Зола, як добриво восени

Зола, як добриво восени.

За відгуками досвідчених дачників, зола одна з найефективніших в якості добрива для ґрунту для більшості культурних рослин, причому абсолютно безкоштовна.

В кінцевому продукті спалювання органічних залишків присутні фосфор, кальцій і калій, які рекомендується заорювати в землю восени, а також близько 34 цінних мікроелементів. При цьому, зола не містить азотних сполук, внесення яких перед зимою протипоказано.

Закладення в ґрунт золи при осінній культивації – це не тільки спосіб підвищення родючості ґрунту в саду і на городі, але і відмінний засіб нейтралізації підвищеної кислотності, за рахунок присутнього кальцію і структуризації земель.

Якщо на дачі немає золи, то можна спалити (за правилами) прямо на грядках просушене бадилля овочів або суниці після прибирання городу, а також опале листя та гілки, що залишилися після санітарної обрізки дерев і кущів.

Розсипають золу рівномірно по поверхні грядок і перекопують ґрунт на глибину штик лопати. А якщо змішати деревну золу із компостом, торфом або перегноєм, взявши на кожні 3 кг прілої органіки по 1 кг золи, то вийде ефективне органо-мінеральне добриво під всі культури. Внесення якого допоможе істотно поліпшити фізичні і хімічні показники ґрунту на присадибній ділянці.

Зола незамінна при підготовці троянд до зимівлі. Для цього розсипають кілограм золи в пристовбурні кола кожного дорослого куща і мульчують землю соломою, гноєм коров’яком або торфом. Після сходу снігу всі поживні речовини золи і розкладена органіка стануть повноцінною весняною підгодівлею трояндам.

Крім троянд на добриво золою восени чуйні наступні рослини: малина, смородина, аґрус, садова суниця, виноград, багаторічні квіти (клематис, гортензія, флокси), фруктові дерева (вишня, яблуня, абрикос, кизил, груша, слива), газонна трава.

Варто висипати під кожен саджанець золу і провести оранку за допомогою сапи, або припудрити траву на зеленій галявині перед опадами або поливанням.

Використовувати золу слід раціонально. Не можна викидати рослинні залишки, а краще спалювати їх у ямі, бочці або печі прямо на ділянці, щоб мати можливість кожен сезон заповнювати дефіцит вивільнених за час вегетації поживних сполук з ґрунту.





Схожі записи:



Залишити коментар: