Черемха звичайна, її лікувальні властивості

Лікувальні властивості черемхи

Черемха звичайна — це одна з відомих рослин, історія якої тісно переплетена з культурою і побутом того чи іншого народу. Згадку про черемху можна зустріти в поезії і пісенному фольклорі. Цікаво, що ботанічний опис рослини одночасно зробили кілька класифікаторів, у тому числі і Карл Лінней, тому латинську назву черемхи в джерелах можна зустріти у різних варіантах: Padus avium (Mill.), Padus racemosa (Gillib.) або Prunus padus (L.).

Черемху часто вирощують у садах, парках і скверах, як декоративну рослину. Нерідко розводять у садах і черемху віргінську (P. virginiana), яка відрізняється від звичайної більш дрібними квітами. Черемха споконвіку служила природним індикатором, завдяки якому люди визначали найбільш сприятливий час для проведення сільськогосподарських робіт. Цвітіння черемхи спостерігається з кінця квітня по травень, і залежить від ступеня прогрівання ґрунту.

Черемха звичайна володіє рядом лікувальних властивостей, які були відомі ще нашим далеким предкам, і про що можна судити за результатами хімічного аналізу частин рослини.

Що стосується харчової привабливості, то ягоди черемхи залишаються лише ласощами для пернатих (іноді їх їдять і діти) — всі зусилля селекціонерів по виведенню “великоплідних” сортів не увінчалися успіхом.

Заготівля лікарської сировини

Для лікувальних цілей заготівлі підлягають плоди, кора молодих гілок і свіжі квіти. Найбільш сприятливий час для заготовлювання кори — рання весна, на самому початку сокоруху, втім, якість сировини травневого збору нічим не гірша — кора просто важче відділяється. Кору знімають у вигляді трубки, роблячи кільцеві та поздовжні надрізи на зрізаних секатором гілках. Сушку кори проводять з використанням спеціалізованих електросушарок, в яких підтримується температура 80 °C — при цих умовах ферменти руйнуються, а амігдалин повністю зберігається. Якщо ж планується використовувати кору в складі сечогінних препаратів, то присутність амігдаліна небажана. Тоді сушіння проводять при температурі до 40 °C, або на відкритому повітрі.

Квіти заготовляють під час цвітіння, а плоди після повного дозрівання. Іноді заготовляють і незрілі плоди, а також листя черемхи.

Хімічний склад лікувальної сировини

Сльозоточивий газ хлорпікрин, який також відомий як “черемшина”, до рослини не має ніякого відношення, хоча ця назва в деякому роді символічна, адже всі частини дерева містять хімічні сполуки, у великій концентрації надають отруйну дію.

У недозрілих плодах, насінні, корі і листі рослини синтезуються кілька глікозидів, найбільш важливим з яких є амігдалін. Глікозид амигдалін при гідролізі розпадається на бензойний альдегід і глюкозу, а також відщеплює вільну цианісто-водородну кислоту. Насіння і кора гілок містять практично однакову кількість амігдаліну (1,8% і 2% відповідно), і поступаються в цьому плані лише кісточкам гіркого мигдалю (понад 12%).

Примітно, що розщеплення амігдаліну відбувається навіть в тканинах рослини, під дією ферментів. Синильна кислота HCN виявлена в корі і в пліднику недостиглих ягід (близько 0,1%) і листках (в межах 0,05%). Наявністю вільної синильної кислоти якраз і пояснюється той факт, що у черемхи дуже мало природних ворогів. Тому хотілося б розповісти про унікальний експеримент. Виявляється, що якщо розтерти бруньки черемхи в кашку, і нанести на кліща, то через 10-15 хвилин паразит гине (достатньо всього лише 0,1 граму препарату).

В ягодах черемхи, після дозрівання, накопичуються вуглеводи і органічні кислоти, але із-за великого вмісту дубильних речовин (до 15% і більше), плоди мають нудотно-терпкий смак.

Своєрідний аромат квіток черемхи обумовлений наявністю летючого глікозиду пруназина, який використовується при складанні парфумерних композицій.

Фармакологічна дія

Очевидно, що наявність дубильних речовин у дозрілих плодах наштовхує на думку про в’яжучі і закріплювальні властивості, які знаходять підтвердження в лікарських рекомендаціях (з давніх джерел), коли ягоди черемхи призначали при діареї. Цілком обґрунтоване застосування ягід при лікуванні різних шлункове-кишкових захворювань, пов’язаних з порушенням цілісності слизової оболонки і запальних процесів.

Лікування ягодами черемхи звичайної

Ягоди черемхи — багате джерело пектинів, про які сучасній науці відомо буквально все, але про які не знали наші далекі предки, і призначали плоди інтуїтивно в разі отруєнь. Виявляється, що пектинові речовини служать відмінним середовищем для розмноження корисної мікрофлори кишечнику і “пасткою” для шкідливих бактерій і мікробів. Завдяки особливій хімічній будові, пектини здатні деактивувати та зв’язувати різні токсини, радіонукліди і солі важких металів, які згодом виводяться в процесі дефекації.

Що стосується кори, квіток і листя, то фармакинетика їх дії на організм обумовлена, зокрема, наявністю амігдаліну, про який можна прочитати в матеріалах про бузину. Препарати на основі кори черемхи мають сечогінні властивості і посилюють потовиділення. Листя і квітки згубно діють на хвороботворні мікроорганізми, знімають запалення і стимулюють регенеративні функції тканин.

Лікувальні препарати на основі черемхи

Якщо говорити про наукову медицину, то тут варіантів використання черемхи небагато — її плоди входять до складу шлункового чаю, з них готують відвар і настій.

Відвар. На склянку води — одну столову ложку сухих плодів. Проварити протягом 20-ти хвилин, процідити. Приймати два або три рази в день по 30 мл (тільки для дорослих!).

Настій. Залити одну ст. л. плодів окропом (однією склянкою), проварити 3 – 5 хвилин, процідити, після настоювання протягом двох годин. Приймають так само, як і відвар.

Лікувальні властивості черемхи в народній медицині

На противагу іменитим ескулапам, народні лікарі досить часто вдаються до допомоги черемхи при лікуванні різного роду захворювань.

Квітки і листя рослини (настій) надають непоганий лікувальний ефект при терапії блефаритів і кон’юнктивітів, сприяють нормалізації діяльності травного тракту, допомагають при простудних захворюваннях верхніх дихальних шляхів.

Кору черемхи (як правило відвар) використовують для нормалізації обмінних процесів, виведення солей і стимуляції видалення зайвої рідини (при набряках, водянці, артритах, подагрі, камінні тощо). Спиртова настоянка кори або настій на гасі мають місцево-дратівливі та відволіканні властивості, тому їх нерідко прописують у вигляді натирання при міозитах, радикуліті, суглобових болях. Компреси зі свіжого листя прискорюють дозрівання фурункулів і “холодних” пухлин, а також сприяють швидкому загоєнні ран і опіків.

Рецепти народної медицини

Настій (для зовнішнього використання). Залити свіжі ягоди черемхи (на 200 мл води дві ст. л.) і настоювати протягом восьми годин. Застосовується засіб для промивання уражених грибковими захворюваннями ділянок шкіри.

Настій квіток і листя. Суміш, що складається з рівних частин квіток і листя (по 1/2 ч. л.), заварити склянкою окропу, через годину процідити. Препарат призначають при лікуванні діареї, захворюваннях дихальних шляхів (бронхітах, пневмонії тощо), при застуді (як потогінний засіб). Приймати по 50 мілілітрів три-чотири рази в день.

Настій квіток. На одну склянку окропу — 2 столові ложки сировини; тривалість настоювання — одна година. Зовнішньо призначають для промивання, при лікуванні блефариту та кон’юнктивіту. Всередину рекомендується приймати у разі порушення водно-сольового обміну (подагра, остеохондроз тощо). Приймати до шести разів на добу по одній столовій ложці.

Настоянка кори. Залити 2 ст. л. сировини горілкою (200 мл), і настоювати в темному місці 21 день. Лікувальна настоянка використовується в якості натирання при міозиті, суглобових і ревматичних болях.

Збір від псоріазу. Склад: 3 частини квіткових кошиків календули, по 2 частини листя суниць лісових, трави фіалки триколірної і березових бруньок, одна частина сухого листя черемхи. На склянку води — 1 ст. л. трав’яної суміші, довести до кипіння, а після охолодження процідити. Приймати тричі на день по півсклянки до їжі (за півгодини). Лікування тривале, курсами по 40 днів, з місячними перервами.

Збір терпкий. Плоди черемхи і чорниці в співвідношенні 3:2 залити двома ст. л. суміші ягід склянкою окропу, проварити 20 хвилин. Приймати по півсклянки до чотирьох разів на день.

Збір противірусний. Допомагає в лікуванні герпесу. Склад: квітки черемхи, меліса (листя), плоди ялівцю і горобини у співвідношенні 3:3:1:1. Заварити крутим окропом (1 склянка) одна столова ложка трав’яної суміші, настояти 30 – 45 хвилин. Приймати в теплому вигляді, тричі на день по склянці.

Протипоказання і побічна дія

Лікування препаратами на основі черемхи, враховуючи наявність сильнодіючих речовин, протипоказано при виношуванні дитини та грудному вигодовуванні.

Що стосується отруєння препаратами черемхи від передозування, то таке цілком можливо при самолікуванні, хоча зустрічається значно рідше, ніж отруєння абрикосовими або мигдальними кісточками. Втім, відомі випадки отруєння дітей, які вживали не цілком зрілі ягоди черемхи, тому доречно нагадати про надання першої допомоги.

Перше, що необхідно зробити, це промити шлунок шляхом вливання великої кількості рідини (содовий розчин, марганцівка), очистити кишечник (клізмою) і ввести в артерію антидот (наприклад, 30% розчин тіосульфату натрію, відомий фотографам як “гіпосульфіт”). Зрозуміло, що без допомоги фахівця тут не обійтися, тому обов’язково потрібно викликати лікаря!

Симптоматика отруєння виражається в утрудненому (переривчастому) диханні, головних болях, блювоті, різких болях внизу живота, відчуттям “першіння” в горлі. Явною ознакою, яка вказує на отруєння амігдалином, служить специфічний запах гіркого мигдалю у видихуваному повітрі.




Схожі записи за темою:


Оцінити будь ласка статтю:


3 коментарі до запису “Черемха звичайна, її лікувальні властивості”

  1. Barа :

    Надзвичайно корисна рослина, особливо цвіт із неї. Його варто збирати завчасно і запасатися на зиму.

  2. Vegles :

    Ця рослина ціниться із давна!!!

  3. Kina :

    А який запах, придає сил…

Залишити коментар: