Граптопеталум – догляд, розмноження і види

Граптопеталум - кімнатний догляд, розмноження (дочірніми розетками) та види.

Граптопеталум (Graptopetalum), або Пятнистопелюстник – рід із сімейства Груболистих (Crassulaceae), який нараховує близько двадцяти видів сукулентів. В дикій природі ці рослини зустрічаються в посушливих областях Американського континенту, від Мексики до Арізони (США).

Серед представників роду є мініатюрні рослини, які не перевищують п’яти сантиметрів у висоту, і досить великі, майже метрові екземпляри. За характером росту вони можуть бути, як без стовбурні, так і розгалуженими чагарниками з соковитими стеблами. Але всі види об’єднує наявність щільних округлих розеток листя, наземних або верхівкових, у одних видів – приземкуватих, в інших таких, які нагадують розпатлані кедрові шишки.

Квітконіжки пазушні, бічні, утримують мало-квіткові розгалужені суцвіття. Квітки роздільно пелюсткові, зірчасті, чашечка широко розкрита, з 5-7 ланцетними пелюстками і 10-15 довгими тичинками. Пора цвітіння припадає на травень-липень і триває кілька тижнів.

Види граптопеталумів

У квітникарів найбільш відомий вид Граптопеталум красивий (Graptopetalum bellum) – невисока рослина з укороченим стеблом, в зрілому віці (в природному середовищі існування) не перевищує тридцяти сантиметрів, при діаметрі сплощеної листової розетки — десять сантиметрів. У молодих екземплярів ці розетки лежать прямо на землі, а так як граптопеталум повільно-ростучий сукулент, то в умовах міської квартири рідко можна зустріти яку-небудь іншу його форму.

Листя росте спірально, молоде вертикально вгору, але по мірі нового приросту відхиляється до землі, займаючи зрештою, горизонтальне положення. Щільність розетки дуже висока, листові пластини практично лежать одна на одній. Їхня форма близька до трикутної, з різко загостреним невеликим кінчиком. Поверхня сіро-зелена, ближче до краю – з бронзовим відливом.

Квітконіжка разом з мало-квітковим суцвіттям досягає висоти десяти сантиметрів, сильно підводячись над рослиною. Квітки п’яти-пелюсткові, діаметром близько 2,5 сантиметрів. Забарвлення пелюсток варіюється від темно-рожевого до пурпурно-червоного, тичинки темно-рожеві з білими овальними пилинками.

Граптопеталум парагвайський (Graptopetalum paraguayense), або Кам’яна троянда, має голе, коротке, соковите стебло, у молодому віці пряме, а в зрілому – поникле. Листові розетки пухкі, значно менші, ніж у попереднього виду. Листя м’ясисте, обернено-яйцевидної форми із загостренням на кінці, завдовжки 5-8 сантиметрів, шириною 1,5 – 4 сантиметри і товщиною до одного см. Їх поверхня покрита невеликим восковим нальотом, що утворює блакитно-сизе забарвлення. У деяких різновидів є ще й виражений рожевий відтінок.

Квітки невеликі, п’яти-пелюсткові, досить непоказні. Пелюстки білі з кількома червоними цяточками.

Граптопеталум п’ятитичинковий (Graptopetalum pentandrum) – у культурі поширений і досить цікавий вид. Він трохи схожий на попередній, але листкові розетки більш щільні, а самі листочки більш округлі. Але головна відмінність – у квітконіжках. Вони настільки високі і сильно розгалужені, що нагадують витончені дерева з густим плетивом гілок. Самі квітки невеликі, малопомітні, із шістьма вузько-ланцетними пелюстками, густо поцяткованими червоними крапками по білому тлу.

Догляд за граптопеталумами

Граптопеталуми досить невибагливі, здатні добре рости і розвиватися в умовах міської квартири протягом багатьох років, зберігаючи при цьому компактні розміри, та не вимагаючи особливого догляду. У дизайні приміщень їх можна використовувати, як самостійні рослини, так і в композиції з іншими сукулентами, бо вони чудово поєднується практично з будь-якими сусідами.

Освітлення. Ці сукуленти потребують яскравого освітлення і здатні витримувати прямі сонячні промені. При розміщенні в кімнаті для них краще всього підійдуть вікна південного і південно-східного напрямків. Більш тіньовитривалий Граптопеталум гарний буде непогано себе почувати і на західних вікнах.

Якщо в умовах міської квартири рівень освітленості для рослин недостатній, то його можна збільшити за допомогою додаткового підсвічування фітолампами. При їх застосуванні довжина штучного світлового дня повинна становити не менше десяти годин.

Температура. Оптимальний діапазон літніх температур для граптопеталумів має коливатися в межах 25 – 28 °C. На початку осені їх утримують в більш прохолодних умовах, а приблизно з середини листопада до кінця лютого рослини відправляють на зимівлю, переносять у світле приміщення з температурою 6 – 12 °C (наприклад, на лоджію або утеплений балкон).

Поливання. У період вегетації граптопеталуми поливають помірно, без перезволоження, даючи ґрунту можливість просохнути між поливаннями приблизно до середини горщика. Для поливу використовують тільки добре відстояну воду кімнатної температури.

Під час зимівлі, при знижених температурах, рослини практично не поливають, відстежуючи стан листків. Зазвичай у цей період виявляється достатнім змочувати землю лише раз на місяць.

Вологість. У штучному підвищенні вологості рослини не потребують.

Ґрунт. Для вирощування граптопеталумів підійде практично будь-який слабо-живильний, пухкий, повітря-проникний ґрунт. Можна порекомендувати кілька ґрунтових сумішей, які квітникарі використовують для цієї рослини:

  • листова земля, торф, груба хвойна земля, грубозернистий пісок у співвідношенні 2:1:2:3;
  • листова, дернова земля і грубозернистий річковий пісок в рівних частинах;
  • дернова земля, грубозернистий пісок в рівних частинах;
  • готовий ґрунт для кактусів і сукулентів, річковий пісок, дрібно дроблена цегляна крихта в пропорції 3:1:0,5.

Для посадки вибирають широкі плоскі горщики, оскільки коренева система у рослин розвинена слабо. На дні обов’язково має бути наявність хорошого дренажного шару, який захищатиме ґрунт від застою води і закисання, а поверхню субстрату можна додатково прикрити дрібною галькою, яка запобігатиме зіткненню соковитого листя з вологою поверхнею ґрунту.

Підгодівля. У період вегетації граптопеталуми підгодовують раз в місяць спеціалізованими добривами для кактусів і сукулентів. З початку осені і до середини весни підгодівлі припиняють.

Пересадки ці сукуленти сприймають досить болісно, тому їх проводять тільки в міру необхідності, коли рослинам стає тісно в старому горщику.

Розмножують граптопеталуми дочірніми розетками, які легко вкорінюються, листовими живцями і насінням.

Листові живці перед посадкою підсушують протягом одного-двох днів і прикопують (тільки черешок) у підготовленому субстраті. Посаджені таким чином листочки не перезволожують, накривають поліетиленом або прозорою ємністю, так як вони легко загнивають. При сприятливих умовах корені утворюються приблизно через тиждень, а молоденькі рослини починають формуватися через 1,5 – 2 місяці.

Шкідники і хвороби. Завдяки восковому нальоту на листках, шкідниками рослина уражається дуже рідко. З хвороб найпоширеніший ворог цих сукулентів – різні гнилі, розвиток яких провокує порушення умов утримання і перезволоження ґрунту.





Схожі записи:



Залишити коментар: