Любка дволиста з Червоної книги

Любка дволиста - фото, опис, застосування

Любка дволиста відноситься до родини Зозулинцевих. Вперше рослину було описано в 1817 році, в наслідок чого вона отримала наукову назву Platanthera bifolia, що в перекладі означає (з грецької) широкий пилковий мішок і дволиста (з латинської). Назва рослини говорить про її головні відмінні ознаки: будова пильовика, в якому збирається і не розсипається пилок, і наявність тільки двох прикореневих листків (стеблові листки відсутні або дуже рідкісні і дрібні). Однак у різних місцях любку дволисту називають по-своєму. За дивовижний аромат – “нічна фіалка”, “польовий жасмин”. За цілющі та приворотні властивості кореня – “дикий бальзам”, “любовний корінь”.

Любка дволиста – опис

Любка дволиста – багаторічна трав’яниста рослина, що зазвичай сягай заввишки від 20 до 50 сантиметрів. Має два неподілених бульбових кореня. Щорічно у рослини одна бульба відмирає, а на зміну їй наступного року виростає нова бульба.

Цвітіння любки дволистої припадає на червень-липень, а плодоношення на серпень-вересень. Квітки особливо ароматні у вечірній і нічний час, у похмуру погоду, а також в день кінця свого цвітіння. Їх аромат приваблює нічних метеликів, що запилюють квітки.

Суцвіття любки дволистої виглядає, як двадцяти-сантиметрова кість, що складається з восьми-сорока невеликих білих квіток, злегка зеленуватих на кінцях. Вони розташовані на тонких ніжках і відрізняються губою з гострою шпорою.

Любка дволиста - фото показує нам зростанні квітки у дикому вигляді (лісі).

На фото – любка дволиста зростає у дикому вигляді

Зустрічається любка дволиста майже по всіх областях України у лісовій зоні і рідко у степах. Поширена у Карпатах, на Поліссі і в Криму. Також зростає у Європі, на Кавказі, у Сибіру, Центральній і Малій Азії.

Застосування любки дволистої

З давніх часів цілющі властивості кореня любки дволистої застосовувалися в медицині. В иеперішній час заготівля її сировини обмежена, через скорочення чисельності рослин (оберігається законом, тому занесена до списку Червоної книги України). Звичайно ж дочірні бульби любки дволистої, що не втратили свої поживні речовини, заготовляють під час або відразу після цвітіння. В них міститься велика кількість крохмалю і слизу з включенням пучків рафіду (голчастих кристалів щавлеве-кислого кальцію, що утворюються в клітинах рослин), а також цукор, мінеральні солі, ефірні масла і гіркі речовини. Для заготівлі бульби викопують, очищають і миють, після чого на кілька секунд поміщають в киплячу воду (щоб запобігти проростанню). Сушать бульби в духовці або сушарці при температурі не вище +50 градусів, а так само і в тіні (на горищах і в інших провітрюваних приміщеннях). Правильно висушені бульби світло-жовті, тверді, зморшкуваті, кілька серпанкові, слизового смаку, без неприємного запаху і гіркоти.

Висушені бульби мають антитоксичну та загальнозміцнювальну дію. Слиз бульб захищає від роздратування шлунку і кишечнику, та перешкоджає всмоктуванню токсинів. Бульби також застосовують при гастритах, колітах і отруєннях деякими небезпечними речовинами. Приймають по одній столовій ложці три рази на день, або у вигляді клізм. Особливо ефективно це для лікування дітей, так як слиз не викликає неприємних смакових відчуттів і не має протипоказань. Дітям слиз бульб любки дволистої призначають по одній чайній або десертній ложці два-три рази в день.

Для приготування слизу бульби розмелюють до грубого порошку. Два грами порошку заварюють склянкою окропу і протягом 10-15 хвилин збовтують до одержання густого, безбарвного, трохи прозорого слизу.

В народній медицині відвар з бульб любки дволистої застосовували також при: запаленнях сечового міхура, ослабленнях функцій статевих залоз, лихоманці, зубному болю, судомах, різних жіночих хворобах, проносах, нервових захворюваннях, як протизаплідний засіб. Також використовували порошок, мазі і свіжі бульби любки дволистої. Здавна коріння також і застосовували у ветеринарії. У деяких народів Азії і Кавказу з коренів любки дволистої готували напої на меду, супи і навіть желе.




Схожі записи за темою:


Оцінити будь ласка статтю:


2 коментарі до запису “Любка дволиста з Червоної книги”

  1. Тарас :

    Не знищуйте рідкісні рослини, їх і так мало залишилося…

  2. катерина :

    Цікава рослина, ніколи не стрічала у природі…

Залишити коментар: