Церопегія – незвичайна, екзотична, сукулентна рослина

Церопегія – екзотична, незвичайна сукулентна рослина з кущовою формою росту, кімнатна або оранжерейна.

Полу-листопадна ліана, тонкі стебла якої досягають у довжину до одного метри. Це легка у культурі рослина, але на жаль, на ній буває мало листя. Листки довжиною двох сантиметрів, серцеподібні і м’ясисті, верхня сторона їх темно – зелена з сріблястими плямами, нижня – чорна. Трубчасті квітки до 2,5 сантиметрів завдовжки не дуже декоративні.

Батьківщина Азія, Африка, Австралія і острови Тихого океану. У природі налічується близько 150-180 видів, що ростуть у всіх тропічних регіонах. Багато видів зустрічаються в Африці, на Мадагаскарі, півострові Аравія і в Індії. Природний ареал поширення церопегій охоплює області з Канарських островів до західних областей Австралії і східної частини Філіппінських островів.
Назва ceropegia походить від грецького “keros” – віск і “pege” – джерело, фонтан (від форми квітки). Церопегія родичка всім відомої хойі.

Церопегія належить до групи сукулентів – рослин, здатних накопичувати воду в своїх тканинах. Але сукулент цей особливий! Тонкі довгі фіолетові пагони, навіть у кімнатних умовах досягають до 2,5 метрів, ростуть з сірої дерев’янистої бульби, в якій і знаходиться запас вологи. Зберігати ці запаси допомагають потовщені маленькі (до 2,5 см) серцеподібні листки, зверху мармурові, світлого і темно-зеленого кольору, із зворотного боку фіолетові.

Найбільш велике розповсюдження отримала церопегія Вуда.

Догляд церопегій

Церопегія любить яскраве розсіяне світло з деякою кількістю прямих сонячних променів. Однак якщо рослину розташувати на прямому сонці в спекотні дні, то вона може отримати опік на листках. Оптимально буде поступово привчати її до сонця, після мало-сонячних зимових днів. Найкраще церопегія росте на західних і східних вікнах. Влітку рекомендується виносити квітку на відкрите повітря з притіненням в полуденний час. Восени і взимку церопегію краще містити також при яскравому світлі, додатково не затіняючи.

Для рослини підходить помірна температура повітря у весняно-осінній період (20-25 градусів). Восени квітки починають готуватися до періоду спокою і їм знижують температуру до 16 градусів. Взимку температуру не знижують менше 11 градусів.

Церопегіям потрібен рясний полив у період з березня по жовтень, потім його скорочують. Взимку церопегію взагалі поливають рідко, раз в два-три дні, не допускаючи пересушування ґрунту.

Для церопегій вологість повітря не важлива – рослина добре переносить і сухе повітря в кімнаті.

Ґрунт, пересадка, розмноження

Молоді церопегії пересаджують щороку, дорослі – раз на два роки. Зазвичай береться наступна суміш: дернова, листова, перегнійна земля, пісок у співвідношенні один до одного, з додаванням вапна і деревного вугілля. Також використовують готовий ґрунт для кактусів, з додаванням вапна і вугілля. Дренаж на дні горщика в будь-якому випадку обов’язковий.

Рослину потрібно підгодовувати з весни до осені раз в два тижні – для цього потрібне спеціальне добриво для кактусів або сукулентів, із зазначеними виробником дозами. Взимку і восени підживлення не потрібне.

Церопегія розмножується насінням, живцями, поділом і бульбами.

Зазвичай церопегію не підрізують, але можна вкорочувати занадто довгі пагони.





Схожі записи:



Залишити коментар: