Користь компосту на присадибній ділянці

правильний компост і його приготування

Більшість досвідчених городників мають на своїй присадибній ділянці компостну купу, бочку або яму. Приготування садового компосту не вимагає ніяких спеціальних знань і умінь, а от користь компосту для поліпшення родючості ґрунту безсумнівна. До того ж, отримати високоякісне й ефективне органічне добриво можна практично безкоштовно.

До переваг виробництва компосту можна віднести економію сил на прополку і полив, економія коштів на придбання інших родючих складів та вивезення сміття з ділянки, оскільки всі відходи саду та городу, а також кухонні залишки відправляються прямо в компостну купу.

Що таке компост, і під які культури його вносять?

Компостом називають органічні добрива, які утворюються у процесі розкладання органіки під впливом мікроорганізмів. Якісний компост по своїй структурі розсипчастий, дозволяє його легко застосовувати у якості добрива для грядок. У результаті розкладання різних органічних матеріалів утворюється біомаса, насичена гумусом і корисними для рослин поживними елементами, в тому числі: калієм, кальцієм, фосфором, азотом, залізом та іншими мікроелементами. Причому всі речовини знаходяться в легкодоступній для культивованих рослин формі.

Всі види садового компосту використовують для овочевих, ягідних, квіткових і плодових культур. Норми внесення ідентичні гною і залежать від родючості ґрунту (від 1,5 до 5,5 кг на кожний квадратний метр ділянки). За своїм якісними характеристиками компост нітрохи не поступається коров’яку і перегною (свіжому і перепрілому гною), а деякі його сорти, наприклад торф’яний з додаванням фосфоритного борошна, навіть перевершують інші види органіки. На відміну від свіжого гною, який непридатний для деяких городніх культур, наприклад, для часнику, томатів, моркви, буряків, цибулі, компост підходить для всіх рослин, як в саду, так і на городі.

Використання компосту на садовій ділянці:

  • додавання у посадкові ямки і борозни при висадці картоплі, розсади овочів, квітів, посіві насіння всіх культур, а також при посадці саджанців плодових дерев і чагарників у саду;
  • внесення в пар (розкидання компосту по свіжозораному городі перед садінням коренеплодів);
  • внесення під зяблеву оранку;
  • внесення під осіннє і весняне перекопування (закладення в ґрунт при культивації);
  • в якості одного з найкращих матеріалів для мульчування грядок.

Велика користь компосту, як засобу для поліпшення структури ґрунту. Крім того, що він природним чином розпушує землю, роблячи її більш повітропроникною, складові даного органічного добрива вбирають в себе велику кількість води, що дозволяє рослинам не відчувати дефіциту вологи у вегетативний сезон. Розклавши на поверхні ґрунту компост шаром в 5-8 сантиметрів, надаємо грядкам чудовий мульчуючий шар, який не дає проростати бур’янам і утримує вологу в ґрунті. А це значно скорочує кількість прополок, розпушувань і поливань, полегшуючи працю по догляду за городом.

Які матеріали використовують для приготування компосту?

Кухонні відходи:

  • чай, кава, залишки трави після приготування настоїв і відварів;
  • сирі й варені фрукти, овочі та їх очищення;
  • м’ясні і рибні відходи;
  • залишки приготовленої їжі.

Органічні відходи:

  • сіно, солома;
  • деревна тирса і стружка;
  • рослинна зола (попіл);
  • подрібнені паперові відходи з натуральних матеріалів (папір, картон, упаковка, серветки);
  • тканина з натуральних матеріалів (порізана);
  • перегній (перепрілий гній сільськогосподарських тварин);
  • пташиний послід;
  • водорості (морські і прісноводні);
  • свіжий гній (тільки в купи повільного перепрівання, і під зиму).

Садово-городні відходи:

  • пріле листя (з минулого року);
  • бур’ян (молодий без насіннєвої коробочки), крім кореневищних рослин;
  • тонкі гілки, що залишаються після обрізки здорових дерев і чагарників;
  • скошена з газону трава;
  • подрібнена деревина (великі гілки, коріння, кора).

Які матеріали не використовують для виготовлення компосту?

Це безпосередньо:

  • кістки (великі м’ясні);
  • випорожнення домашніх вихованців;
  • вугілля;
  • листя поточного сезону (як сухе, так і свіже);
  • бур’яни у фазі цвітіння, особливо багаторічні;
  • садові відходи уражені шкідниками;
  • відходи після використання отрутохімікатів та інсектицидів.

Створюючи на ділянці компостну яму, ми отримаємо безкоштовне і якісне органічне добриво!





Схожі записи:



Залишити коментар: