Венерині черевички або пафіопедилюм

Венерині черевички – прекрасна, незвичайна й загадкова орхідея. Одна з найкрасивіших – пафіопедилюм (Paphiopedilum), або венерині черевички. Поки рослини не цвітуть, навряд чи хто стане милуватися ними. Але варто розкритися бутону і перед здивованим глядачем виявиться квітка, в якій дивним чином поєднуються витонченість і вишуканість, а яскраві, контрастні тони непомітно для ока переходять один в інший. Особливий шарм квіток деяких видів цього роду надає тонкий малюнок з смуг і плям.

Пафіопедилюми (венерині черевички) мешкають в тропіках і субтропіках Азії, нерідко високо в горах, в ущелинах скель на мохових подушках, у розвилках на корі дерев. Але, на жаль, з кожним роком катастрофічно скорочується їх кількість у природі, багато видів стають рідкісними або зовсім зникають.

Шанувальникам орхідей знадобилися роки копіткої праці, поки вони навчилися вирощувати їх в культурі. Сучасні колекції налічують деколи десятки видів пафіопедилюмів. Опинившись в дбайливих руках, вони і далеко від батьківщини прекрасно розвиваються і регулярно, рясно цвітуть. Особливо привабливі для квітникарів теплолюбні, тропічні види із строкатим листям і яскравими квітками. За останні роки створено чимало гібридних пафіопедилюмів, що не поступаються, а часом і перевершують по красі вихідні види.

Вирощування пафіопедилюма

Виростити венерині черевички вдома не дуже складно. Кращий час для посадки – кінець лютого-початок березня. Дольку з корінням відривають від маточної рослини, а поранену поверхню присипають товченим деревним вугіллям. На дно пластмасового горщика діаметром не більше 12 сантиметрів в якості дренажу насипають подрібнений пінопласт шаром 3-4 сантиметри. Рослину поміщають в центрі горщика і притримуючи рукою в потрібному положенні розправляють коріння і засипають субстратом. Його складають з подрібненої соснової кори (потрібно попередньо гарненько прокип’ятити), невеликої кількості деревного вугілля, крихт пінопласту і мінеральних добрив. На літрову банку субстрату додають по одній столовій ложці кістяного борошна і рогової стружки, а також чайну ложку доломітового борошна.

Догляд пафіопедилюмів чи венериних черевичків

Пафіопедилюми невибагливі до світла. Вони добре ростуть на північних вікнах, правда, взимку їх краще переставити на південні або зробити додаткове освітлення. Влітку венерні черевички необхідно притінювати від прямих сонячних променів. Для них корисне сонце в ранкові і вечірні години. Теплолюбним видам взимку цілком підходить кімнатна температура, влітку краща більш висока (26-28 °С). Яскраво вираженого періоду спокою вони не мають.

Поливають венерині черевички кип’яченою водою. Вона повинна бути на 3-5°С тепліше повітря в кімнаті. Перший час після посадки субстрат лише злегка зволожують. По мірі вкорінення кількість води збільшують, але слід пам’ятати, що рослини не можна заливати. Влітку вони потребують підвищеної вологості повітря (70-90 %). Для цього в жарку погоду поверхню субстрату в горщиках закривають мохом сфагнумом, а самі горщики на піддонах ставлять у невисокі кювети з водою. Орхідеї два рази на день обприскують з пульверизатора. На літо їх можна винести в сад.

У кімнатній культурі теплолюбні пафіопедилюми цвітуть у різний час року. Квітки зберігають свіжість до трьох місяців, довго стоять у зрізку.

Набагато важче утримувати в домашніх умовах високогірні холодно-люблячі венерині черевички. Домогтися їх цвітіння в кімнаті досить складно. Деяким видам взимку необхідна нічна температура в межах плюс 4-6 градусів, а денна – близько 16 – 18°С.

Будемо сподіватися, що чуйні руки квітникарів збережуть ці дивовижні орхідеї і у наших нащадків буде можливість милуватися неповторними витворами природи.

Схожі записи за темою:

Оцінити будь ласка статтю: