Пересадка монстери

Пересадка монстери.

Монстера, велика тропічна ліана з довгочерешковим порізаним листям, схожим на екзотичні опахала, відома, мабуть, кожному квітникарю. Сьогодні вона прикрашає численні офіси і просторі світлі вестибюлі, часто страждаючи від нестачі місця в маленькій діжці або від збіднілого з роками ґрунту. На жаль, турботу до цієї швидко-зростаючої красуні проявляють тільки в молодому віці, а при досягненні нею певних розмірів просто намагаються відсунути на задній фон, щоб вона своїми пожовклим листям і полисілим стовбуром не впадала в очі. Однак, при належному догляді, зокрема, при правильній та своєчасній пересадці, монстера може зберігати привабливий вигляд довгі роки.

Частота пересадки

Для цієї ліани можна виділити три характерні етапи, що залежать від віку рослини:

  • молоді екземпляри (до трьох років) пересаджують щорічно, навесні, в горщики більшого розміру;
  • три-п’яти річні рослини пересаджують 2-4 рази на рік;
  • більш дорослі пересаджують по можливості або зовсім не пересаджують (через їх великі розміри), але щороку міняють верхній шар ґрунту, видаляючи стару землю до поверхневих коренів.

Ґрунт

Ґрунт для вирощування монстери повинен мати слабо-кислу або нейтральну реакцію. Різні джерела радять різні склади придатної для неї ґрунтової суміші, тому квітникарі мають шанс вибрати саме те, що найбільше відповідає їх особистому досвіду:

  • торф’яна, листова, перегнійна земля, дерен і грубозернистий річковий пісок, узяті в рівних частинах;
  • дерен, листяна земля і пісок у співвідношенні 3:1:1;
  • дерен, перегній, торф і пісок у співвідношенні 2:1:1:1;
  • перегній, дерен, торф і пісок у співвідношенні 2:1:1:1.

Слід лише відзначити, що чим старша монстера, тим кисліший їй потрібний ґрунт, тобто, тим більше торфу має бути у земляній суміші.

Технологія пересадки

При перших пересадках не варто відразу брати великі горщики, збільшувати їх розмір рекомендується поступово, вибираючи діаметр нової ємності на 10 – 15 см (а пізніше на 15 – 20 см) більше попереднього. В іншому випадку корені не можуть впоратися зі своєю роботою, і ґрунт почне поступово заболочуватися, закисати. Для великих дорослих екземплярів використовують досить великі ємності, найчастіше – спеціальні дерев’яні діжки. При цьому пересаджують їх тільки вдвох.

Щоб зменшити травматизм коренів, перед пересадкою монстеру потрібно як слід «напоїти», вода підвищить еластичність кореневої системи. Далі, для полегшення процесу перевалки, ножем або металевою лінійкою проводять по краях горщика, бажано дістаючи до самого дна. Після чого рослину з горщиком перекидають на бік (якщо в дренажні отвори проросло коріння, його обережно зрізують) і взявши ліану за основу стовбура, витягають з посадкової ємності.

На дно нового горщика потрібно сформувати достатній дренажний шар з великого керамзиту, гальки, битої кахельної плитки або глиняних черепків. Це запобігає застою води в ґрунті. Поверх нього насипають невеликий шар ґрунту і акуратно розміщують кореневу систему рослини з грудкою старої землі, стежачи за тим, щоб коренева шийка була досить занурена всередину, але залишалася на тому ж рівні, що і в старому горщику. Зафіксувавши монстеру в центрі горщика, ретельно засипають всі порожнечі свіжою землею, утрамбовуючи її по мірі наповнення.

Після пересадки ліану ретельно поливають, не шкодуючи води, поки в піддон не почнуть стікати зайві краплі. Далі поливають у звичайному режимі, дочекавшись, поки ґрунт не просохне.

Створення опори

Починаючи з трьох-п’яти річного віку монстері, як і будь-якій великій ліані, потрібна додаткова опора. Тому перед тим, як повністю засипати весь простір землею, в вибране місце (поруч зі стовбуром або на деякій відстані від нього) вкопують спеціальну жердину або трубку необхідної довжини. Для кращої фіксації бажано, щоб кінець упирався в дно горщика. Верхню частину жердини, яка виступає над землею, обмотують шаром кокосового волокна або мохом-сфагнумом.

Популярні два способи фіксації монстери: вертикальний і горизонтальний. У першому випадку потрібна довга жердина, до якої прив’язують стовбур ліани, витягаючи її подібно деревця. При цьому повітряні корені повисають вертикально вниз, частково вростаючи в ґрунт біля основи стебла, а частково – в саму опору. Такий спосіб фіксації використовують при посадці рослини в порівняно невелику ємність і при наявності обмеженої площі.

У другому випадку ліану направляють в горизонтальній площині, піднімаючи її над землею на декількох невисоких опорах. Повітряні корені, досягаючи землі, формують своєрідний «баньян», додаючи екзотики. Цей спосіб придатний лише для просторих приміщень і великих діжок.

Які є правила утримання кокколоби в домашніх умовах, можна дізнатися далі.





Схожі записи:



Залишити коментар: