Квіти гесперісу – опис, вирощування і розмноження

Фото і опис квітів гесперісу

Гесперіс (Hesperis) – рід багаторічних трав сімейства капустяних або хрестоцвітих. Деякі види використовують як декоративні запашні рослини. Цвітуть квіти гесперісу впродовж всього літа, з травня по серпень.

Опис квітів гесперісу

Це багаторічники або дворічники з прямими розгалуженими стеблами висотою від 20 до 130 сантиметрів. Листя видовжене, опушене із зубчастими краями. Квіти дрібні й пахучі, зазвичай лілові, білі, рожеві, зеленувато-жовті, що зібрані в рихлі гроно-видні або волотисті суцвіття. Плід стручок, лінійної, циліндричної або чотиригранної форми.

Назва роду походить від грецького слова «гесперос», що означає «вечір», тому рослина отримала народні назви — “вечірниця” або “нічна фіалка”. Квіти мають властивість розквітати під вечір, коли настає прохолода. У окремих видів в цей час посилюється аромат.

Декоративні гесперіси вирощують, як дворічні культури. В перший рік вегетації утворюється щільна листяна розетка, із якої на другий рік виростає стебло з квітами. Прості не махрові садові форми часто дають самосів.

Квіти гесперіса висаджують на клумбах поблизу будинку, щоб було чути їх ніжний запах. Суцвіття використовують для зрізання, у зрізаному вигляді вони зберігаються у воді до дванадцяти днів.

Вирощування і розмноження гесперісів

Рослина краще розвивається на добре освітлених ділянках, але може виносити і півтінь. Віддає перевагу пухким, помірно-вологим, слабо-лужним ґрунтам з додаванням вапна. Рослина зимостійка, тому в укритті не потребує. Добре переносить пересадку, при достатньому зволоженні земляної грудки можна пересаджувати навіть в квітучому стані. Догляд полягає в регулярному поливі, прополках, підгодівлі мінеральним добривом. Для продовження термінів цвітіння стебла із зів’ялими суцвіттями видаляють.

При вирощуванні гесперіса необхідно пам’ятати, що він відноситься до сімейства капустяних, отже уражається всіма властивими йому хворобами і шкідниками.

Посів проводять у травні-червні, на постійне місце розсаджують в серпні або вересні, щоб до зими саджанці добре вкоренилися. Відстань між окремими екземплярами має бути від 35 до 45 сантиметрів.

Махрові сорти краще розмножувати поділом кущів восени або навесні. Молоді посадки, особливо махрових форм, мульчують, оскільки можливе їх вимерзання на легких ґрунтах в мало-сніжні зими.





Схожі записи:



Залишити коментар: