
Час від часу, яким врожайним не був би сад, його доводиться оновлювати. У цій справі важливо не тільки вибрати здорові і міцні саджанці, але й дотриматися всіх правил посадки. Одним з цих правил є правильна підготовка посадкових ям. Адже від того, яким буде первинний субстрат для молодих дерев та чагарників, і залежить їхня адаптація та подальший розвиток.
Для цього відповідального заходу найкраще підходить пізня осінь (за 2-3 тижні до заморозків). На весну земельні роботи бажано не залишати, щоб не витрачати на них дорогоцінний час. Але, тим не менш, якщо восени з якихось причин не підготовлені посадкові ями, то можна зробити це і навесні. Посадочні ями необхідно готувати як мінімум за два тижні до посадки, так як субстрату потрібно дати час підсохнути і осісти.
Розмір ям залежить від культури:
- коріння великих дерев (яблуні, черешні, груші) потребують великого поглиблення, до 60-70 сантиметрів, а діаметр таких ям має становити близько 90 сантиметрів;
- для сливи і вишні діаметр повинен становити 80 сантиметрів, а глибина – 60 см;
- під ягідні чагарники (смородину, обліпиху, аґрус) викопують поглиблення до 45 сантиметрів, по глибині і діаметру;
- для малини копають траншеї, в ширину вони повинні становити 50-60 см, а в глибину 40-45 сантиметрів.
У разі, якщо посадочні ями готують на ділянці, де йшло будівництво та ґрунтовий покрив був порушений, то до зазначених розмірів слід додати ще по 10-15 сантиметрів, а кількість внесеного потім компосту, дернової землі та добрив треба збільшити.
Стінки ями роблять майже прямовисними. Родючий (верхній) шар і орний (нижній) не варто перемішувати, їх потрібно відразу розділяти на дві різні купки при викопуванні. Дно викопаної ями необхідно додатково розпушити. Якщо ґрунти на ділянці піщані, то потрібно додати шар глини (приблизно 15 сантиметрів). Він не дозволить воді «йти» вглиб при поливі. У центрі ями фіксують міцний кіл або палицю довжиною 130-150 сантиметрів – це буде утримувати пристосування для саджанця.
Після цього переходять до заповнення посадкової ями. Якщо планується посадка великого саджанця (яблуні, груші), то додають 2-4 відра органіки (перепрілого гною, перегною). З мінеральних добрив в першу чергу необхідний фосфор і калій. В яму додають суперфосфат (1 кг простого, або 0,5 кг подвійного), а також сірчанокислий калій (130 грам). Згрібають назад у яму викопану родючу землю і весь вміст перемішують. Після цього із суміші формують горбик, на якому будуть знаходитися коріння саджанця.
Для невеликих чагарникових культур (смородини, аґрусу) норми добрив повинні бути меншими: одне відро гною або компосту та 100-110 грамів суперфосфату. В траншею для малини накладають компост (або гній) шаром в 10 сантиметрів. Інші добрива (одне відро перегною, 50-55 грамів суперфосфату, 100 деревної золи, 10 грамів хлористого калію на один квадратний метр) змішують з ґрунтом, який потім використовують для засипання коренів висаджених саджанців малини.
Лише після того, коли вище вказаним чином проведена така підготовка посадкових ям, у них садять молоді деревця та кущики. Варто відзначити, що саджанці також потребують певної підготовки перед посадкою і подальшої обробки.
Схожі записи за темою:
Оцінити будь ласка статтю: