Табернемонтана – квітка, розмножити яку не складно у домашніх умовах

Табернемонтана, або ерватамія (Tabernaemontana, Ervatamia), важко виговорити і запам’ятати з першого разу. У багатьох квіткових магазинах навіть не чули про такі квіти. Але зустріти їх можна абсолютно несподівано – у бабусі, що стоїть з горщиком біля виходу з метро, яка стверджує, що це гарденія, але це зовсім не так!

Ця квітка належить до сімейства кутрових. Однією з близьких родичів є звичайний барвінок, а інший – олеандр, красивоквітучий, субтропічний чагарник. У зв’язку з цим спорідненням у табернемонтани є ще одне ім’я – “Східно-Індійський олеандр” . В Україні найчастіше помилково називають гарденією.

У кімнатній культурі країн з помірним кліматом вирощують переважно махрову форму – табернемонтану корончату. У цій квітці досконалим здається все, акуратної і правильної форми пишний кущ середньої висоти, квітки, листя – насичено-зелені, шкірясті, глянцеві. Вони великі, довжиною 7-12 сантиметрів, шириною 3-4 сантиметри, довгасті, з загостреним і злегка відігнутим вниз кінчиком, сидять супротивно на міцних задерев’янілих пагонах із світлою корою. Листя щільні, на коротких товстих черешках, тому вони ніколи не бувають пониклими або зів’ялими. Рослина нагадує лимонне деревце в мініатюрі або вищезазначену гарденію.

Квітки табернемонтани можна порівняти хіба що з розкішним білосніжним нарядом нареченої, прикрашеним мереживними воланами. Їх воскові, м’яко гофровані пелюстки, яких у махрової форми десять, сходяться у підстави в довгасту трубочку, злегка розширену у середній частині. Квітки діаметром близько чотирьох сантиметрів зібрані в щитковидні суцвіття, які розташовані на верхівках пагонів. Бутонів у суцвітті налічується близько десяти, але одночасно розпускається квіток дві-три. Вони володіють приємним тонким ароматом, особливо виразним вночі у тільки що розпущених квіток.

Ця дивовижна рослина цвіте майже безперервно, не вимагаючи якогось особливого догляду. Іноді навіть виникає побоювання, що із-за такого інтенсивного і тривалого цвітіння рослина може виснажити себе і загинути. Щоб це побоювання не справдилося, потрібно створити рослині найбільш сприятливі умови.

Що потрібно табернемонтані:

  • багато розсіяного світла;
  • температура – влітку кімнатна, взимку не нижче 18°С;
  • вологий і родючий грунт з нейтральною або слабокислою реакцією середовища;
  • підгодівлі раз на два тижні – чергування органічних і мінеральних добрив;
  • хороший дренаж;
  • підвищена вологість повітря – душ і часті обприскування;
  • формова весняна обрізка;
  • часті пересадки – до трьох разів на рік, особливо в молодому віці.

Табернемонтана – холодостійка рослина, вона мириться і з сухим повітрям квартир в опалювальний період, також з нестачею освітлення взимку, витримує зниження температури до +10°С і нижче.

Потрібно тільки постаратися допомогти рослині пережити несприятливий час: в прохолодних приміщеннях з природним освітленням скоротити полив, обприскування і підгодівлі, можливо, видалити частину бутонів і дати можливість рослині увійти в стан глибокого спокою, до настання весни. Якщо ж в осінньо-зимовий період в приміщенні тепло, але мало світла, то організувати штучне досвічування і продовжувати звичайний догляд. У цьому випадку рослина не перестане цвісти і взимку. Це особливо цінно, тому що більшість домашніх квітів перебувають у цей час у спокої. З шкідників табернемонтану найчастіше вражають павутинний кліщ і щитівка. Перша допомога рослині при їх появі – створення підвищеної вологості повітря, збір щитівок вручну, протирання листя м’якою серветкою, просоченою мильним або спиртовим розчином (70%).

Розмноження табернемонтани

Розмножувати табернемонтану можна в будь-який час року. Для цього зрізують напіводеревіли верхівкові живці довжиною 8 -10 сантиметрів. Виступаючий на зрізі молочний сік потрібно змити теплою проточною водою, щоб уникнути закупорки судин рослини. Для кращого укорінення живці можна обробити ростовими речовинами – розчином гетероауксину або вмочити в порошок корневін. Живці потрібно висадити в невеликі горщики з субстратом з родючого грунту, притрушеного зверху шаром піску в 2 – 3 сантиметри, зверху накрити пластиковим пакетом або скляною банкою і тримати при температурі не менше 22°С, регулярно провітрюючи. Сприяє вкоріненню нижній підігрів. Корінці з’являються через місяць або трохи пізніше. Після того, як коріння обплетуть грудку землі, рослину слід перекласти в горщик більшого розміру. Табернемонтана розвивається досить швидко і може зацвісти вже незабаром після вкорінення.

Чому гарденію так часто плутають з табернемонтаною?

Листя їх темно-зелені, глянцеві і дійсно дуже схожі. Але варто розпуститися квіткам і відразу стане помітна відмінність: квітки табернемонтани схожі на дзвіночки з гофрованими пелюстками, а у гарденії вони, скоріше, як у троянди або махрового чубушника. Її багато хто хотів би бачити на своєму вікні, але не всі знають, що цій рослині потрібні особливі умови. По-перше, в кімнаті повинно бути багато світла. По-друге, при великій кількості світла має бути прохолодно і волого, а це вже дуже непросто. Взимку підійде теплий засклений балкон, а влітку – північне вікно. І нарешті третя умова – кислий грунт. Найкраще рослина буде розвиватися в чистому торфі! Якщо ви не можете посадити гарденію в торф, тимчасово можна підтримати кислотність грунту лимонною кислотою або лимонним соком, додаючи їх у воду для поливу (кілька крапель соку на літр води).

Табернемонтана - фото

Табернемонтана – фото





Схожі записи:



Залишити коментар: