Араукарія – кімнатна ялина

Араукарію часто називають кімнатною ялиною. Зазвичай в домашніх умовах вирощують араукарію різнолисту або звичайну (Araucaria heterophylla). Це гарне хвойне дерево може жити в будинку довгі роки, якщо правильно за ним доглядати.

Араукарія різнолиста краще інших видів підходить для вирощування в будинку. Цей вид відомий також як араукарія висока (A. excelsa), або «Норфолкська сосна». Батьківщина араукарії різнолистої – острів Норфолк у південно-західній частині Тихого океану. На острові часто йдуть дощі, дмуть сильні вітри. Араукарія різнолиста пристосувалася саме до такого клімату. Тривалість її життя – кілька сотень років. Висота дерева-гіганта з обхватом стовбура більше 1,5 – 2 метрів сягає 75 метри.

Араукарія різнолиста чи звичайна багатьом відома як кімнатна ялина, араукарія домашня або араукарія кімнатна. Цей вид іноді купують спеціально для того, щоб мати вдома хвойне деревце, яке можна одягти на Новий рік. Важко повірити в те, що араукарія підходить для утримання в будинку краще, ніж звичайна ялина. Виведено кілька декоративних різновидів. Це «glauca» (з сизо-зеленою хвоєю) і «compacta» (з щільним розташуванням пухнастих гілок).

Араукарія різнолиста або звичайна в молодому віці, тобто до 30 – 40 років, має шилоподібні вигнуті вгору голки довжиною до двох сантиметрів. Коли дерево дорослішає, у нього на гілках з’являються лускоподібні листя. Така зміна настільки сильно змінює зовнішній вигляд араукарії, що в ній неможливо впізнати колишню рослину. Саме зміна наряду і пояснює видову назву – «араукарія різнолиста». Є ще одна особливість цього виду – гілки розташовані горизонтальними ярусами. У квітковому горщику або в діжці висота араукарії зазвичай не перевищує двох метрів.

Догляд за звичайною араукарією

Кімнатна араукарія повинна знаходитися в найбільш прохолодному місці кімнати або квартири. Найкраща для неї температура повітря в зимовий час – плюс 14С. Влітку рослину можна тримати на відкритому балконі або в на пів тінистому саду. Пекучі сонячні промені обпалюють голки не тільки влітку, але й взимку. Тому не треба ставити квіткові горщики з цим хвойним деревцем на підвіконня південних і південно-західних вікон. У короткий зимовий світловий день краще включати додаткове світло. Однобічного освітлення можна уникнути, якщо горщик з араукарією час від часу повертати.

Взимку араукарія дуже страждає від сухості повітря, особливо тоді, коли поруч знаходиться гаряча батарея. Вологість збільшують зволожувачі повітря і регулярні обприскування м’якою водою. Жорстка вода залишає на голках білий наліт солей. Взимку можна розкласти на поверхні ґрунту в горщику мох сфагнум і обприскувати його при будь-якій можливості. Такий простий захід не тільки підвищує вологість повітря, але і оберігає землю від пересихання. Саме пересихання земляної грудки є однією з найбільш частих причин загибелі араукарії. Звичайно, не можна допускати і надлишку вологи. І ще одна важлива деталь, пов’язана з поливанням араукарії: для поливу можна брати холодну воду.

Араукарія з квітня по серпень потребує підгодівлі. Можна взяти комплексне мінеральне добриво (в половинній дозі) або добрива, що призначені для хвойних культур. Важливо, щоб до складу підгодівлі входили фосфор і калій. В осінній і зимовий час араукарію не підгодовують.

Пониклі гілки араукарії потрібно виправляти, але не обрізати. Самій хвої з цим не впоратися. Якщо підв’язати її гілки так, щоб вони деякий час перебували в трохи піднятому положенні, то вони незабаром відновлять горизонтальне положення. Виняток – занадто довгі й важкі гілки.

Араукарія жовтіє

Араукарія може миритися з несприятливими умовами утримання лише до певної межі. Часто важко відразу помітити, що рослині стає погано, так як вона реагує на будь-який збій з деякою відстрочкою. В результаті жовтіють і засихають не тільки голки, але і цілі гілки. Вони, на жаль, не відновлюються. Хвоя може обсипатися навіть по всій довжині гілки.

Нерідко високі кімнатні араукарії мають оголені нижні частини стовбура. Гірше, якщо крона при цьому стає асиметричною. Наша досить декоративна араукарія має оголений стовбур, який майже не видно, так як він частково прихований довгими пухнастими гілками. Іноді хвоя жовтіє від тих пошкоджень, які отримує коренева система під час пересадки. Частіше – від пересихання ґрунту.

Пересадка араукарій

Пересадка араукарії проводиться з великою обережністю. Її краще замінити перевалкою, щоб не пошкодити коріння. Це необхідно робити хоча б раз на 4 – 5 років. Молоденькі «ялинки» перевалюють в горщики більшого діаметра частіше, у міру їх зростання. Пошкодження кореневої системи дуже небезпечно для рослини. Іноді під час пересадки порушується цілісність кори. Тоді дерево «плаче». Застигла смола стікає по стовбуру. При пересаджуванні (перевалці) важливо не засипати кореневу шийку. Це дуже небезпечно. Ґрунтова суміш повинна мати слабо-кислу реакцію. Її можна скласти з хвойної землі (або перепрілих голок з лісу), торфу, дернової землі і піску.

Перелік «капризів» араукарії різнолистої не настільки великий, як часто про це пишуть. Рослина має великий запас міцності. Але не варто забувати, що в природі вона живе в абсолютно інших умовах. Відтворити їх неможливо, але в наших силах приділити її більше уваги. Ця красуня не прощає недбалості по відношенню до себе.

Араукарія – фото.

Варто її утримувати у кімнаті, вона ще і замінить натуральну ялинку с святкові дні.

Схожі записи за темою:

Оцінити будь ласка статтю: