Портулакарія – догляд, пересадка та розмноження

Портулакарія - догляд, пересадка та розмноження

Портулакарія (Portulacaria) – рід рослин із сімейства Портулакові, що виростають в жарких посушливих районах Південної Африки. За одними даними у них входить п’ять видів сукулентів, а за іншими – це монотипний рід, що містить тільки один вид: Портулакарія африканська (Portulacaria afra), відомий також як «слонячий чагарник».

Портулакарія африканська досить висока, зростає до 3,5 метрів, добре гілкується. Фактично це одерев’янілий чагарник з дещо хаотично зростаючими пагонами і товстими м’ясистими стеблами, які у молодому віці мають червоно-ліловий відтінок, а у зрілому покриті темно-коричневою зморшкуватою корою. Міжвузли короткі, чітко виражені, листки соковиті, безчерешкові, супротивні, досить дрібні, довжиною два-три сантиметри і шириною один-два сантиметри. Листкова пластина має широко-овальну форму із злегка загостреним кінчиком. Цвіте рясно, дрібними, діаметром 2-2,5 мм, рожевими п’яти-пелюстковими квітками, зібраними на кінцях пагонів в пазушні колосовидні суцвіття довжиною до 7,5 сантиметрів.

Листя у портулакарії світло-зелене, однак у культурі поширені і деякі форми цієї рослини з пурпурно-рожевою кромкою листя або з безформними широкими світлими плямами.

Догляд за портулакарією

Завдяки своїй невибагливості цей красивий сукулент можна рекомендувати навіть початківцям квітникарям. Під час його вирощування в кімнаті потрібно дотримуватися мало сприятливих умов.

Для нормального розвитку портулакарія потребує яскравого освітлення, бажані прямі сонячні промені. Тому для неї найкраще підійдуть вікна південного напрямку. При цьому досвідчені квітникарі рекомендують регулярно повертати горщик з рослиною різними сторонами до сонця для формування рівномірної і красивої крони.

Взимку, в умовах короткого дня, буде потрібно створити додаткове штучне освітлення за допомогою будь-якої лампи.

Діапазон літніх температур нашої кліматичної смуги цілком підходить для комфортного самопочуття портулакарії. У теплу пору року її можна винести на балкон або в сад, тим більше що рослина любить свіже повітря і потребує регулярного провітрювання.

Взимку портулакарії слід забезпечити прохолодне розташування, але при цьому небажано опускати температуру нижче 10 °C, так як м’ясисті листки можуть промерзнути і стати млявими.

Портулакарія звична до посушливого клімату з рідкими дощами. Такі ж умови бажано забезпечити їй і в кімнаті. Тому поливати рослину слід тільки тоді, коли земля в горщику просохне приблизно на третину. Причому в умовах холодного утримання поливати слід із ще більшою обережністю, так як при заливанні у рослини можуть швидко згнити коріння і листя, від надлишку вологи.

Про тривалу відсутність поливу свідчить зморщене листя, але після достатнього зволоження ґрунту воно знову розгладжується.

Для поливу використовують воду кімнатної температури, що не містить хлор. Не можна використовувати хлоровану воду прямо із-під крана. До жорсткості води ця рослина досить байдужа.

Обприскування ця рослина не вимагає, але періодично потрібно змивати пил з листя під душем.

У період вегетації рослину підгодовують не частіше двох разів на місяць добривами з малим вмістом азоту. Можна також використовувати готові рідкі добрива для кактусів і сукулентів.

З середини осені до середини весни підгодовувати рослину не потрібно.

Для вирощування портулакарії підходять мало-поживні, пухкі ґрунти з хорошою проникністю. Для самостійного приготування земляної суміші можна придбати в магазині ґрунт для кактусів і сукулентів і змішати його з дрібнозернистим гравієм (або цегляною крихтою) та грубозернистим піском в пропорції 3:1:1.

Пересадка

Портулакарія – повільно зростаюча рослина, тому в частих пересадках потребує тільки у віці саджанця. Дорослі екземпляри пересаджують лише по мірі необхідності, коли корінню стає тісно в горщику.

Розмноження портулакарії

Основний спосіб розмноження в домашніх умовах, це – живцювання. На живці відбирають товсті гілочки з чотирма вузлами (парами листя). Перед посадкою їх підсушують протягом одного-двох днів і укорінюють в суміші торфу та піску. Як правило, коріння з’являється через два-три тижні, а вже через два-три місяці саджанець можна пересадити на постійне місце.

Можливе і насіннєве розмноження, але нашим квітникарям дістати насіння цього сукуленту поки що не просто.

Шкідники і хвороби

Портулакарія рідко піддається навалі шкідників. Але на ній можуть оселитися щитівки, борошнистий червець або павутинний кліщик. При першому виявленні непроханих гостей рослину слід ретельно обполоснути під теплим душем. Якщо ця міра не допомогла, то її обробляють відповідним інсектицидами.

До хвороб портулакарія досить стійка. Але при зайвому поливі, особливо в холодну пору, можуть розвинутися різні гнилі.

Через брак світла в зимовий час або при інших несприятливих факторах рослина може частково скинути листя. Однак воно швидко відновлюється при зміні умов утримання.





Схожі записи:



Залишити коментар: