Як потрібно проводити вапнування ґрунту?

Вапнування кислих ґрунтів.

Серед усіх показників ґрунту кислотність займає далеко не останнє місце. І це зрозуміло, так як в умовах низького значення рН різко знижується кількість доступних хімічних елементів, а також їх засвоєння рослинами. Тому нерідко виникає необхідність проводити вапнування ґрунту на ділянці.

Що дає такий захід, як правильно його проводити і чи завжди вапнування корисне для саду – ось основні питання, які часто виникають у власників присадибних ділянок.

Що таке вапнування?

Даний термін означає спеціальну обробку ґрунту з внесенням до її складу певної дози вапняних речовин. У їх якості можна застосовувати різноманітні добрива. Найбільша кількість кальцію в складі є — у вапняках, доломітовому борошні, порошку крейди, туфі вапняному, гашеному та негашеному вапні, в обпаленому доломітовому пилу, кальциті тощо. Трохи менше кальцію міститься в торфотуфі, мергелі, сланцевій золі, мартенівському шлаку, цементному пилу і торф’яній золі.

Значення вапнування

Головними результатами внесення вапняних препаратів у ґрунт вважаються зменшення кислотності субстрату і збільшення концентрації кальцію. Але крім цього відбувається і ряд інших, не менш цінних для присадибної ділянки змін:

  • відбувається збагачення субстрату макро і мікроелементами, особливо магнієм;
  • структура ґрунту стає більш пухкою;
  • ґрунтовий родючий шар краще утримує вологу;
  • швидко розмножується і підвищує свою активність корисна ґрунтова мікрофлора;
  • рослини акумулюють набагато менше токсичних речовин.

Як проводять вапнування ґрунту на ділянці?

Перш ніж вносити той чи інший вапняний препарат, необхідно визначити ступінь кислотності субстрату спеціальним приладом і кількість гумусу в ньому. Саме ці показники враховуються при розрахунку дози засобу.

В якості прикладу можна навести приблизні витрати вапна на один квадратний метр:

  • рН менше 4 – 0,5-0,6 кг;
  • рН 4 – 0,4-0,5 кг;
  • рН 4-5 – 0,3-0,4 кг;
  • рН 5-6 – 0,25-0,3 кг.

Терміни проведення вапнування

Існує два строку вапнування. Його можна проводити ранньою весною, ще до першого розпушування ґрунту. Вапно додають разом з перегноєм – така міра дозволяє заощадити витрати добрив, так як поглинанні властивості субстрату в цьому випадку підвищуються.

Процедуру можна здійснювати і восени під час підготовки ґрунтів до майбутнього сезону. Вапняні і органічні добрива рівномірно розподіляють по поверхні ґрунту, а потім перекопують. Якщо осінь дощова, то додаткового поливу не потрібно.

Застереження при вапнуванні

Проводячи цю процедуру, варто пам’ятати, що надмірне внесення вапняного матеріалу може призвести до негативних наслідків. По-перше, кальцій погано вимивається з ґрунту, внаслідок чого він накопичується і робить субстрат твердим. Це в свою чергу гальмує розвиток підземних органів. Першими у такій ситуації страждають рослини зі слабкою кореневою системою.

По-друге, слід враховувати пролонгований ефект вапнування. Це означає, що результат може бути видний не відразу, а лише один, два, а то й три роки тому. Тому щорічне вапнування може спричинити за собою зміну властивостей ґрунту в гіршу сторону. Виняток становлять лише ті випадки, коли проводяться підживлення аміачними добривами.

По-третє, далеко не для всіх культур вапнування корисне. Деякі рослини віддають перевагу кислим умовам ґрунту. До таких належать: картопля, люпин, чай тощо.

Якщо ґрунт був удобрений гноєм або пташиним послідом, то вносити відразу після них вапняні добрива небажано. Крім того, при внесенні великих доз кальцію в ґрунті зменшується частка доступного калію. Тому при вапнуванні необхідно збільшувати дозу калійних добрив.

Збагачення ґрунтів вапном – досить популярний і корисний агротехнічний прийом в умовах сильного й середнього закислення. Результати дають значного збільшення росту і розвитку садових і сільськогосподарських культур.





Схожі записи:



Залишити коментар: