частини торф’яної, одної частини листової землі і однієї частини піску. Щоб колючки були сильними, додають яєчну шкаралупу або старе вапно з розрахунку 5% від загального об’єму ґрунту. Пересаджувати ехінокактус потрібно по необхідності, в той момент, коли з дренажного отвору з’являться корені. Як правило, молодим квітам потрібна пересадка в 1,5 – 2 роки. Старі рослини пересаджують кожні чотири – п’ять років.

Для підгодівлі чудово підійде будь-добриво, призначене для кактусів. Період підгодівлі кінець весни – середина літа.

Найпоширеніші шкідники це щитівки, червці і павутинні кліщі. Якщо будете сильно поливати, коріння рослини загине і кактус помре. В період зимового спокою ехінокактус взагалі не вимагає поливу.

Фото ехінокактуса, такий він вигляд має у природі:

Ехінокактус-фото у природі

Ехінокактус-фото у природі





Схожі записи:



Залишити коментар: