Рослини-сидерати на дачній ділянці



Сидерати на дачній ділянці - зелене добриво.

Сидерати (зелене добриво) – це рослини, метою вирощування яких, є їх подальше заорювання в землю для підвищення родючості ґрунту і його фізичних властивостей. Сидерати покращують структуру ґрунту, запобігають його вимиванню і вивітрюванні гумусу, сприяють накопиченню азоту та придушенню бур’янів.

Сидерати застосовують не тільки на сучасних дачах. Ще в Стародавній Греції сидерати використовувалися як добриво, яке сприяло підвищенню родючості і якості плодів.

Сидеральні культури швидко нарощують вегетативну масу, яка перешкоджає росту бур’янів. Деякі з них затримують проростання насіння інших, так за кілька років можна звільнити свою ділянку від бур’янів. Сидерати сприяють поліпшенню структури ґрунту. Після їх відмирання (коренів і листя), в ґрунті утворюються порожнечі. Порожнечі в посушливий час наповнюються конденсатом і забезпечують рослини вологою. Проникле вглиб коріння (коріння кульбаби може проникати на три метри в глибину), здатне доставляти з нижчих шарів ґрунту наверх корисні елементи, які рослини з поверхневим корінням не змогли б використати для своєї життєдіяльності. Сидерати надають сприятливий вплив на мікробіологічне середовище ґрунту, прискорюючи і покращуючи процес переробки органічної маси.

Зелені культури, як правило, вирощують до основної посадки овочевих культур, але можна це робити і в проміжках між основними культурами.

Таке добриво одне з найбільш доступних і дешевих, містить у собі всі мікро і макроелементи, які за своїми якостями не поступаються гною, іноді навіть перевершують його. Урожайність після деяких сидератів може доходити до 40 – 50 кг з 10 квадратних метрів посівної площі.

Сидерати сприяють залученню корисних комах на ділянку, а також стримують шкідників. Наприклад, гречка викликає інтерес у бджіл, редька перешкоджає розвитку нематод, розпушуючи при цьому ґрунт.

На ділянках досить часто в якості зеленого добрива можна побачити бобові культури. Квасоля, горох, боби, соя – відмінні постачальники азоту. На коренях цих рослин поселяються бактерії, які засвоюють атмосферний азот. Після відмирання коренів, що знаходиться в них, азот переходить в ґрунт.

Для кращого ефекту рослинам дають вирости і розвинути кореневу систему, після чого їх скошують і при бажанні закладають в ґрунт. Скошену масу можна розкидати на поверхні ґрунту у вигляді мульчі, поступово вона перегниє, збагативши ґрунт корисними речовинами.

Наступна важлива властивість рослин-сидератів – поліпшення водного і повітряного режиму. Цю роль в основному виконують злакові рослини, які своєю потужною кореневою системою розбивають важкі і ущільнені ґрунти. Такі рослини здатні за кілька років перетворити важкі і бідні ґрунти в легкі та родючі.

За рахунок органічної речовини сидерати здатні утримувати вологу і поліпшити її проникнення в глибші шари ґрунту. Щільний листяний покрив ґрунту захищає його від вивітрювання і мінералізації органічної речовини, виконуючи при цьому функції мульчі.

Рекомендується залишати сидерати взимку, так як коріння і листя затримують вологу, запобігаючи глибокому промерзанні ґрунту. Під шаром органіки навіть у цей період відбувається життєва діяльність ґрунтових мешканців.

Зелене добриво може виконувати санітарну роль. Рослини-сидерати пригнічують ріст і розвиток багатьох шкідників. Так, посів алкалоїдного люпину або гірчиці запобігає розвитку личинок хрущів і дротяників. Така дія відбувається завдяки виділенням коренів рослин, які негативно впливають на комах. Гірчиця і ріпак допомагають садівникам в іншій важливій справі, їх швидко-зростаюча коренева система не дає можливості росту бур’янів. Щоб вони не стали бур’янами, їх необхідно вчасно скошувати і закладати в ґрунт до утворення насіння.

Культура, яка вирощується як зелене добриво, не дасть ніякої продукції, зате оздоровить і підвищить родючість ґрунту на п’ять-шість років.





Схожі записи:



Залишити коментар: