Золототисячник звичайний, його лікувальні властивості

Золототисячник – відома з давніх часів лікарська рослина, яка наділена рядом унікальних властивостей. Латинську назву рослини пов’язують з ім’ям мудрого кентавра Хірона (Chiron), який виховав Ескулапія, Ясона і Ахілла. Кентавр Хірон знав толк в лікувальних і магічних травах, за допомогою яких зробив Ахілла практично невразливим (винятком є “п’ята”, за яку його тримав, опускаючи з головою у відвар магічних трав). За допомогою золототисячника Хірон виліковував рани на тілі у воїнів.

З лікарською метою застосовують золототисячник звичайний, або зонтичний (Centaurium umbellatum, Centaurium erythraea). Золототисячник звичайний відноситься до фармакопейних рослин (в сировину допускається домішка золототисячника красивого, по-латині Centaurium pulchellum).

Для лікувальних цілей заготовляють усю надземну частину рослини, зібрану під час цвітіння. Сушіння проводять під навісами, із захистом від попадання прямих сонячних променів, так як ультрафіолет руйнує лікувальні речовини, що погіршує якість сировини.

Хімічний склад золототисячника

Золототисячник звичайний містить алкалоїди (до 1%). З алкалоїдом генціаніном пов’язують основні фармакологічні властивості рослини. Крім генціаніна у рослині виявлено й інші алкалоїди, флавонові глікозиди, ефірні олії, фітостерини, органічні кислоти і аскорбінова кислота. Алкалоїди золототисячника, крім генціаніна, вивчені недостатньо.

Біологічна дія на організм і лікувальні властивості золототисячника

Здавна настій золототисячника використовували як гіркоту для збудження апетиту. Препарати золототисячника сприяють зміцненню тонусу і посилення перистальтики кишечнику. У старовинних медичних виданнях зазначено вказівки щодо зовнішнього використання (в тому числі і клізм) препаратів золототисячника: проти накопичення в’язкого слизу, запору тощо.

Внутрішнє використання золототисячника рекомендується при тих же захворюваннях.

Для посилення лікувальних властивостей, золототисячник переважно використовують у складі зборів.

Використання золототисячника для лікування

Настій. На склянку окропу додають одну столову ложку трави золототисячника. Настоюють протягом півгодини. Настій використовують для внутрішнього вживання при лікуванні гастритів хронічного характеру, а також при недостатньому жовчовиділенні. Зовнішньо препарат призначають для промивань у разі ексудативного діатезу, нейродерміту і екземи. Приймають тричі на день по одній столовій ложці за півгодини до їжі.

Наступний настій. Технологія приготування лікувального настою по цьому рецепту передбачає півгодинне настоювання на водяній бані. На один літр води – 20 грам сировини. Застосування таке, як і у раніше наведеному рецепті настою. Такий настій також рекомендується при підвищеній кислотності шлункового соку, печії і запорах. Дозування – по 200 мл на прийом.

Ще один настій. На півлітра окропу додають одну чайну ложку трави золототисячника. Час настоювання – 10 хвилин. Призначають засіб для збудження апетиту, при недостатності кровообігу (також і при недокрів’ї). Препарат допомагає відновити сили і надає загальнозміцнювальну дію після перенесених важких хвороб.

Настоянка золототисячника. Готується в співвідношенні 1:10, тобто на півлітра спирту (міцність 70%) додають 50 грам трави золототисячника. Настоювання проводять в прохолодному місці протягом 21 дня. Призначається настоянка до 10 крапель на одноразовий прийом. Настоянка золототисячника знаходить застосування в якості апетитного засобу, а також використовується в разі функціональних порушень травної системи, що супроводжуються такими симптомами, як нудота, печія, метеоризм тощо. Дизентерія, коліти – у цих випадках доречно застосовувати настойку золототисячника у складі комплексної терапії.

Шлунковий збір. Приймають при функціональних розладах шлунково-кишкового тракту. У складі збору: трава золототисячника, кореневища валеріани і ромашка аптечна. Всі інгредієнти взяті в рівних частинах. Відвар готується з розрахунку 6 грамів трав’яної суміші на 250 мілілітрів води. Варять при помірному кипінні протягом півгодини. Приймати потрібно до чотирьох разів на день по 50 мілілітрів (перед вживанням необхідно злегка підігріти).

Жовчогінний збір. Це лікувальний засіб рекомендується при запаленні жовчного міхура. До складу збору входить трава золототисячника, корінь аїру і квіти безсмертнику (цмину піскового) в рівних частинах. На півлітра холодної води додають 6 грамів збору. Настоюють в холодному вигляді протягом ночі, вранці ставлять на вогонь і варять 5 хвилин після закипання. Склянку відвару вживають натщесерце. Залишок рівномірно розподіляють для прийому протягом дня, через півгодини після їжі.

Проти лихоманковий збір. Рекомендується під час грипу, що супроводжується високою температурою і лихоманковими явищами. У складі збору: золототисячник, бобівник трилистий і ромашка (в рівних пропорціях). На 600 мілілітрів окропу – чотири столові ложки збору. Настоюють тридцять хвилин. Вживати потрібно три рази протягом дня.

Протипоказання до лікування препаратами золототисячника

Препарати золототисячника необхідно з обережністю приймати у разі виразкової хвороби шлунку і дванадцяти-палої кишки, особливо на фоні зниженої кислотності. Індивідуальна непереносимість до препаратів на основі золототисячника спостерігається досить рідко, та все ж, нею нехтувати не потрібно.

Є застереження, що золототисячник володіє абортивними властивостями, тому використовувати його препарати у період вагітності забороняється.

Зовнішнє використання золототисячника не має жодних протипоказань.

При приготуванні лікарських засобів із використанням золототисячника слід уникати змішувань з металлооксидами, і в особливості з оцтовокислим свинцем.

Схожі записи за темою:

Оцінити будь ласка статтю: