
Любителям прянощів і приправ добре знайомий гострий смак перцю Чилі, який широко використовується в приготуванні страв азійської кухні. Уродженець Центральної Америки, перець Чилі полюбився рослинникам середніх широт за високу врожайність і невибагливий догляд. Однак, визначивши для пекучого красеня місце на дачній грядці, городники часто вирощують його в якості однорічної культури, забуваючи про те, що Чилі – багаторічник.
Крім того, завдяки компактності і декоративності чагарникового перцю його можна вирощувати у приміщенні, забезпечуючи тим самим безперебійне надходження пекучих стручків до домашнього столу. В інтер’єрі, при вертикальному озелененню приміщення, Чилі виглядає дуже ошатно й життєрадісно, не вимагаючи при цьому особливих турбот. При дотриманні необхідних норм, незвичайний вихованець обов’язково порадує свого власника багатим урожаєм і ефектним зовнішнім виглядом.
Терміни посадки
Як правило, до посіву насіння домашнього перцю Чилі на розсаду приступають наприкінці лютого – початку березня. В цьому випадку перші перчинки дозріють вже на початку червня. Однак невибагливість культури дозволяє вирощувати її і отримувати високі врожаї цілорічно. За умови, що пекучий перець зростав на дачній грядці або в теплиці, допускається осіння пересадка дорослих рослин в квіткові горщики для продовження культивації в кімнатних умовах.
Популярні сорти перцю Чилі для домашнього вирощування
Справедливості заради варто відзначити, що на підвіконні відмінно ростуть багато сортів пекучого перцю. Проте краще всього для домашньої культивації підійдуть декоративні гібриди, серед яких любителями гостренького особливо цінуються такі:
«Пікова дама» – середньо-стиглий сорт, відрізняється дружним дозріванням глянцевих, спрямованих догори, конусоподібних плодів. Відмінно росте і плодоносить в умовах низької освітленості. Округлий кущ досягає висоти 20-30 см. Недозрілі фіолетові перчинки поступово набувають темно-вишневе забарвлення.
«Маленьке диво» – ультра-стиглий гібрид, що прекрасно підходить для домашньої культивації. Забарвлення тупо-конічних перчинок (масою близько 4-5 гр.) у міру дозрівання поступово змінюється, від зеленого до фіолетового і помаранчевого, поступово переходячи в червоне забарвлення. Плоди мають яскравий пекучий смак.
«Аладдін» – декоративний сорт пекучого перцю ультра-раннього дозрівання. Від появи сходів до біологічної стиглості проходить близько 90-105 днів. Наполовину розкидистий кущ досягає висоти 50-60 сантиметрів. Численні дрібні перчики конусової форми на різних стадіях стиглості пофарбовані в зелений, кремовий, ліловий, червоний кольори, завдяки чому рослина виглядає дуже ефектно. Чудово підходить для вирощування на підвіконні, балконі, веранді, у системах “Флорабо”.
«Помаранчеве диво» – високоврожайний сорт раннього дозрівання (85-90 днів). Компактні кущі висотою 30-35 см, посипані тупо-конічними плодами апельсинового кольору, відмінно виглядають в інтер’єрі і часто використовуються для створення дизайнерських композицій. Цінується за щедре і тривале плодоношення.
«Медуза» – скоростиглий низькорослий сорт. Висота куща не перевищує 20 см. Дуже вимогливий до поливу і навколишньої вологості, любить часті обприскування. По мірі дозрівання, довгі (до 5 см) вигнуті перчинки надають рослині досить екзотичний вигляд.
«Корал» – високоврожайний гібрид середньо-раннього дозрівання. Кулясті або злегка сплюснуті плоди діаметром 2-3 см дуже схожі на мініатюрні помідори Черрі і забезпечують зовнішню привабливість компактного куща. Щільність при груповій посадці – 5-6 рослин/м².
«Хабанера» – самий пекучий, високопродуктивний сорт перцю Чилі. З однієї рослини за сезон можна зібрати до 1000 перчинок вагою близько 10-15 гр. Забарвлення стиглих плодів варіюється від яскраво-оранжевого до темно-вишневого і майже шоколадного. Гібрид вимогливий до поливного режиму, воліє нечасте, але систематичне і рясне зволоження ґрунту.
«Кармен» – середньо-стиглий чагарниковий гібрид, дуже невибагливий в утриманні. Округла, розлога крона куща не потребує формувальної обрізки. Пекучі ароматні перчинки яскраво-червоного кольору, вагою близько 12 грамів мають форму загостреного конуса. Цінні якості сорту – висока продуктивність, тіньовитривалість, зовнішня привабливість.
Крім перерахованих вище, до домашнього вирощування рекомендовані такі декоративні сорти пекучого перцю – «Маленький принц», «Наречена», «Фенікс», «Троль», «Салют», «Феєрверк», «Конфеті», «Восьминіг». Шанувальникам рослинної екзотики припаде до смаку гібрид «Чорна перлина», кущі якого в період плодоношення покриті округлими перчинками-намистами чорного кольору.
Вирощування розсади перцю Чилі
Щоб прискорити проростання, насіння перцю Чилі за 4-5 днів до посіву замочують у декількох шарах мокрої марлі, або між парою бавовняних серветок, рясно змочених водою. Розмістивши тканину з насінням в неглибокій мисці, імпровізований «інкубатор» залишають в дуже теплому місці. Сигналом до посіву служить прокльовування набряклого насіння. Допускається також сухий посів у ґрунт, однак у цьому випадку появи сходів доведеться чекати значно довше – до 3-4 тижнів (в залежності від обраного сорту).
Живильний субстрат для домашнього посіву перцю готують з перегною, піску і листової землі, змішаних у співвідношенні 2 : 1 : 1. Посадкові роботи проводяться поетапно:
- на дно садівничого контейнера укладають дренажний шар товщиною 2-4 см, поверх якого засипають родючу ґрунтову суміш;
- пророщене насіння перцю висівають на глибину 0,5 см з інтервалом 5-6 см;
- по закінченні процедури ґрунт рясно зволожують з пульверизатора.
Догляд за посадками перцю Чилі
До появи сходів посіви містять при температурі від +22 до +25 °C, систематично зволожуючи ґрунт, не допускаючи навіть короткочасного пересихання поверхневого шару.
Як тільки покажеться перша зелень, розсаді забезпечують світловий день не коротше 18 годин. При недоліку природного освітлення місце утримання сіянців рекомендується обладнати люмінесцентними або світлодіодними лампами, краще підвісити їх на висоті 50-60 сантиметрів.
Як тільки рослини повністю сформують першу пару справжніх листків, їх можна пересаджувати в окремі горщики діаметром 10-12 сантиметрів і визначати на постійне місце зростання. Щоб під час перенесення в нову ємність не постраждала коренева система, саджанці перевалюють з грудкою землі.
Умови утримання Чилі
Доглядати за пекучим вихованцем зовсім не клопітно. Підвищеної уваги потребують тільки молоді рослини. Подальше утримання кімнатного Чилі мало чим відрізняється від догляду за звичними горщиковими квітами:
1. Полив – на відміну від помідорів, своїх найближчих родичів, перець абсолютно не виносить пересихання земляної грудки. Поливати його потрібно часто і рясно, підтримуючи ґрунт під посадками в стані помірної зволоженості, не допускаючи при цьому надмірного заболочення. У сильну спеку кімнатному Чилі показана щоденна дворазова процедура зволоження.
2. Освітлення – додатково підсвічувати домашній перець необхідно тільки на перших етапах росту, особливо якщо за вікном стоїть похмура погода. Дорослі рослини цілком комфортно себе почувають в умовах слабкої освітленості, характерною для осінньо-зимового періоду.
3. Підживлення – на збалансоване внесення добрив перці вдячно відгукуються правильним розвитком і високою врожайністю. Один раз в місяць кущі поливають розчином комплексного добрива, в складі якого є основні живильні елементи – азот, фосфор і калій.
Однак при відсутності цвітіння і активного приросту вегетативної маси, що свідчать про надлишок азоту, дану складову з «раціону харчування» рекомендується виключити. В якості альтернативи мінеральним добривам можна використовувати перегнійний і зольний настої.
Дуже хороші результати дає періодичне обприскування листя розчином янтарної кислоти. Про нестачу харчування рослина сигналізує фіолетовим забарвленням внутрішньої сторони листових пластин.
4. Температурний режим – в теплу пору року найбільш сприятливими для розвитку кімнатного пекучого вихованця вважаються показники від +22 до +25 °C, взимку температуру утримання знижують до +16 °C, одночасно скорочуючи поливання. Крім того, влітку, коли нічна температура перестане опускатися нижче +10 °C, кущі бажано переселити на відкрите повітря.
5. Обрізка – ранньою весною рекомендується проводити омолодження кущів Чилі, віддаляючи старі, сухі і ослаблені пагони, одночасно надаючи кроні компактну, округлу форму. Кущам, які росли в теплиці або відкритому ґрунті, показана осіння обрізка після пересадки в квітковий горщик.
6. Запилення — в період цвітіння кущі перцю Чилі рекомендується систематично трусити, що сприяє кращому запиленню і формуванню плодових соків.
У грамотно створених умовах, максимально наближених до природних, цвітіння кущів Чилі настає в середині травня і триває протягом усього літа. Дуже нарядно пекучий красень виглядає в кінці літа, коли на гілках присутні квітки різноманітно пофарбовані (в залежності від стадії стиглості) перчинки.
Розмноження Чилі
У кімнатних умовах висока продуктивність перцю Чилі спостерігається в перші два-три роки зростання, після чого поступово йде на спад. Постарілий кущ утилізують, а йому на зміну висаджують нову рослину. Розмножувати перець Чилі прийнято звичними методами.
1. Живцями – кілька здорових здерев’янілих пагонів, вирізаних з материнського куща, укорінюють у воді або вологому піску, після чого пересаджують в родючий субстрат.
2. Насінням – для цього можна скористатися купівельними посадковим матеріалом або добути насіння з стручків домашнього врожаю.
Зверніть увагу! Практично всі декоративні перці є гібридними, тому вирощений з домашнього насіння кущ може не успадкувати сортові якості маточної рослини.
Захист від хвороб та шкідників
Володіючи потужними бактерицидними властивостями, перець Чилі досить рідко вражається інфекціями або паразитами. Однак при порушенні агротехніки неприємностей не уникнути. Надлишковий полив може спровокувати розвиток небезпечної грибкової інфекції – так званої «чорної ніжки». При сухості навколишнього повітря та недостатньої вентиляції велика ймовірність атак павутинного кліща і попелиці, а також опадання зав’язі. Від шкідників кущі обробляють міцним розчином господарського або дігтярного мила, а впоратися з грибковими захворюваннями на ранніх стадіях допоможуть фунгіцидні препарати.
Особливості збору врожаю
При прибиранні і переробці стручків перцю Чилі особливу увагу слід приділити заходам безпеки. Щоб дотик до пекучого продукту не викликав подразнення шкіри та слизової, рекомендується користуватися гумовими рукавичками, ні в якому разі не торкаючись очей, носа і губ. При подрібненні стручків слід надягати респіратор або маску, щоб їдкий пил не потрапляв у дихальні шляхи. І звичайно, дотримання техніки безпеки при зборі перцю архіважливе для тих, у кого є маленькі діти, яких може залучити яскравий зовнішній вигляд плодів. Якщо юному «гурману» все-таки вдасться продегустувати перчик Чилі, то перебити пекучий смак допоможуть кілька ковтків молока або йогурту (але не води!). Дорослим у цьому випадку можна випити трохи пива.
Зібрані стручки використовують, як гостру приправу до м’ясних і рибних страв, супів, маринадів, як в сушеному, так і в свіжому вигляді. Крім того, з плодів Чилі готують лікувальні настоянки, які допомагають при відсутності апетиту, порушенні травлення, серцевих нападах і застудах. Розігріванні мазі на основі пекучого перцю показані при артритах, радикулітах, ревматичних болях тощо.
Схожі записи за темою:
Оцінити будь ласка статтю: