
Монарда – пряно-ароматна рослина, яка прийшла до нас з Північної Америки. Свою назву ця представниця сімейства губоцвітих отримала від прізвища іспанського доктора Ніколаса Монардеса. Він у ХVII столітті описав рослину у своїх працях, а пізніше Карл Лінней дав ім’я цій рослині.
Біологічні особливості
Монарда – трав’яниста рослина заввишки до одного метра. Дрібні воронкоподібні квітки утворюють великі суцвіття розміром п’ять-сім сантиметрів. Колірна палітра суцвіть дуже різноманітна: від білого до фіолетового, включаючи рожеві, червоні і бузкові колірні відтінки. Цвіте рослина довго – від червня до першого осіннього місяця.
В даний час відомо більше двадцяти культивованих та дикорослих видів монарди. Більшість з них – багаторічні рослини з добре розвиненим довгим кореневищем.
Квіти мають яскравий запах, з відтінком: м’яти, бергамоту, базиліка, лимона. Але, незважаючи на таке поєднання з іншими запахами у монарди він свій – неповторний і незабутній.
Застосування монарди
Як лікарський засіб, монарда використовується для лікування бронхо-легеневих захворювань, поліпшень травлення і загоєння ран. Її екстракти володіють бактерицидною і антигельмінтною дією. Як пряність її використовують в кулінарії і в невеликих кількостях додають у чай. Лікарською та пряною сировиною є суцвіття і листя, які заготовлюють в період бутонізації і цвітіння.
Монарда є «вигідною» рослиною на садовій ділянці, так як крім свого цілющого і харчового значення вона має і високий декоративний ефект. Її використовують, як у чистих насадженнях, так і разом з іншими квітковими культурами. Особливістю монарди є не тільки тривале цвітіння, але і збереження декоративних властивостей після відцвітання.
Красиво виглядає рослина монарда і в зрізку. Букети досить довго стоять у вазі. А при вирощуванні цієї пряної культури серед овочевих рослин, вона приносить їм подвійну користь: приваблює комах-запилювачів, а за рахунок виділення ефірної олії — відлякує багатьох шкідників.
Агротехніка
Посів краще проводити в кінці весни. Насіння насипають у ямки на глибину від одного до двох сантиметрів. При тривалому очікуванні сходів не варто впадати у відчай – монарда проростає повільно. Можливе вирощування її через розсаду, яку висаджують у сад після настання стійкої теплої весняної погоди.
Монарда гарно розмножується кореневищними живцями, а також діленням куща. Зазвичай це роблять по досягненні рослиною віку трьох-чотирьох років. У посадкову яму додають разом з органічними добривами — фосфорні і калійні. При необхідності підсипають вапно. Навесні квіти підживлюють азотними сполуками.
Для посадки цієї культури можна вибирати добре освітлені ділянки з невеликим затіненням. Головне, щоб ґрунту був легким. Монарда не любить сирі, кислі субстрати і дуже добре реагує на органічні підгодівлі. Для кращого росту необхідно проріджувати посадки, захищати їх від вітру, а також своєчасно мульчувати і поливати в суху погоду.
В умовах холодного клімату, перед настанням заморозків, зелену частину зрізують під корінь і прикривають ділянку зрізаним листям або ялиновим гіллям.
У будь-якому куточку дачної ділянки квітуча монарда обов’язково створить красу та незвичайний аромат. А ще вона неодмінно принесе користь саду і здоров’ю!
Схожі записи за темою:
Оцінити будь ласка статтю: