Герань лугова — лікувальні властивості і протипоказання



Герань лугова - лікарська рослина

Лугова герань або журавлинник – не висока, до 90 сантиметрів, трав’яниста, багаторічна рослина із родини геранієвих. Квіти від білого до фіолетового кольорів з’являються в липні, а до кінця вересня вже скидають насіння.

Рослина поширена повсюдно в помірній і навіть тропічній зоні гірської місцевості. Рости любить на вологих ґрунтах, лісових узліссях, лугах і по берегах річок. Герань є медоносом, в деяких країнах вона культивується і скрізь вважається лікарською рослиною, корисною для здоров’я людини.

Хімічний склад герані

Вітамінна група в журавлиннику не дуже значна, всього лише:

  • каротин і;
  • вітаміни К і С, зате кількість останнього дуже велика.

Крім того, в коренях міститься багато крохмалю та інших вуглеводів, а також дубильних речовин, які представлені переважно танінами.

У всіх частинах рослини виявлено:

  • сапоніни;
  • флавоноїди;
  • антоціани і лейкоантоціани;
  • цукристі сполуки (фруктозу і глюкозу);
  • катехіни;
  • алкалоїди;
  • мінеральні солі заліза, нікелю, цинку, марганцю;
  • кислоти фенолкарбонової групи;
  • різні арбувальні з’єднання.

Застосування герані лугової в лікарських цілях

Класична медицина визнає і давно використовує відвари, особливо олію герані, застовуючи її терпкі, дезінфікувальні, антисептичні та протизапальні властивості. Зілля з герані має також ранозагоювальні і знеболюючі ефекти, воно здатне ефективно знімати свербіння від укусів та інших проблем.

Лугова герань широко використовується для боротьби з бактеріями, виразками, фурункулами, гнійними та незагоєними ранами та іншими ураженнями шкіри. Жінки застосовують відвари для спринцювання при молочниці.

Сидячі ванночки застосовують від геморою, при анальних та генітальних фурункулах.

Відвари і настої застосовують при ревматизмі та хворобах суглобів, бо давно помічена здатність герані розщеплювати і виводити з організму солі, а також заспокоювати й знімати больові синдроми.

Порошок з листя лугової герані зупиняє кровотечі, а водними розчинами лікують ранки і тріщини слизової рота при стоматитах і полощуть горло при фарингітах і ангінах.

Застосовують препарати герані при недугах і проблеми травної системи:

  • гастритах і виразках зі зниженою кислотністю;
  • ентеритах;
  • діареї.

Вони широко використовуються для лікування внутрішніх запалень, каменів у нирках, стенокардії. Завдяки здатності заспокоювати, герань використовується в лікуванні порушень сну, епілепсії та при деяких хворобах нервової системи. В залежності від застосованої дози, герань здатна заспокоювати нервову систему.

У тибетській медицині відварами герані лікують хвороби очей, а в Китаї використовують токсичні властивості цієї рослини при укусах змій.

В останні десятиліття препарати герані застосовують у комплексному лікуванні онкологічних захворювань.

У народній медицині натирання з олії і примочки з настою застосовують для якнайшвидшого загоєння переломів, при захворюваннях верхніх дихальних шляхів, подагрі і харчових отруєннях. Відвари лугової герані допомагають знизити артеріальний тиск і стимулюють циркуляцію крові в капілярах.

Настоями з герані лікують облисіння, їх використовують в косметології для росту і оздоровлення волосся.

Народні рецепти

Основні лікарські форми препаратів з герані лугової — це настої, відвари, порошки, мазі, олія. Лугова герань так само входить в численні лікувальні фітозбори.

Для заспокоєння при нервових і психічних розладах. Потрібно заварити чайну ложку сухого листя і стебел герані склянкою окропу і почекати 15 хвилин, поки вони настояться. Весь обсяг вжити протягом доби. Курс лікування до трьох місяців.

При отиті. Маленьку ложку сухої герані розтирають в порошок, змішують з двома столовими ложками борошна і одною ложкою камфорного спирту. Отримане тісто розкочують і прикладіть до хворого вуха на ніч. Перед цим закапують у вухо одну-дві краплі соку або масла герані.

При хворобах верхніх дихальних шляхів. Залити ложку сировини чашкою води, доводять до кипіння і тримають на вогні п’ять хвилин. Фільтрують і приймають по дві ложки тричі на день під час їжі.

Для промивання очей при запальних процесах. Подрібнюють десять листків герані, додають одну ложечку меду і заливають склянкою дуже гарячої води, але не окропом. Настоюють ніч, і отриманим настоєм промивають очі. Так само можна закапувати по дві краплі свіжого соку герані.

При серцево-судинних захворюваннях. Маленьку ложечку сухих коренів заливають склянкою окропу і настоюють всю ніч. Випити настій потрібно протягом дня, дрібними ковтками. Курс лікування 21 день, потім потрібна тижнева перерва.

При кривавій діареї, рясних місячних і післяпологових кровотечах. Три ложки коренів заливають склянкою води, доводять до кипіння і варять п’ять хвилин. Проціджують і п’ють по ложці кожні дві години.

При облисінні і випаданні волосся. Дві ложки сухої трави запарюють склянкою окропу і настоюють вісім годин, потім віджимають. Після миття голови рясно наносять відвар на волосся і не змивають. Робити це потрібно через день-два протягом місяця.

Для компресів і полоскань. Слід готувати концентрований відвар. Чотири ложки трави залити чашкою окропу і варити на повільному вогні сім хвилин. Охолодити, віджати і застосовувати за призначенням.

Від безпліддя. У склянку з киплячою водою кинути ложку подрібненого листя герані лугової, варити десять хвилин, потім охолодити, віджати і випити. Приймати один раз в день.

При сечокам’яній хворобі. Герань цінна тим, що не виводить камені, а розчиняє їх, тому приймати препарат можна без побоювання. Дві ложки сухої сировини заливають пів літром холодної води і настоюють ніч. П’ють настій три рази на день по ¼ склянки.

При шизофренії. Дві маленькі ложки сухих коренів запарюють в 0,4 літрах окропу і настоюють ніч у термосі. Фільтрують і приймають по ложці кожні три години. Настій знімає дратівливість і нормалізує сон.

При подагрі, ревматизмі, остеохондрозі та поліартриті. Приймати тричі на день по дві ложки настою, який було наведено попередньо і робити з нього примочки на хворі місця. Такі ж ефективні компреси і при переломах.

При стенокардії. Чотири ложки сухої герані заливають склянкою окропу. Настоюють три години, віджимають і приймають дві ложки п’ять разів на день.

У комплексному лікуванні онкології. Ложку корінців лугової герані заливають половиною літра води кімнатної температури і настоюють вісім годин. Весь обсяг потрібно випити протягом дня рівними частинами. Застосовується при всіх видах пухлин.

При раку прямої кишки роблять лікарський фітозбір. Для цього змішують в рівних пропорціях герань, калиновий цвіт та водяний перець. Одну ложку збору заливають половиною склянки окропу, трохи остуджують і додають чайну ложку настою коріння родовика. Цим засобом роблять мікроклізму. Бажано, повторювати процедуру після кожного спорожнення кишечнику і обов’язково на ніч.

Збір і зберігання герані лугової

У народній медицині використовують коріння, листя і стебла герані. Надземну частину збирають під час цвітіння, а коріння – навесні, відразу ж після сходу снігу, або пізно восени.

Зібрану сировину тонким шаром розкладають в напівтемних провітрюваних приміщеннях або на горищах. Якщо заготівля ведеться в спеціальних сушарках, температурний режим слід встановлювати не вище 45 градусів, інакше випаруються цінні олії. Коріння перед просушуванням потрібно промити, очистити, дати просохнути пару днів.

Готову сировину розкладають по мішечках або склянках і зберігають протягом одного року.

Не слід забувати, що заготовляти сировину потрібно в екологічно чистих місцях, далеко від доріг і промислових зон.

Протипоказання

Ця корисна рослина має певні протипоказання. Препарати, відвари і настої герані не рекомендується застосовувати вагітним і годуючим жінкам, а також і маленьким дітям. Якщо все ж виникла потреба у використанні зілля, то перш ніж почати прийом, варто порадитися з лікарем.

Крім того, герань лугова не рекомендована в таких випадках:

  • при виявлених гастритах і виразках, що супроводжуються підвищенням кислотності шлункового соку;
  • при атонії кишечника і запорах;
  • при тромбозі, тромбофлебіті та схильності до тромбоутворення.

Наостанок варто нагадати, що при заняттях самолікуванням, потрібно спочатку отримати консультацію у свого лікаря.





Схожі записи:



Залишити коментар: