Зігокактус



Зігокактус, шлюмбергера (Schlumbergera) – епіфітний кактус. У народі зігокактус має декілька назв: декабрист, лісовий кактус, кактус без колючок. Стебло розгалужене, що складається з плоского листя до 2,5 сантиметрів і шириною 5 сантиметрів, та зубцями по краях. Вологі ліси Бразилії, Південної Америки – батьківщина зігокактуса. Численні червоні, рожеві, кремові, білі квіти на кінцях листя з’являються в жовтні-січні. Квітка живе 2-3 дні, цвітіння самого зігокактуса триває кілька тижнів. Достигають плоди при запиленні. З віком спостерігається задерев’яніння стовбура, при цьому рослина погано гілкується.

Догляд за зігокактусом

Зігокактуси – це невибагливі рослини, але необхідно знати деякі секрети у вирощуванні. Так як незнання тонкощів догляду може призвести до того, що рослина не зацвіте, скидаючи готові бутони. Тому потрібно розуміти, що зміст лісових кактусів має мало спільного з тим, що потрібно справжнім.

Зігокактуси не виносять прямого сонячного світла, добре цвітуть і зростають при розсіяному освітленні. Для них бажана температура без різких перепадів, помірна кімнатна – 18-20 градусів, але не нижче 15.

Зігокактуси воліють ґрунт поживний і пухкий, люблять рясний полив, обмивання і обприскування, регулярні позакореневі і кореневі підгодівлі слабким розчином добрив.

Пересаджувати квітку краще після цвітіння в кінці лютого. Горщик для декабриста вибирають просторий, але неглибокий, обов’язково потрібний шар з дренажу на дні, так як застою води ці рослини не переносять.

Головне перед цвітінням – режим. Кущики “декабриста”, усипані квітками радують око, вірніше будуть радувати, якщо правильно до цього підійти.

Для рясного цвітіння зігокактуса потрібен період спокою, він сприяє закладці бутонів. Для цього з середини серпня до початку вересня, припиняють підгодівлю і обприскування, полив скорочують до мінімуму. У таких умовах, при зниженій температурі кактус тримають близько місяця.

Не слід допускати різкі зміни умов утримання, повертання різними сторонами до світла, переставлення горщика. Поступово збільшують полив, відновлюють підгодівлі. Якщо придбаний зігокактус в розквіті або з бутонами, може статися так, що 85% з них опаде. Це нормальна реакція рослини на зміну місця знаходження. Декабрист на наступний рік, або ще в поточному сезоні, обов’язково порадує квітами.

Прищипкою і обрізанням створюють густоту крони. На молодих паростках найчастіше з’являються бутони, тому рясне цвітіння сприяє часому підрізанню декабриста.

Розмножується зігокактус череншками, які мають 2-3 сегмента. Після зрізання живці підсушують, ставлять на вологий ґрунт. Можна зверху закрити скляною банкою, і періодично провітрювати.

Якщо при пересадці виявленні нездорові коріння, то очищають кореневу систему від землі, гарячою водою промивають, обсушують і знову садять кущ в свіжий ґрунт. Після цього зігокактус поливати обережно, краще обприскувати і містити у вологій атмосфері (пластиковий ковпак, тепличка). Якщо коріння здорові, то пересадка буде на користь.

Брак будь-яких елементів теж може спровокувати скидання бутонів і сегментів. Потрібно пам’ятати, що і у здорових рослин опадає невелика кількість сегментів – це наслідок формування крони. Якщо бутонів сформувалося занадто багато, то обпадання частини з них нормальне явище.

Головним шкідником зігокактуса є павутинний кліщ, для позбавлення від якого пересаджують рослину в новий ґрунт.





Схожі записи:



1 коментар до запису “Зігокактус”

  1. Саша сказав:

    Не хоче цвисти зігокактус, вже пів року поспіль, може хто підкаже, що робити?

Залишити коментар: