Вирощування персика

Vitaliy

Вирощування персиків має свої, не складні особливості та технологію. Персик смачний продукт, а вирощування персиків хороший стимул для розведення їх в наших садах. Персики – це швидко-плідні, урожайні культури. У той же час врожайність дуже залежить від погодних та інших кліматичних умов, тому необхідно дотримуватися особливості технології вирощування персика з саджанців, а не з кісточки.

Вибір ділянки для персиків

При виборі ділянки під посадку під посадку персиків необхідно враховувати:

персик дуже любить тепло і освітленість, в таких умовах він швидко зростає;
персик не зимостійка культура, до вимерзання схильні коренева система, листкові та квіткові бруньки;
персик не терпить протягів і холодних північних вітрів;
не можна садити персик в низинах, де збирається і застоюється холодне повітря;
місця з перезволоженим ґрунтом, заболочені ділянки, не підходять для персика, ґрунт має бути добре дренованим;
для персиків краще підходять піщані або гравійні суглинки, що мають великий обсяг органіки;
посадку персика не можна на ділянці, де останні п’ять років перед цим, вирощувалися пасльонові, баштанні, полуниця.

Посадка саджанців персика

Для посадки саджанців персика, яка ведеться з південного боку ділянки, заздалегідь готуються посадкові ями. Треба відразу так вибирати місце під посадку, щоб тінь від інших дерев не потрапляла на швидко зростаюче дерево персика. Хорошим варіантом посадки персика є посадка на південній стороні господарчих будівель, будинку. При такій посадці гарантований захист рослини від холодних північних вітрів.

Посадкова яма, розміром 100 х 100 х 80 сантиметрів готується наступним чином. Верхній родючий шар ґрунту знімається і вкладається поруч з ямою, а решта викопаного ґрунту забирається з ділянки. Далі готується родюча посадкова суміш перегною або компосту по три відра в одну яму, деревної золи (відро на яму) і родючого ґрунту, що складається з верхнього відкладеного шару ґрунту і додатково завезеного, замість вивезеного ґрунту. Всі зазначені компоненти змішуються і засипаються в яму, утворюючи конус, нижче рівня землі, для прикриття суміші невеликим шаром родючого ґрунту й розташування саджанця. На підготовлений таким чином конус ґрунту в ямі встановлюється саджанець. При розташуванні саджанця треба враховувати, що місце щеплення повинно бути заглиблено на п’ять – десять сантиметрів, після засипки ґрунтом.

Ґрунт під саджанцем необхідно втоптати і полити. Для поливу необхідно чотири – п’ять відер відстояної теплої води. Полив здійснюється поступово, у міру вбирання попереднього відра води. При виконанні даних робіт навколо персика треба насипати ґрунт, горбком до дерева, заввишки до тридцяти сантиметрів. Посадки персика ведуться ранньою весною або восени. При посадці персика восени, в першу зимівлю його бажано захистити від холоду , вітрів, морозів, для цього близько висадженого саджанця персика забивають два кілки і на них натягують мішок, який закріплюється шнуром по висоті і внизу. Додатково низ мішка засипається ґрунтом, щоб його не здуло і не залізли під нього гризуни. З південної сторони в мішку робляться два отвори для вентиляції. У такому вбранні саджанець комфортно переживе зиму.

З приходом весни укриття знімається, зайвий ґрунт прибирається, а саджанець звільняється від ґрунту до місця щеплення. Навесні персик обрізається і формується його крона.

Догляд за персиком

Особливих зусиль в догляді персик не поротребує, подібний догляду за фруктовими деревами. Персик вимогливий по відношенню до утримання ґрунту в міжряддях. Ґрунт під персиком містять у стані чорного пару, а для збагачення поживними речовинами і змісту пухкої структури, один раз у три роки висівають сидерати – зелене добриво.

Обрізку персика проводять, коли немає небезпеки повернення зимових морозів і пошкодження персика. Полив персика здійснюють за круговими борозенками навколо персика (в персикових садах уздовж ряду) глибиною до десяти сантиметрів і шириною між рядами тридцять – сорок сантиметрів. Протягом сезону проводять кілька поливів в залежності від опадів. Поливи починають за тиждень до цвітіння і закінчують за півмісяця до збору плодів. Під час дозрівання плодів поливи не виробляються, так як перенасичення водою в даний період негативно позначиться на якості плодів.

Гній, калійні і фосфорні добрива вносять восени під перекопування, Азотні в кілька заходів – восени під перекопування, ранньою весною до цвітіння, а в червні рівними частками. З додаванням азотних добрив треба бути обережними. Вони крім користі, можуть викликати підмерзання дерев, при неправильному їх внесенні.

Збір урожаю починається при повній стиглості плодів. Повна стиглість визначається по вигляду плода, його шкурка повинна бути жовтою. Плід не можна відривати, він знімається поворотом плодоніжки вліво або вправо. Пошкоджений плід псується швидко. Свіжі плоди зберігаються недовго-від кількох днів до двох тижнів.