Молочай біложилковий, його розмноження і догляд

Молочай біложилковий

Молочай біложилковий (Euphorbia leuconeura) – один з найпопулярніших в кімнатному квітникарстві представників сімейства Молочайних. Це невибаглива сукулентна рослина, батьківщиною якої є Мадагаскар, нерідко іменують кактусом або пальмою за його м’ясистий п’ятигранний стовбур, увінчаний оберемком смарагдово-зеленого листя з білими прожилками.



Рослину нерідко плутають з її близьким родичем – Молочаем гребінчастим (Euphorbia lophogona). Зовнішня схожість дійсно велика, а розрізнити ці два види можна за суцвіттям, які у молочаю біложилкового сидять в пазухах листя, а у гребінчастого ростуть на коротких (близько 5 смантиметрів) квітконосах. В обох випадках цвітіння непоказне і декоративної цінності не представляє.

Даний вид не пред’являє особливих вимог до освітлення, тому вирощується практично в будь-яких приміщеннях. На відміну від багатьох своїх сукулентних побратимів, він легко мириться з затіненням, хоча в повній тіні безумовно містити його не варто, оскільки при тривалому недоліку світла рослина скидає листя. Від прямого сонця потрібен захист, інакше на листі утворюються плями опіків. Для рівномірного і симетричного розвитку молочай потрібно час від часу повертати, щоб всі його частини отримували достатньо світла. Дуже добре, якщо влітку є можливість розмістити рослину в саду – вона помітно оживає і міцнішає. Але при цьому не можна забувати про притінення і захист від вітру.

Молочай біложилковий – догляд

Полив проводиться по мірі підсихання поверхні субстрату відстояною водою. Якщо взимку молочай знаходиться в прохолодному приміщенні, зволоження скорочується, при теплому розміщенні режим залишається незмінним. Краща зимівля при кімнатній температурі, оскільки рослина теплолюбива і на переохолодження грунту реагує дуже болісно. А перелив на цьому тлі, взагалі може стати причиною її загибелі. При пересушуванні ґрунтового кома молочай опускає листя, проте після поливу його зовнішній вигляд швидко відновлюється. При тривалій посусі рослина може скинути все листя, але і в цьому випадку реанімація можлива, оскільки м’ясистий стовбур молочаю – це резервуар для запасної вологи і поживних речовин.

У підвищенні вологості повітря молочай біложилковий не потребує, він цілком комфортно себе почуває поряд з батареями та опалювальними приладами – це безсумнівний плюс даної культури при вирощуванні в домашніх умовах.

До ґрунтової фактору рослина невимоглива – підійде субстрат для сукулентів або грунтосуміш універсальна, змішана з піском у пропорції 2:1. Можна скласти суміш самостійно, використовуючи торф, пісок, листову землю (1:1:1) і невелику кількість подрібненого деревного вугілля. Особливу увагу в даному випадку слід приділити вибору горщика. Молочай біложилковий має кореневу систему поверхневого типу, тому йому потрібен широкий і плоский горщик з гарним шарим дренажем. При посадці дорослого екземпляра горщик слід вибирати глибший, щоб на дно (під дренаж) можна було вкласти великі камені, для додання рослині стійкості. Молоді екземпляри пересаджують раз в рік, дорослі – рідше, раз в два-три роки. У період вегетації рослинау бажано забезпечити додатковим харчуванням, використовуючи двічі на місяць добрива для сукулентів.

Біложилковий молочай – розмноження

Молочай біложилковий надзвичайно легко розмножується як вегетативним, так і насіннєвим способом. У першому випадку в середині літа заготовляються живці, які відразу занурюються в теплу воду для видалення молочного соку. Після цього зріз потрібно присипати товченим вугіллям щоб уникнути загнивання і підсушити готовий матеріал протягом двох днів. Живці висаджують в торф’яні таблетки або суміш торфу і піску, та поміщають у тепле (не нижче 20 °C), світле місце для укорінення.

Насіннєвий спосіб ще простіше. Найчастіше рослина розмножується самосівом, тому при наявності дорослого екземпляра залишається тільки викопати сіянці з горщика з материнським кущем або з сусідніх вазонів. Якщо ж насіння купуються спеціально, їх слід висівати, злегка вдавлюючи в зволожений субстрат (наприклад, торфово-піщану суміш). Можна вдатися до попереднього замочування в стимуляторі росту, хоча, якщо насіння свіжі, вони і без того мають високий відсоток схожості. Ємність з посівом бажано накрити плівкою або склом. До появи сходів догляд полягає в провітрюванні і зволоженні субстрату (обприскуванні). Днів через 10 починають з’являтися сіянці, які розвиваються досить швидко. Коли рослини зміцніють, їх розсаджують у горщики, заповнені сумішшю для дорослих молочаїв.

Догляд за даною культурою не представляє особливих складнощів і при мінімальних зусиллях можна за пару років отримати ефектну рослину, яка буде добре виглядати як в якості солітера, так і в композиції з іншими сукулентами.

Схожі записи за темою:





 


Google

 


Залишити коментар:


4 + = 9