Секрети вирощування гладіолусів

Гладіолуси - вирощування, обрізка, зберігання, посадка.

Далеко не всі знають, що колись гладіолуси – ці благородні і величні квіти, були бур’янами. Теофраст у свій час писав, що ця рослина – «настирливий бур’ян, який засмічує посіви». Гладіолус став популярний як садова квітка лише на початку XVIII століття. Саме з цього часу європейські ботаніки роздобули африканську дивину і почали виводити нові неповторно гарні сорти гладіолусів.

Всі сучасні садові гладіолуси ведуть своє походження від схрещування різних африканських і європейських різновидів. Причому в сучасному квітковому дизайні стало популярно використовувати в оформленні квітників гладіолуси з дрібними квітками і дикорослі види. Крупно-квіткові форми при цьому не втрачають своєї актуальності для складання букетів і квіткових композицій.

Щоб домогтися від гібридних гладіолусів рясного цвітіння восени, необхідно застосувати деякі садові секрети і правила, неодноразово перевірені на практиці.

Правила агротехніки гладіолусів

Перше правило стосується грамотного вибору клубне-цибулин. Вони повинні бути молодими. Відрізнити їх від старого посадкового матеріалу можна за формою і розмірами. Старі клубне-цибулини злегка сплюснені і схожі на млинці, при цьому основа у них велика. Молоді екземпляри мають округлу форму (висота майже дорівнює діаметру) і невелику основу. І, звичайно ж, не слід купувати посадковий матеріал в закритій упаковці. Таким чином можна отримати неякісний посадковий матеріал.

Друге правило стосується точного терміну посадки. Висаджують у відкритий ґрунт клубне-цибулини тільки після того, як ґрунт на глибині 10-13 сантиметрів прогріється до 10°С. В помірній зоні це відбувається в середині або в кінці квітня. Якщо посадку проводять раніше ніж потрібно, то ріст і розвиток рослини уповільнюється та підвищується ризик захворювань. Запізніла посадка сприяє активному росту зеленої маси, але рослина при цьому погано цвіте.

По-третє, необхідно суворо дотримуватися схеми посадки. Великі клубне-цибулини зашпаровують на глибину 10-15 сантиметрів, а дрібні – на 5-7 сантиметрів. Оптимальною шириною міжряддя є 45-60 см, відстань між рослинами в ряду може варіювати від 5 до 15 сантиметрів – цей показник залежить від розміру цибулин.

Зрізка гладіолусів

При зрізці не можна залишати нижню частину стебла без листків. Щоб зробити зріз акуратно, не пошкодивши рослину, ніж вводять між листям і роблять надріз. Потім з іншої сторони роблять другий надріз. В результаті зрізана частина легко витягується, а листя прикриває зріз від вологи.

Щоб зрізані на букет квіти стояли як можна довше, у воду потрібно додати аспірин (одна пігулка на кожен літр води), а квітки у міру в’янення вчасно видаляти з квітконіжки.

Зберігання цибулин

Щоб покладені на зиму клубне-цибулини зберегли міцність і стійкість до несприятливих умов, корисно перед закладкою на зберігання провести оздоровчі термічні заходи. Для цього клубне-цибулини поміщають у звичайний тканинний мішечок і занурюють на 10-15 хвилин в нагріту до 55-56°С воду. Дуже важливо протягом зазначеного проміжку часу підтримувати задану температуру води. Після цього клубне-цибулини тримають три-п’ять хвилин у холодній воді. Потім сушать і тримають 7-10 днів при температурі 25-30°С. Після таких термічних заходів посадковий матеріал можна прибрати на зимове зберігання.





Схожі записи:



Залишити коментар: