Ряст – лісова квітка, яка гарно прикрасить дачну ділянку

Ряст – широко поширена декоративна рослина з сімейства Дим’янкові. Садівники люблять її за рідкісну невибагливість і велику різноманітність форм рослини. До безперечних переваг рясту відноситься також морозостійкість, стійкість до шкідників і хвороб, раннє цвітіння, легке розмноження. Крім того, рослина ще й застосовується в медицині.

Найбільш невибагливі – лісові види рясту, що розповсюдженні майже по всій лісовій території України. Єдина умова – хороший дренаж, так як рослина не любить застою вологи, особливо в холодний зимовий період. Трохи більш вимогливий до умов вирощування ряст, що привезений з пустель і гір Центральної Азії.

На фото вигляд рясту у лісі.

Різноманітна форма і забарвлення листя і квітів рясту. Красиві суцвіття можуть радувати око сніжно-білими, насичено-червоними, рожевими, бузковими, жовтими та іншими квітами.

Існує також поділ на бульбові і кореневищні форми. Є і вічнозелені види.

Агротехніка вирощування рясту визначається груповою приналежністю. Деяким видам необхідно багато сонця, іншим – рівномірне зволоження.

Після цвітіння і дозрівання плодів, ряст “впадає в сплячку” до наступного сезону вегетації.

Українські садівники зазвичай прикрашають свої дачні ділянки звичайним лісовим видом рясту, або Ряст порожнистий (Corydalis cava). Запашні квітки білого або бузкового кольору, висотою 15-25 сантиметрів, як на фото.

Ряст порожнистий.

Висаджують, викопані у лісі цибулини після цвітіння, на глибину 5-7 сантиметрів у рихлий ґрунт садової ділянки. Місце бажано вибрати притінене, у садку біля фруктових дерев. Ямки для посадки мають бути зволоженні. На далі догляд обмежується або подібний, як і за пролісками, що також мають своє походження із мішаних лісів України.

В народі навіть існує вислів (фразеологізм), пов’язаний з цією квіткою – “топтати ряст”, що означає – ходити по землі або жити. Не жити – не топтати ряст.

Схожі записи за темою:

Оцінити будь ласка статтю: