Татарник колючий – лікувальні властивості

Татарник колючий - лікувальні властивості

Не варто заперечувати той факт, що багато рослин, які ми вважаємо бур’янами, володіють цінними лікувальними властивостями (наприклад, лопух, подорожник, пирій), але не всі вони внесені в список лікарської сировини. Татарник колючий (по-латині Onopordum acanthium) — одна з найунікальніших лікарських рослин, незаслужено ігнорована офіційною медициною.

У татарника безліч синонімів — народних назв: “чортополох“, “будяк“, і одну з них можна пояснити, а інші, як і власне “татарник“, до цих пір залишаються загадкою.

Заготівля лікувальної сировини

Для лікарських цілей у татарника годиться все: насіння, квіткові кошики, листя і коріння. Очевидно, що корені викопують на початку відростання листя або в кінці вегетації, причому, тільки у примірників першого року (дворічна рослина). Листя збирають протягом усього періоду вегетації, точніше — під час активної фази розвитку (з початку цвітіння і до зав’язування плодів).

Надземна частина рослини захищена колючками, тому при заготівлі потрібно дотримуватися заходів обережності, щоб уникнути отримання травм. З листя і стебел татарника перед початком сушіння необхідно зрізати всі колючки і розкласти траву під навісами (на горищах), забезпечивши хорошу циркуляцію повітря і захист від попадання ультрафіолетових променів, які знижують якість лікувальної сировини.

Висушувати сировину також можна в електричних сушарках, де підтримується температура в межах 40-50 °C.

Викопані корені татарника очищають від землі і висушують в електричних сушарках.

Зберігати сухий татарник (листя і квітки) рекомендується не більше одного року, а насіння і коріння зберігають лікувальні властивості до трьох років.

Для приготування лікарських засобів також використовують свіжі рослини.

Хімічний склад татарника

У всіх частинах рослини виявлені флавонові глікозиди (апігенін, кверцетин, ізорамнетин), кумариновий глікозид тощо. Дубильні властивості татарнику надають фенольні сполуки, спосіб дії яких схожий з танінами. Плоди татарника багаті жирною олією, яка за якістю не гірша відомих рослинних олій.

Фармакологічні властивості

Здавна татарник колючий застосовували як сечогінний і протизапальний засіб, використовували для зупинки зовнішніх і внутрішніх кровотеч. У народній медицині татарник вважається одним з найбільш ефективних проти-кашльових засобів, особливо при наявності інфекційної або вірусної складової. Водні витяжки (настої і відвари) сприяють нормалізації обмінних процесів в організмі і сприяють виведенню солей, тому нерідко їх призначають при подагрі, суглобових захворюваннях тощо.

Препарати із татарнику допомагають відновити сили після важких захворювань і зміцнюють імунітет.

Використання татарника для лікування

Для очищення крові. Не секрет, що багато захворювань шкіри безпосередньо пов’язані з внутрішніми захворюваннями організму, в тому числі і з проблемами крові (фурункульоз, екзема, псоріаз, висипи тощо). Для очищення крові отримав визнання наступний рецепт: на 500 мл окропу потрібно 5 – 6 свіжих квіток татарника, які настоюють в термосі протягом п’яти годин. Приймати препарат рекомендується в гарячому вигляді (60 °C). Пів-літра настою — це добова доза препарату. Приймати натщесерце, тобто між прийомами їжі. Тривалість прийому може варіювати в широких межах — особливих обмежень у цьому плані немає.

При гаймориті. Свіжий сік татарника потрібно закопувати в ніздрі по 5 крапель. Процедуру проводити вранці та ввечері протягом десяти днів.

М’язові спазми, судоми, млявість м’язів. Приймати по половині чайної ложки порошку з насіння татарника два рази в день (вранці і перед сном).

Лікувальні властивості татарника при гіпотонії

Як відомо, препарати татарника колючого підвищують тиск, тому їх часто призначають при гіпотонії. Найбільш ефективне лікування з застосуванням лікувальних зборів.

1. Корінь оману, розхідник звичайний (трава), м’ята, листя кропиви, подорожник, деревій (рекомендується брати квітки) — по 20 грамів, листя берези — 30 грамів, 70 грамів татарника (листя, квітки і стебла).

2. Трава татарника — 50 г, ягоди шипшини — 30 г, кульбаба (корінь), плоди мордовника, трава квітучої вероніки, березовий лист — по 20 грам, листя кропиви і чорної смородини, суниця лісова (рослина цілком), ісопу і хвощ польовий — по 10 г, 5 г м’яти і кореня оману.

На склянку окропу необхідно взяти 2 ст. л. збору (будь-якого із запропонованих варіантів). Варити при помірному кипінні 10 хвилин, далі настоювати протягом півгодини. Призначають по одній-дві столові ложки до чотирьох разів на день.

Захворювання сечовидільної системи

Цистит, нефрит, пієлонефрит у хронічній стадії — ці захворювання піддаються лікуванню з використанням препаратів на основі татарника. До складу збору входять: трава фіалки триколірної, листя кропиви — по 50 г, татарник і крайові квітки васильків — по 40 г, алтейний корінь і ялівцеві ягоди — по 30 г, лляне насіння — 20 г, м’ята (листя) — 10 грамів.

Готується цей лікувальний засіб за методикою, описаною вище. Препарат не рекомендується застосовувати при зазначених захворюваннях в стадії загострення — як мінімум, необхідно виключити ягоди ялівцю.

Поліпи в сечовому міхурі. Інгредієнти: на 4 частини листя грушанки, ягід шипшини, татарника (надземна частина) і листя подорожника; по 3 частини споришу, бруньок сосни, квітучого чистотілу і вівсяної соломи; корінь аїру, бруньки берези і трави гвоздики — по одній частині. Готується засіб з розрахунку 10 грам збору на 200 мл окропу, настоювати чверть години. Весь настій спожити за три-чотири рази протягом доби. Лікування курсове, розраховане на 3 місяці, з дводенними перервами через декаду прийому.

Захворювання печінки

Багато хвороб печінки супроводжуються асцитом (водянка). Для подібних випадків народними цілителями запропонований лікувальний збір, до складу якого також входить татарник колючий. Збір: квітки татарника, нагідок і цмину піскового, листя кропиви, кукурудзяних рилець і коріння кульбаби — по одній частині; спориш — 0,5 частини і 100 грамів ягід ялівцю. На півлітра окропу потрібно 2 ст. ложки суміші трав. Довести до кипіння, потім перелити в термос і далі настоювати 8 годин (протягом ночі). Рекомендується приймати 3 або 4 рази в день по 50 – 70 мл.

Татарник в лікуванні онкологічних захворювань

У всі часи проблема онкології стояла гостро. Тому народні цілителі наполегливо шукали засоби, здатні протистояти раку, і татарник колючий з його унікальними лікувальними властивостями в цьому списку займає не останнє місце.

При міомі матки. Збір трав (по одній ст. ложці): ірний корінь, нігтики, суцвіття цмину і ромашки аптечної, трава деревію, звіробою, таволги в’язолистної, квіток татарника, кореневище горця зміїного, ялівцеві ягоди. Зазначену кількість залити горілкою (750 мл) і настоювати протягом двох тижнів. Приймають з водою, на 50 мл рідини — 2 чайні ложки препарату; за півгодини до їжі. Препарат рекомендується приймати у разі запалення слизової оболонки матки (ендометрит).

При міомі матки (тампонада). Приготувати настій із звіробою і татарника (1 і 3 ст. л. відповідно). Настоювати в одному літрі окропу півгодини. Ставити тампони чотири рази на добу.

Онкологія ШКТ. Для покращення стану хворого можна приймати настій березових бруньок, трави татарника і чистотілу — по 20 грамів кожного. На пів-літра киплячої води — 1 ст. ложка збору трав. Настій можна приймати досить тривалий час, але консультацією лікаря не слід нехтувати.

Рак матки. Засіб також рекомендується вживати для запобігання метастазів у післяопераційний період. Збір: чистотіл, квітки осоту, трава татарника і підмаренника чіпкого (“липучка”) — всі компоненти брати в однаковій кількості. На пів-літра киплячої води потрібно 2 ст. ложки лікувального збору. Тривалість настоювання 30 – 45 хвилин. Приймати по третині склянки перед їжею.

При сильному виснаженні. Після проведення хімії, або радіопроменевої терапії, а також при сильному виснаженні. До складу збору входять: квітки деревію, буркуну, комірника (таволга), листя шавлії, подорожника, чорнобилю, татарника, трави череди, корінь солодки, насіння кропиви. Всі компоненти збору беруться в однаковій ваговій пропорції. На півлітра окропу потрібно три чайних ложки трав’яної суміші. Залити крутим окропом і настоювати на водяній бані 90 хвилин. Приймають натще серце (через 2 або 3 години після їжі) по півсклянки. Курс прийому препарату може становити до півроку і більше (при онкології рекомендується не менше дванадцяти місяців).

Унікальна методика лікаря Лилицького

Лікар з Тернопільської області розробив унікальну методику приготування препарату для підшкірних та внутрішньом’язових ін’єкцій. Випробування препарату проводилися не тільки на домашніх тваринах, а лікар проводив експерименти на собі. Як стверджує лікар, препарат показав ефективність при лікуванні виразкової хвороби, глаукомі, раку та інших захворюваннях.

Для приготування препарату необхідно використовувати свіжі рослини:

  • чистотіл (вся рослина цілком) — 30 грам;
  • верхівки квітучого звіробою, надземну частину календули (під час цвітіння), листя подорожника — по 8 грам;
  • цмин піщаний (трава з квітами), полин, татарник колючий, кореневища пирію, буряковий сік, цибулини часнику, пагони омели, листя і квітки лопуха — по 5 грам;
  • трава очитку їдкого, квітки коров’яку — по 4 грами;
  • кульбаба з корінням, кріп — 3 грами;
  • трава деревію, спориш, молочай степовий, вербена — по 2 грами.

Всі інгредієнти розтирають у фарфоровій ступці, заливають дистильованою водою у співвідношенні 1:10 і доводять до кипіння, а після охолодження фільтрують.

Препарат вводиться підшкірно або внутрішньом’язово один раз на день, починаючи від 0,2 мл, з поступовим сходженням до 4 мл.

Фармакологічні властивості препарату:

  • фунгістатичну та протимікробну дію (проявляється навіть у розведенні 1:2000);
  • стимуляція імунної системи;
  • збільшення діурезу;
  • ранозагоювальну дію;
  • зниження артеріального тиску;
  • посилення відтоку жовчі;
  • нормалізація роботи шлункове-кишкового тракту;
  • протигельмінтну дію.

Лікар Лилицький випробував препарат на собі при лікуванні виразки шлунка. Проведено два курси по 30 ін’єкцій з перервою на 2 місяці.

Протипоказання і побічні ефекти

При використанні монопрепаратів татарника колючого побічних ефектів не спостерігається; єдине серйозне протипоказання — гіпертонія.





Схожі записи:



Залишити коментар: