Ірга — лікувальні властивості

Ірга — лікувальні властивості та протипоказання.

Кожний із нас хоч одного разу, але зустрічав деревце з синіми ягідками, схожими на великий глід, але не всі знають, що це — Ірга звичайна, або круглолиста (по-латині Amelanchier rotundifolia, Amelanchierovalis). Іргу нерідко можна зустріти в громадських парках. Так як культура відрізняється швидким зростанням, нею не нехтують ландшафтні дизайнери, які займаються озелененням міст. Втім, говорити про харчові і корисні властивості таких ягід (в умовах несприятливої екологічної обстановки) не доводиться — інша справа, якщо ірга виростає на присадибній ділянці.

Ареал поширення ірги досить великий, — тут і північ Американського континенту, схід Китаю, Корея, Японія, навіть в Африці можна зустріти цю рослину, не кажучи вже про Європу. Слід зауважити — крім Ірги круглолистої, існує ще близько 25 різновидів, багато з яких використовують селекціонери для виведення унікальних сортів. У природних умовах зростання часто зустрічається Ірга канадська, колосиста, ольхолистна, криваво-червона (незважаючи на назву, цей вид також має темно-сизі плоди).

Крім харчової цінності, ірга володіє неабиякими лікарськими властивостями. І не тільки її плоди надають цілющу дію, а також листя, квітки і кора гілок. У науковій медицині ірга не використовується, хоча лікувальні властивості рослини неодноразово підтверджені дослідниками-ентузіастами. На відміну від офіційної науки, народні цілителі не нехтують звертатися за допомогою до ірги в багатьох випадках, і запевняють, що рослина ефективна при лікуванні, а також для профілактики багатьох захворювань.

Заготівля цілющої сировини

Очевидно, якщо йдеться про заготівлю ягід, то їх доцільно збирати після повного дозрівання, приблизно в липні — серпні. Листя ірги рекомендується заготовляти в пору цвітіння (як правило, це травень), але при необхідності можна збирати і на всьому протязі вегетації рослини. Кору молодих гілок заготовляють після перших заморозків. Кору зазвичай знімають з гілок, з метою формування крони рослини.

Сушити листя ірги можна на відкритому повітрі, зрозуміло, заздалегідь передбачивши захист від несприятливого впливу прямого сонячного світла. М’якоть ягід ірги зазвичай сухувата, хоча дощовим літом концентрація вологи в плодах багаторазово підвищується. Сушити ягоди можна так само, як і плоди глоду, тобто на горищі (під навісом на відкритому повітрі), або з використанням штучного тепла.

Висушувати кору гілок найбільш доцільно в термічних сушарках (духовці), при температурі 50 – 60 °C.

Для мети лікарської, можна також заготовляти квітки, які необхідно швидко сушити, передбачивши захист від ультрафіолету і забезпечивши хороший повітрообмін.

Хімічний склад

Ягоди ірги володіють солодким смаком, так як у них накопичується до 15% вуглеводів (фруктози і глюкози) і невелика кількість органічних кислот (переважно яблучна). Власне кажучи, вуглеводи і обумовлюють енергетичну цінність ягід — їх калорійність досить низька, приблизно 45 ккал на 100 грамів продукту.

З вітамінів слід згадати аскорбінову кислоту і вітаміни групи B. Найбільшу цінність представляють речовини флавоноїдної структури — вітаміни Рі антоціани. Останні якраз і надають ягодам характерне забарвлення.

Неорганічні сполуки представлені солями калію, кальцію і фосфору; мікроелементи — міддю, залізом, кобальтом, свинцем. Що стосується свинцю, то в плодах рослин, вирощуваних в промисловій зоні і мегаполісах, його зміст підвищений, а цей мікроелемент у великих кількостях шкідливий для організму.

В корі ірги, як і слід було очікувати, концентруються дубильні речовини, які зумовлюють її лікарське використання.

Корисні властивості ірги

Наявність рослинної клітковини і пектинових речовин дозволяє говорити про сприятливий вплив ягід ірги на травні функції і процеси утилізації метаболітів. Як відомо, клітковина і пектини практично не зазнають змін при проходженні по травному тракту, але завдяки розгалуженій молекулярній структурі, активно вбирають токсини і абсорбують солі важких металів, які згодом виводяться з організму під час дефекації.

Наявність рослинної клітковини в кишечнику створює сприятливі умови для розвитку корисної мікрофлори, яка бере активну участь в травних процесах (дисбактеріоз — термін, який вказує на критично низьку кількість корисних мікробів, що призводить до розладів травлення, а також несе загрозу в плані розмноження патогенних мікроорганізмів).

Флавоноїди і вітаміни P — це найбільший “винахід” природи, за допомогою якого підтримується функціональний стан судин і капілярів людського організму. Атеросклероз, інфаркт міокарда, варикоз, різні кровотечі і крововиливи — всі ці явища відбуваються внаслідок зниження еластичності кровоносних судин, стінки яких стоншуються і стають крихкими. Органічні сполуки типу флавоноїдів — надійна профілактика перерахованих вище захворювань.

Приготування соку ірги

Як зазначалося раніше, м’якоть ягід ірги суховата, тому отримувати сік відразу після збору — недоцільно. Для приготування соку плоди необхідно попередньо підготувати, тобто розстелити тонким шаром на тканині і витримати при кімнатній температурі близько тижня (мінімум 5 діб), щоб ягоди “дійшли”. Після підготовки, відділення соку відбувається набагато краще (збільшення віддачі до 70%). Отриманий сік можна вживати у свіжому вигляді, а якщо планується заготівля у запас, то його необхідно підігріти приблизно до 85 – 90 °C (не кип’ятити) і розлити в попередньо стерилізовані пляшки. Сік використовується не тільки в якості корисного вітамінного напою, але також застосовується з метою лікування.

Сік і ягоди ірги чинять гальмівну дію на ЦНС, тому рекомендуються при перезбудженні, деяких нервових розладах, у тому числі і при безсонні. Ще вони допомагають адаптуватися при роботі в умовах підвищеного психологічного навантаження, а також швидше відновитися після стресових ситуацій.

Використання ірги для лікування

Настій плодів. З метою профілактики авітамінозів (в осінньо-весняний період) можна приготувати вітамінний настій. На 250 мл крутого окропу досить одну столову ложку сухих плодів. Через чверть години (в деяких рекомендаціях вказується час настоювання 30 хвилин) корисний чай готовий. Його також використовують при розладах травлення: розлад шлунка або порушення в роботі кишечника. У другому випадку кількість ягід можна збільшити до двох ложок на склянку окропу. Такий “міцний” настій можна застосовувати для полоскань при кровоточивості ясен.

Холодний настій. В деяких випадках краще готувати “холодний” настій — це настоювання в попередньо прокип’яченій і охолодженій до кімнатної температури воді. На склянку рідини потрібно дві столові ложки сухих ягід. Плоди вимочують протягом доби, після цього 15-20 хвилин настоюють на водяній бані, а потім ще дві години до повного охолодження. Такий препарат рекомендується приймати під час так званої “курячої сліпоти”, тобто, коли з настанням сутінків знижується гострота зору.

Настій квіток. Для приготування настою необхідно заповнити скляну ємність на 1/3 і залити крутим окропом — через дві години лікувальний засіб готовий. Показаний при гіпертонічній хворобі, а також у випадку порушень в роботі серцево-судинної системи — в цьому відношенні препарат схожий по дії з настоєм квіток глоду.

Настій листя. Наявність мікроелементів та дубильних речовин в листі дозволяє використовувати їх для лікування деяких специфічних захворювань, наприклад, хронічного панкреатиту, що супроводжується діареєю. Готують настій так само, як і при використанні ягід, тобто на одну склянку окропу — одна столова ложка сировини. Приймати потрібно тричі на добу по 100 мл.

Настій кори. Найбільша кількість дубильних речовин, які обумовлюють в’яжучі властивості, сконцентрована в корі молодих гілок ірги, тому її використовують при лікуванні багатьох захворювань шлунково-кишкового тракту. Як зовнішній засіб настій кори призначають для лікування опіків та інших травматичних ушкоджень шкіри. Настоєм кори також можна полоскати горло під час респіраторних захворювань, або ротову порожнину (при стоматиті, гінгівіті, запаленнях і кровоточивості ясен тощо).

Настоянка квіток. Із свіжих квіток ірги можна приготувати спиртову настоянку, за аналогією з глодом. Для приготування потрібний спирт 70% міцності. Співвідношення — 1:10. Тривалість настоювання — 21 день. Призначають настоянку в краплях, від 30 до 50 на прийом.

Протипоказання і побічна дія

Категоричних протипоказань щодо ірги, як таких не існує, втім, при зниженому тиску не варто занадто захоплюватися ягодами.

Є відомості, що іноді після вживання ірги можливі алергічні реакції, що може свідчити про індивідуальні непереносимості, але це трапляється вкрай рідко. Алергія може бути спровокована неякісним продуктом — раніше вказувалося, що заготовляти ягоди в умовах підвищеної загазованості, при яких корисні властивості зводяться нанівець, не рекомендується. Не слід також збирати іргу в лісосмугах біля доріг, так як в них можуть накопичуватися отруйні продукти неповного згоряння автомобільного палива.

Що стосується побічних ефектів, то на цьому пункті необхідно зробити окремий акцент. Так як ягоди і сік ірги надають седативну дію, тобто знижують швидкість реакції ЦНС на зовнішні подразники, їх не рекомендується вживати, якщо незабаром необхідно виконувати які-небудь роботи, що потребують підвищеної уваги, наприклад, керування автомобілем.

Далі про цмин пісковий.




Схожі записи за темою:


Оцінити будь ласка статтю:


3 коментарі до запису “Ірга — лікувальні властивості”

  1. Саша :

    цікава рослина…

  2. Михайло :

    Ірга чудова рослина, вона декоративна як при цвітінні, так і в плодоносному стані, не вибаглива, росте добре, практично на усіх типах грунтів по усій території України. Корисна для всіх людей, але вживати треба в міру.

  3. bet :

    Все зрозуміло буду пробувати підживлювати іргу…

Залишити коментар: