Баранець звичайний з Червоної книги



Баранець звичайний“Huperzia selago ( L.) Bernh. ex Schrank et Mart” відноситься до сімейства баранцеві (Huperziaceae). Це багаторічна, трав’яниста, вічнозелена рослина заввишки 5-30 см зі слаборозвиненим корінням. Стебла біля основи висхідні, прямо-стоячі, розгалужені. Листя багаторядне, шириною близько одного міліметра, лінійно-ланцетоподібне, до основи розширене, цілокрає або слабо зазубрене, шкірясте, з вузькою безбарвною облямівкою, спіралеподібне. Покриває все стебло і пагони у вісім рядів. На відміну від інших подібних рослин, спороносних колосків не утворює. Спори дуже дрібні, розташовані в пазухах листків, у верхній і середній частинах стебла. Виводкові бруньки (до 4 мм завдовжки) також утворюються в пазухах листків.

Споро-утворення баранцю звичайного припадає на квітень-травень.

Баранець звичайний поширений в лісовій зоні і тундрі. Росте куртинами в темно-хвойних південне-тайгових лісах, сосново-березово-різнотравних спільнотах з рясним підліском. У Карпатах і Прикарпатті зустрічається в моховитих ялицево-букових і ялинових лісах.

Застосування баранцю звичайного

Для лікувальних цілей використовується трава. У ній містяться алкалоїди, флавоноїди, смоли, слизи, пектинові та інші речовини. Біологічно активні алкалоїди псевдоселагин, лікоподин, акрифолин тощо.

Зовнішньо препарати баранцю застосовують для лікування псоріазу.

Їх використовують також для лікування хронічного алкоголізму та нікотинізму з метою вироблення у хворого відрази до цих наркотиків. Препарати баранця звичайного токсичні, тому застосовувати їх можна тільки під лікарським наглядом.

Прийом відвару супроводжується сильним слиновиділенням, пітливістю, зниженням артеріального тиску, фібриляцією м’язів, уповільненим диханням, зміною пульсу, загальним тяжким станом, нудотою і блювотою, іноді непритомністю. Його не можна приймати при поліневритах, серцево-судинних захворюваннях, гіпертонії, цирозі печінки, туберкульозі та при деяких інших захворюваннях.

Збирають рослину в серпні – вересні. Зелені і жовтіючі частини пагонів акуратно зрізують ножицями, намагаючись не пошкодити коріння і підставу пагонів. У кожній куртині залишають близько 10 пагонів для відновлення природних запасів. Зрізану траву слід обтрушувати, щоб виводкові бруньки обсипалися і через 2-3 роки дали початок новим рослинам. Повторна заготівля на одному й тому ж місці допустима не раніше ніж через 6-10 років.

Сушити траву баранцю звичайного найкраще в сушарках при температурі 50℃ і добрій вентиляції або в добре провітрюваних приміщеннях.

Баранець звичайний.

Увага! В Україні заготівля баранцю заборонена, так як він занесений до Червоної книги України.





Схожі записи:



Залишити коментар: