На головну » Кімнатні рослини » Квіткові рослини »

Каллістемон – опис, види і догляд

Vitaliy

Епоха підкорення Європи каллістемонами почалася з каллістемона лимонного (Callistemon citrinus), який був доставлений Джозефом Банксом в 1789 році в Ботанічний Сад К’ю. У природних умовах цей вид росте в Австралії у Новому Південному Уельсі, Вікторії і на півдні Квінсленда, зазвичай у вологих і болотистих місцях. Наукова назва виду походить від латинського citrinus – лимон, аромат якого відчувається при розтиранні листків. Це найбільш широко культивований вид, як в Австралії, так і в інших країнах, де він іноді продається під назвою каллістемон ланцетний (Callistemon lanceolatus).

Опис і види

Каллістемон лимонний – чагарник або невелике дерево 2-4 метри заввишки при ширині крони 2-3 метри. Кора груба, світло-коричнева. Листя вузькі, шкірясті, списоподібні. Яскраво-червоні квітки складаються з довгих блискучих тичинок, розташованих навколо стебла, які утворюють суцвіття на зразок йоржика. Цвіте ранньою весною. Запилюється комахами, птахами.

Цей вид дав безліч сортів, іноді при схрещуванні з іншими видами. Більшість з них виникла випадково. У сорту Бузковий Туман (Mauve Mist) лілові квітки, Бургундія (Burgundy) характеризується пурпурово-червоними, низькорослий сорт Білий Анзак (White Anzac) – білими, Індевор (Endeavour) – червоними, Рівз Пінк (Reeves Pink) – рожевими квітками.

Незвичайний зовнішній вигляд, невибагливість і неоціненні лікувальні властивості каллістемона лимонного зробили його популярною кімнатною і контейнерною рослиною. На наш квітковий ринок надходять рослини, сформовані у вигляді густого куща або штамбового деревця. У продажу доступне насіння вихідного виду, а для збереження своїх ознак розмножують тільки вегетативними методами.

Каллістемон має високі фітонцидні властивості, як й інші представники сімейства миртових. Дотик або рух викликає виділення листям ефірних масел, які надають бактерицидну дію. Але навіть проста присутність каллістемона в кімнаті підвищить якість повітря і знизить ризик простудних захворювань. Ефірне масло, виділене з листя каллістемона лимонного, включає в цілому 24 активних компоненти, з яких найбільший вміст мають цінеол (61,2%) та альфа-пінен (13,4%).

Не менш часто зустрічається в культурі каллістемон гілковидний (Callistemon viminalis), його відрізняє поникла форма гілок, чим і пояснюється назва виду (латинське слово viminalis вказує на довгі, гнучкі гілки). У природі це дерево зростає до семи метрів заввишки. Найбільш популярним є сорт Капітан Кук, який часто вирощується, як горщикова рослина. Це округлий кущ 1,5-2 метри у діаметрі з пониклими гілками і вузьким листям, якого на весні прикрашають червоні китиці.

У квітникарів-любителів зустрічається також каллістемон жорсткий (Callistemon rigidus) – дуже орнаментальне, густе, прямо-стояче деревце з вузьким і жорстким листям, у природі виростає до трьох метрів. Навесні і влітку покривається безліччю малинових суцвіть. Підходить для фігурної стрижки.

Насіння цих та інших видів каллістемонів доступні в продажі, а у квітникарів-любителів можна пошукати живці вподобаного виду або сорту. Ці красиві екзотичні, квіткові рослини легко виростити у себе вдома.

Догляд за каллістемоном

Освітлення. Основною вимогою каллістемона є забезпечення хорошим світлом – це світлолюбна рослина, ніж безліч інших кімнатних квітів. Каллістемони необхідно розміщувати тільки на сонячному підвіконні. Влітку можна виносити на відкрите повітря при температурах не нижче +7°С.

Полив. Каллістемон потребує регулярного поливу, не любить пересихання субстрату. Не слід також допускати застою води в піддоні. Воду для поливу бажано брати м’яку. Не дуже вимогливий до вологості повітря, але в дуже сухих умовах може вражатися павутинним кліщем.

Ґрунт. До складу ґрунту не пред’являє особливих вимог, воліє слабо-кислі, вологі субстрати із хорошим дренажем. Оптимальним буде ґрунт, що складається з торфу, піску, дернової землі (2:1:1).

Підживлення проводять з весни і до осені універсальними комплексними добривами, з невисоким вмістом фосфору.

Пересадка. Рослина цвіте більш активно в тісному горщику, тому пересадки слід проводити навесні, після заповнення корінням всього обсягу, раз в один-два роки. Коли рослина досягає великих розмірів, то можна обмежити її зростання частковою заміною ґрунту в старому горщику.

Обрізка каллістемону необхідна, так як після цвітіння на гілках утворюються не зовсім декоративні шишкоподібні утворення із насінням. Проводити обрізку потрібно відразу після цвітіння, це дозволить стримувати рослину в невеликих розмірах і стимулювати розгалуження. Пізня обрізка може позбавити рослину наступного цвітіння. Відрізки пагонів, що залишилися, можна застосувати в якості живців, або використовувати в лікувальних цілях – відвар з листя застосовують зовнішньо при проблемах зі шкірою.

Взимку каллістемону слід надати прохолодне і дуже світле місце з температурою +10-15°С., полив трохи скоротити, зберігаючи ґрунт завжди злегка вологим. Оптимальним місцем буде утеплений балкон або прохолодна теплиця, де чудово будуть зимувати й інші представники сімейства миртових (мирт, мелалеука, псідіум, лептоспермум, хамелаціум, метросідерос тощо).

Розмножується каллістемон легко, як насінням, так і наполовину-одерев’янілими живцями. Для збереження сорту слід вдаватися до вегетативного розмноження, шляхом живцювання. З насіння можна вирощувати тільки початковий вигляд. Насіння неглибоко висівають на поверхню вологого ґрунту, а для збереження вологості субстрату надягають зверху прозорий поліетиленовий пакет. Насіння сходить в теплі на світлі протягом 30 днів, попередньої перед-посівної обробки не потребує.

Шкідники. В домашніх умовах може вражатися павутинним кліщем, борошнистим червцем і щитівкою.