Декоративний Анігозантос Менглза або лапа кенгуру

Анігозантос Менглза або лапа кенгуру.

Австралія – континент, який дарує світу багато цікавих природниче-наукових відкриттів. Тривала ізоляція цього величезного материка від інших частин суші, призвела до того, що розвиток австралійської флори і фауни проходив особливим шляхом.

Ніде більше не знайти таких своєрідних дерев, чагарників і трав з незвичайними квітами. Багато австралійських рослин, які відносяться до рідкісних, поступово стали доступними не тільки вченим, але і любителям кімнатних рослин.

Однією з них є Анігозантос Менглза (Anigozanthos manglesii), прозваний у себе на батьківщині, як “кенгурова лапа”, із-за дуже химерної форми бархатистої квітки, яка нагадує лапу кенгуру. Ця рослина поширена тільки на півдні Австралії і стала емблемою штату Західна Австралія.

Колись анігозантос включали в сімейство амарилісових (Amaryllidaceae), до якого відноситься і всім відомий нарцис. Але тепер анігозантос і ще кілька невеликих родів виділяють в особливе сімейство Гемодорових (Haemodoraceae).

Цвітіння анігозантусу

Квітконіжки кімнатних сортів досягають 25-50 сантиметрів у висоту. Рослина розростається повільно, часом утворює сильно розгалужений кущ.

Цвіте анігозантос (лапа кенгуру) нерегулярно, частіше з весни і до пізньої осені. У сортів з розгалуженим суцвіттям відцвілі квітки по мірі їх відцвітання видаляють, а потім зрізують і всю квітконіжку, що значно подовжує період цвітіння всієї рослини.

Догляд анігозантусів

Анігозантос добре росте при кімнатній температурі, влітку переносить спеку. Взимку, коли рослина впадає в спокій, її тримають в приміщенні при температурі 10-15ºС. Анігозантосу потрібний багатий поживними речовинами, водопроникний, легкий ґрунт. На важкому, глинястому ґрунті рослина розвивається погано. Краще використовувати суміш торфу з листовою землею та піском. На дно квіткового горщика кладуть шар дренажу.

Вибір місця

Добре розвивається лише при повному сонячному освітленні. У тіні анігозантос не цвіте і поступово занепадає. Затінюють рослину лише у виняткових випадках – в ясні спекотні сонячні дні, коли на листках можуть утворитися опіки. Взимку рослину розташовують в світлому приміщенні, на добре освітленому підвіконні. Навесні, коли мине загроза заморозків, рослину виносять на балкон, веранду або в сад. Якщо погода холодна і дощова, то залишають в приміщенні. Взимку рослину не можна ставити поблизу радіаторів опалення і нагрівальних приладів.

Полив і підживлення

В період вегетації, з весни до осені, ґрунт у квітковому горщику має бути постійно помірним, однак не надмірно вологим. У період спокою полив обмежують, проте не можна допускати, щоб земля пересихала. Рослина добре переносить сухість повітря. Рекомендують зрідка, в похмуру погоду обприскувати водою, стежачи за тим, щоб вона не потрапляла на квітки.

Підгодовують з весни, поливаючи рослини 50% розчином комплексних добрив для квіткових. Підгодовують раз в три-чотири тижні, а рясно квітучі примірники частіше.

Анігозантос позитивно реагує на органічні добрива. Взимку його не підгодовують.

Пересадження

Молоді рослини тільки тоді пересаджують, коли їх коріння не поміщається у квітковому горщику. Більш старі екземпляри пересаджують навесні, також в більший за розміром горщик, але часто пересаджувати анігозантоси не рекомендують. При пересадці засохле листя видаляють.

Розмноження

Розмножують насінням або поділом старих, зарослих кущів. Насіння висівають в дрібний лоток, наповнений сумішшю піску та торфу. Лотки розміщують у теплому місці, а коли з’являться сходи, їх пікірують поодинці в маленькі горщики для квітів. Зрослі старі рослини ділять навесні або восени, після закінчення цвітіння. Листя у розсаджених анігозантосів обрізають, для зменшення випаровування, хоча б наполовину.

Не можна, щоб на зрізи потрапляла вода, інакше рослина може захворіти.

Можливі проблеми

Недолік світла. Листя витягується і блідніє. Утримувати рослину потрібно в добре освітленому місці, а взимку краще у прохолодному та світлому приміщенні. Сильно витягнуте листя можна обрізати.

Сухе повітря. Верхівки листя засихають. Необхідно підвищити вологість повітря. Засохлу верхівку відстригають.

Листя жовтіє і коріння загниває. Перезволоження ґрунту при поганому дренажі. Слід обмежити поливання. Краще пересадити рослину в свіжий ґрунт, видаливши при цьому загнилі частини і присипавши надрізи товченим деревним вугіллям.

Рослина не зацвітає. Брак світла або недотримання режиму спокою взимку.

Павутинний кліщ. На листках з’являється жовта ніжна павутинка. Потрібно протерти листя губкою, змоченою у воді, в яку додають кілька крапель засобу для миття посуду. Повторюють процедуру, поки не буде належний результат. Сильно уражені анігозантоси знищують.

Борошнистий червець. У підстави листя з’являється ватяний пушок, рослина припиняє ріст. Видаляють шкідників ватним тампоном, змоченим в спирті. Оброблені місця потрібно промити чистою водою.





Схожі записи:



Залишити коментар: