Як зробити парник своїми руками?

Парник своїми руками, як зробити?

З будівництвом самого примітивного «одноразового» парника впорається навіть будь-яка дачниця-пенсіонерка. Основний його недолік – він використовується тільки один сезон. На наступне літо доведеться робити все заново. Переваги: дешевизна і надзвичайна легкість споруди, відсутність фундаменту і будь-яких дорогих елементів.

Для створення такої конструкції своїми руками не потрібно ні молотка, а ні цвяхів. Знадобляться тільки чотири міцних кілочки або стійки однакової висоти, і два більш довгі. Ще необхідний моток дроту середньої товщини або міцний шпагат. І, звичайно ж, накривний матеріал або плівка, якою накривають готову споруду.

Укриття найчастіше ставлять над вже підготовленою грядкою. Зробити парник з двосхилим дахом можна всього за шість прийомів:

  • по кутах грядки вбивають або вкопують чотири однакові стійки;
  • ще дві стійки, ті які більш довгі, ставлять у середині кожної торцевої сторони грядки;
  • дротом, або туго натягнутим шпагатом з’єднують всі чотири кутові стійки по периметру грядки;
  • такий же дріт протягують уздовж центру грядки, з’єднуючи дві великі стійки, які стоять на торцях;
  • для посилення конструкції можна ще протягнути дріт від вершини кожної кутової стійки до верхнього кінця торцевої;
  • накривають отриманий каркас плівкою і притискають її краї камінням, дошками тощо.

Аналогічним чином будується і парник з одно-схиленим дахом. Для нього буде потрібно навіть менше зусиль і матеріалів. Але і надійність цієї споруди буде декілька нижча, тому розміщувати його бажано десь біля південної стінки сараю або біля паркану. У цьому випадку довга сторона парника, яку замінить стіна або паркан, повинна бути звернена на північ і орієнтована із заходу на схід. Особливу увагу в обох випадках потрібно звернути на дріт або шпагат. Їх необхідно тримати туго натягнутими, щоб уникнути провисання.

Якщо ж потрібна більш міцна і надійна конструкція, то доведеться робити її цілком з дерева. Принцип побудови той же самий, але замість шпагату або дроту прибиваються дерев’яні рейки. Цей варіант вже може простояти і два-три сезони – поки не згниють опорні стійки.

Тим, хто хоче, щоб такий саморобний парник прослужив довше, то доведеться ставити його на фундамент. Або зробити основу із дерева, що йде по периметру всього парника. У цьому випадку стійки не вкопуються в землю, а кріпляться до основи. Виходить така дерев’яна «клітка» без стінок, яка лежить на землі. На зиму її можна знімати і прибирати в сарай. Істотно продовжити термін служби цього парника можна, якщо основу покласти не прямо на землю, а на цеглу, каміння тощо.

Ще більш простий переносний парник можна зробити своїми руками, якщо є достатня кількість товстого дроту, який легко гнеться. Робимо парничок своїми руками.З трьох-чотирьох відрізків згинають дуги однакової висоти і ширини, встромляють їх у землю, і накидають плівку. Для цієї мети можна використовувати і готові пластмасові дуги або розрізані дитячі гімнастичні обручі. Щоб зменшити провисання накривного матеріалу, дуги з’єднують між собою поперечиною з дроту, що проходить в самій верхній частині готової споруди. Але потрібно враховувати, що такий парник не можна робити занадто високим, інакше перший же порив вітру його знесе або повалить.

Дуже зручний парник виходить зі старих віконних рам, які часто викидають разом зі склом. Досить поставити їх у вигляді прямокутника на яке-небудь міцних підставах – цеглі, дошках, каменях. З’єднують їх за допомогою скоб і шурупів, а дах накривають поліетиленовою плівкою. Такий парник може бути як стаціонарним, так і розбірним, коли рами на зиму знімають і забирають на зберігання. Останній варіант вимагає додаткових клопотів, але прослужить своєму господареві істотно довше.

І наостанок поговоримо про обігрів парника. Переважна більшість садівників використовують парники із звичайним сонячним обігрівом. За день ґрунт в парнику, та сама конструкція нагріваються на сонці, а вночі вони, накриті плівкою, остигають набагато повільніше, підтримуючи більш високу температуру всередині. Але існують й інші, більш ефективні способи обігріву. У ньому використовується таке явище, як виділення тепла при розкладанні рослинних залишків, що знаходяться в ґрунті – так званий «ефект теплої грядки». Щоб його отримати, грядку в парнику заправляють різними після-врожайними відходами, торішнім листям, компостом тощо. Все це повинно бути прикрите шаром землі, приблизно на п’ять сантиметрів. Десь за тиждень до посадки поливають гарячою водою і мульчують. Коли рослини висаджуються в парник, ґрунт в ньому вже стає помітно теплішим, ніж зовні.





Схожі записи:



Залишити коментар: