
Сочевиця – однорічна трав’яниста рослина, що відноситься до сімейства Бобові, широко культивується на присадибних ділянках. Вважається, що серед зернобобових сочевиця володіє винятковими смаковими якостями.
Агротехніка культури досить проста, тому будь-який початківець дачник зможе без зусиль виростити сочевицю і отримати рясний урожай високо поживних та корисних зерен на власному городі.
Ґрунт під сочевицю
Рослина досить невибаглива і невимоглива до ґрунту, проте найкращі врожаї збирають при культивуванні на суглинних і супіщаних чорноземах. Єдина вимога до ґрунту – нейтральна кислотність.
Тому, якщо на присадибній ділянці земля кисла, то з осені потрібно провести заходи по її луженню. При осінньому перекопуванні по ділянці розкидають вапно або вносять доломітове борошно. Хорошим нейтралізатором кислотності служить рослинна зола, норми її внесення залежать від вихідних показників ґрунту і варіюються в межах – 2-4 кг/квадратний метр.
Ділянка під сочевицю
Кращі ділянки під сочевицю розташовані на південних і південно-західних схилах. Культура добре росте на освітлених місцях. Важкі глинясті ґрунти перед посадкою культури бажано структурувати. Добре розпушують ґрунт внесенні річковий пісок або тирса при осінньому перекопуванні.
В якості попередників, перед вирощуванням сочевиці, слід вибирати озимі і гарбузові культури, картоплю, кукурудзу, помідори і капусту. Ґрунт після вирощування сочевиці збагачується азотними сполуками, що перебувають в біодоступній для інших рослин формі. Тому, як і всі бобові, культура відноситься до ефективних сидератів.
Не можна висаджувати сочевицю на колишнє місце і після будь-яких бобових – гороху, квасолі, арахісу, сої, бобів. Повертати на стару грядку культуру можна лише після трьох-п’яти років.
Основні правила агротехніки сочевиці
1. Культура відноситься до посухостійких, однак на початковому етапі вегетації досить вимоглива до вологості ґрунту.
2. Посадку здійснюють, коли ґрунт на глибину 5-10 сантиметрів прогріється до температури +5-6°С. Вегетативний період сочевиці довший, ніж у гороху, тому її висівають в більш ранні терміни (зазвичай це квітень).
3. Під культуру не слід вносити свіжий коров’ячий або кінський гній, так як активні сполуки органіки стимулюють нарощування зеленої маси, що знижує плодоношення.
4. На ділянках, заправлених органікою під попередні культури, наприклад під гарбузові, сочевицю розміщують на другий рік.
5. При осінньому перекопуванні рекомендується збагатити ґрунт торф’яним компостом або перегноєм, рослинною золою і внести фосфорне-калійні мінеральні добрива (хлорид калію і суперфосфат).
Внесених доз добрив для сочевиці вистачає на весь період росту.
6. Навесні підготовлену ділянку неглибоко перекопують, землю рихлять і боронують.
7. Перед посівом зерна бажано продезінфікувати, поклавши їх у розчин перманганату калію (1%) або мідного купоросу (1%). Підійде для знезараження садівничого матеріалу і зольний настій (столова ложка попелу на літр чистої води).
8. На грядках сочевицю сіють рядами, відстань між якими залишають 10-15 сантиметрів. Посів досить густий, з розрахунку 100-110 грамів насіння на сотку. Глибина закладення зерен близько 5 сантиметрів. Обов’язково після посадки прикопати і пролити грядки.
9. Якщо рослини розвиваються повільно, а бадилля має меншу, ніж зазвичай інтенсивність зростання (блідо-зелене забарвлення, хирляве листя), то це свідчить про дефіцит в ґрунті азоту. Для усунення дефекту слід підгодувати посадки розчином аміачної селітри (коробок від сірників на відро води).
10. Догляд за посадками гранично простий: регулярний полив навесні, зволоження ґрунту в посуху (раз в 5-6 днів), видалення вручну бур’янистих рослин, розпушування міжрядь для підвищення аерації та водопроникності ґрунту. В період цвітіння культури, поливи знижують до помірних.
11. Збирання врожаю проводять поетапно. Культура визріває нерівномірно. Ознакою дозрівання служить пожовтіння 60-70% нижніх бобів. Недозріла сочевиця вважається цінним продуктом харчування, особливо у Франції. Ці зерна з успіхом використовують в приготуванні вишуканих страв.
Спробуйте виростити сочевицю. Адже, посіявши її на ділянці, є нагода значно поліпшити хімічний склад ґрунту.
Бульбашкові азотовмісні бактерії, розташовані на корінцях культури, поглинають азот з повітря, переробляючи його на біодоступні для рослинного світу форми. Тому після сочевиці спостерігається підвищення врожайності основних садових і городніх культур.
Схожі записи за темою:
Оцінити будь ласка статтю: