Шкідники і хвороби баклажанів

Різні шкідники і хвороби баклажанів можуть істотно скоротити врожай, а повністю захистити свій город від них не завжди виходить. Так, баклажани нерідко піддаються нападу колорадського жука, павутинного кліща, білокрилки, капустянки, совки, слимаків, попелиць, трипсів, різних листяно-гризучих та висмоктуючих шкідників. Чимало шкоди завдають рослинам і плодім баклажанів бактеріальні, вірусні та грибні хвороби, особливо часто зустрічаються різні види гнилі, тютюнова мозаїка, чорна ніжка та інші.

У приватних городах хімічні заходи боротьби досить обмежені – можна використовувати тільки найбільш безпечні препарати, представлені в роздрібній торгівлі, строго дотримуючись при цьому дозування, які вказані в інструкціях.

В якості профілактики вірусних хвороб непогано допомагає двадцятихвилинне витримування насіння баклажана перед посадкою в слабкому розчині марганцівки.

Від чого баклажани можуть мати нездоровий вигляд?

Рослини і плоди баклажанів можуть виглядати хворими з різних причин – необов’язково у всьому винуватити грибки, віруси або комахи-шкідники. Щоб даремно не обробляти грядки хімікатами, спочатку переконайтеся, що проблеми не викликані неправильним доглядом за баклажанами.

Ознаки допущених помилок при вирощуванні баклажанів:

• через нестачу сонячного світла в особливо загущених посадках баклажани не набирають характерного, фіолетового кольору і залишаються світлими або бурими, щоб цього не сталося, восени частину листя верхнього ярусу потрібно видаляти;

• при нерівномірному поливі в поєднанні з жаркою погодою на боці дозріваючих плодів утворюються глибокі тріщини, деякі сорти баклажанів особливо схильні до розтріскування внаслідок порушення режиму поливу;

• полив холодною водою, пересихання ґрунту, підвищена вологість повітря в теплиці, а також азотна підгодівля відразу після висаджування розсади в ґрунт, можуть призвести до опадання квіток і зав’язей;

• згорнуті човником листя з коричневою облямівкою по краю свідчить про калійне голодування;

• від нестачі фосфору листя баклажана витягуються вгору під гострим кутом до стебла;

• якщо баклажанам не вистачає азоту, листя рослини світлішають.

Вірусні хвороби баклажанів

Недотримання агротехніки в більшості випадків стає головною причиною ураження плодів і рослин баклажанів різними вірусними і грибковими хворобами. Тому заходи боротьби включають в себе не тільки обробку посадок спеціальними препаратами, але й певні агротехнічні заходи.

Чорна ніжка

Грибок викликає потемніння та перетяжку кореневої шийки, до того ж на темних ділянках може утворитися сірий наліт. Якщо баклажани сильно вражені, вони починають поступово в’янути, а при переході грибка на кореневу систему, рослини повністю засихають. Прояв чорної ніжки можна помітити після початку сходів. Прискорює розвиток хвороби висока вологість повітря і ґрунту, грибок при цьому проникає в землю.

При вирощуванні баклажана в теплицях, землю дезінфікують розчином хлорного вапна або повністю замінюють. Щоб не допустити розвитку чорної ніжки, проріджують час від часу посіви, відрегулюйте поливи і не допускайте перепадів температури. Хворі рослини відразу видаляйте з грядки, ґрунт підсушіть, взрихліть і зверху посипте деревною золою.

Мозаїка

До 15 % врожаю баклажанів можна втратити із-за широко поширеної хвороби, збудником якої є вірус. Визначити хворобу легко по строкатому, зеленому, мозаїчному окрасу на листі, і по жовтій плямистості на плодах. Листя до того ж можуть деформуватися. Проте в деяких випадках, якщо вірус вражає коріння баклажанів, мозаїчна хвороба протікає непомітно. Вірус може розвинутися з уражених насінин, або перейти на рослини із землі. Особливо схильні баклажани до ураження мозаїкою під час пікіровки або пересадки, коли висока ймовірність механічних ушкоджень рослин.

Обробка насіння баклажана перед посівом соляною кислотою (20%) протягом півгодини з наступним промиванням у проточній воді допомагає запобігти ураженню рослин мозаїкою. Якщо хвороба була виявлена, весь садовий інвентар потрібно піддати дезінфікуванню і всі рослини з ознаками мозаїки спалити. Бажано також ретельно оглядати розсаду баклажанів, щоб вчасно видаляти хворі саджанці.

Стовбур

Баклажани, що ростуть на грядках, набагато частіше схильні до цього фіто-плазменного захворювання на відміну від баклажанів, що вирощуються в теплицях. При ураженні посадок стовбуром, листя у баклажанів набувають фіолетово-червоного відтінку, стебла товстіють і починають легко ламатися, листя на верхніх пагонах стають гофрованими, квіти деформуються, засихають і опадають. Переносниками збудника виступають цикадки.

Поки не виведено сортів баклажанів, стійких до стовбуру, тому в якості способів боротьби застосовується знищення бур’янів навколо грядок з баклажанами (особливо в’юнка) і обробка посадок препаратом Актеллік, що обмежує чисельність переносників хвороби. Корисно також проводити термічну передпосівну обробку насіння.

Сіра гниль

Як і будь-яка грибкова хвороба, сіра гниль поширюється через заражені рештки рослин, по повітрю і через ґрунт, де зберігається до двох років. Розвивається грибок найсильніше при високій вологості і температурі біля +20 градусів. Проявляється на баклажанах у вигляді розростання темних водяних плям на листках, стеблі і плодах, через деякий час на місцях ураження формується сірий наліт.

У разі поразки баклажанів сірою гниллю, необхідна обробка рослин спеціальними фунгіцидами, фумігація ґрунту, видалення пошкоджених ділянок рослин і видалення всіх рослинних залишків з грядок після збору баклажанів.

Схожі записи за темою:

Оцінити будь ласка статтю: