Хвороби огірків і боротьба із ними



Хвороби огірків - захист від них.

Всім відомо, що огірки дуже люблять тепло. Однак далеко не всі знають, що вони потребують суворого дотримання не тільки температурного, але і вологого режиму в парниках, плівкових укриттях, теплицях і відкритому ґрунті. Нехтують цим городники, а тому можуть зазнати великих збитків. Хвороби огірків багато в чому схожі з хворобами помідорів.

Перше місце серед захворювань огірків займають грибні хвороби. Основною причиною ураження огірків зазвичай стають сильні коливання температури повітря і полив дуже холодною водою.

Борошниста роса

Це захворювання вражає не тільки огірки, від нього можуть страждати інші овочі. Крім того, борошниста роса вражає плодові дерева і чагарники, а тому до неї варто поставитися вкрай серйозно, позбавляючись при перших ознаках. Хвороба викликається грибком, що оселяється на листках. Проте якщо з борошнистою росою не боротися, то вона покриє практично всю надземну частину рослин.

Грибок в більшості випадків розвивається із-за різкої зміни температури, неправильного режиму поливу (як від надмірної вологості, так і від пересихання землі), при надлишку азоту або дефіциті кальцію в ґрунті. Сильно вражена борошнистою росою рослина виглядає так, ніби вона обсипана борошном. Саме з цієї причини захворювання і отримало свою назву. Але варто знати, що спочатку на листках помітні лише окремі плями білого кольору. Заражені рослини починають відставати в рості, листя і пагони втрачають форму, а якщо хворобу запустити, то зовсім відмирають.

Якщо помічено, що огірки пошкоджені борошнистою росою, не потрібно впадати у відчай! Від цього захворювання можна позбутися за допомогою різних засобів, у тому числі і натуральних, таких як: розведений коров’як, настій чорнобривців або відвар хвоща. У разі якщо вони не допоможуть, можна скористатися 4-5% розчином порошку залізного купоросу, 1% розчином бордоської рідини, будь-якими іншими препаратами з міддю, або 0,5% розчином кальцинованої соди з милом. Обробка рослин проводиться в кілька етапів з інтервалом у тиждень. Більш сильні отрутохімікати можна застосувати тільки тоді, коли хвороба зайшла занадто далеко, але тільки якщо плоди ще не зав’язалися.

Щоб грибок був знищений і не продовжував свій згубний вплив, обприскуючи огарки, необхідно стежити за тим, щоб обраний засіб потрапляв на обидві сторони листя. Для остаточного одужання огірків потрібно на деякий час призупинити використання азотних добрив, а краще збільшивши кількість фосфорних і калійних.

Антракноз огірків

Помітити хворобу можна по різним за величиною плямам на листках огірків, які відрізняються бурим, червоно-бурим, жовтувато-бурим, жовто-вохристим або майже чорним кольором. Плями мають округлу або неправильну форму, що обмежені жилками або нечітко окресленими краями. При ураженні антракнозом засохла і відмерла частина листя може розтріскуватися і місцями випадати. На стеблах рослини плями зазвичай бурі, жовто-вохристі, іноді білуваті, вдавлені та довгасті, майже поверхневі. Плоди огірків покриваються плямами різної величини, круглими або овальними, що часто зливаються і дуже вдавлені, жовто-вохристого, бурого, іноді майже чорного, зрідка білястого кольору.

Листя уражене антракнозом засихає, а плоди втрачають харчові та смакові якості. Це захворювання вважається одним з найнебезпечніших у багатьох європейських регіонах.

Боротися з антракнозом можна шляхом сівозміни, з поверненням огірків на колишню ділянку лише після закінчення трьох років. Також розведенням стійких сортів, прибиранням та знищенням післяжнивних залишків рослин. Ще рекомендується за місяць до посіву протравлювати насіння гранозаном (2 г/кг). Застосовується обробка сірчаним розчином або обприскування 1% суспензією колоїдної сірки. Ці препарати особливо хороші тим, що борються відразу із борошнистою росою. Крім того, можна проводити обприскування посівів 1 % розчином бордоської рідини.

Оливкова плямистість

Причиною появи цього захворювання зазвичай стають протяги, зниження температури до 10-13°С, висока вологість і полив огірків методом дощування холодною водою. Всі ці чинники помітно послаблюють рослину. Крім того, збудники оливкової плямистості зберігаються при поганій дезінфекції теплиці та ґрунту, на заражених плодах і рослинних відходах.

Проявляється хвороба огірка шляхом виникнення на плодах ранок бурого кольору, що виділяють рідину. Як правило, ранками покривається весь плід, що стає непридатним до вживання. Слід серйозно поставитися до цього захворювання, адже воно здатне знищити врожай всього за тиждень.

При перших ознаках ураження огірків оливковою плямистістю потрібно припинити поливи на п’ять днів, обов’язково проводячи провітрювання в теплі дні: відкриваючи усі двері, кватирки у теплиці, або знімаючи плівку з парника. В прохолодний час необхідно навпаки все ретельно закривати, щоб температура у рослин вночі була не нижче 18-20°С, і 20-25°С вдень.

Рослини і плоди обробляються фунгіцидами (20 грам засобу на 10 літрів води), або 1% розчином бордоської рідини по два рази на день, з інтервалом у п’ять днів. Обприскувати огірки слід тільки з обприскувача, відмовившись від лійки. Після обприскування рослини необхідно терміново підсушити, відкривши кватирки у теплиці з одного боку.

Оливкова плямистість не турбуватиме врожай, якщо вирощувати стійкі до цієї хвороби гібриди огірків.

Біла гнилизна

Найчастіша причина загибелі огірків – захворювання білою гниллю. Це вкрай небезпечна інфекційна хвороба, яка вражає рослини як у теплиці, так і на відкритому ґрунті. Вона може проявитися на будь-якій фазі розвитку, та на будь-якій частині рослини. Збудником захворювання є грибок Selerotinia sclerotiorum, що вражає всі частини огірків: плоди, черешки листя, стебла і коріння.

На початку захворювання на уражених ділянках плода або стебла з’являється білуватий наліт, потім він доповнюється чорними крапками. Тканини рослини розм’якшуються і стають слизькими. Під впливом хвороби огірки втрачають пружність, в’януть і гинуть. Зараження відбувається дуже швидко.

Захворювання огірків розвивається із-за різких коливань температури, підвищеної вологості, густоти насаджень, а також не своєчасного видалення відмерлого і хворого листя. Варто враховувати, що інфекція зберігається у вигляді склероцій в ґрунті і на рослинних залишках. Поширюється вона виниклими з склероцій спорами, а також шматочками грибниці. Найбільшої шкоди біла гнилизна завдає огіркам в малогабаритних плівкових укриттях і парниках.

Дозволених для боротьби з цією хворобою фунгіцидів немає, а тому боротися з нею можна лише з допомогою санітарно-профілактичних та агротехнічних заходів.

Побачивши перші ознаки захворювання, потрібно знизити вологість повітря шляхом проріджування рослин і частого провітрювання. Необхідно регулярно видаляти нижнє жовтіюче листя, а уражені ділянки присипати мідно-крейдовим порошком (крейда сірчанокисла мідь в пропорції 1:1), вапном або товченим деревним вугіллям. Для запобігання розповсюдження інфекції акуратно вирізають хвору тканину, не шкодуючи захоплювати здорову частину.

Поливають огірки виключно у вечірній час (переважно з 18-00 до 20-00 вечора) не дуже холодною водою. Ідеальним варіантом стане вода кімнатної температури (вище 20°С). Проводять поза кореневе підживлення (2 грам мідного купоросу, 10 грам сечовини і один грам сірчанокислого цинку розводять у 10 літрах води).

Обов’язково потрібно дотримуватися чергування культур на грядках і в теплицях, висаджувати огірки в тому ж місці лише по закінченні трьох років. А при поширенні інфекції у теплиці, замініть весь заражених ґрунт.

Вкрай важливе є своєчасне і досконале прибирання залишків рослин в осінній час. У період культивування огірків систематично проводять моніторинг рослин на предмет зараження білою гниллю і знищують уражені ділянки негайно.

Кореневі гнилі

Особливо сильне поширення цього захворювання відбувається в наслідок використання ґрунту, на якому вже росли огірки, та при різкому зниженні температури і при поливі надмірно холодною водою. Кореневі гнилі нерідко вражають розсаду у разі неправильної посадки, при її додатковому підгортанні або заглибленні.

Хворобу огірка можна виявити за наступними ознаками: листя огірків в’яне, до або під час плодоношення, що помітно після тривалого періоду похмурої погоди. Якщо трохи відгорнути ґрунт, то буде видно розтріскування або пожовтіння частини стебла біля самого кореня.

Методи боротьби з кореневою гниллю досить прості. При посадці розсади стебло не засипають. Протягом всього літа не підсипають землю до стебел і не підгортають огірки. При виявленні захворювання терміново відгрібають землю від стебла до самих коренів і обробляють його спеціальним складом: три столові ложки крейди (можна замінити деревним попелом або вапном) і одна чайна ложка мідного купоросу, розводять у пів літрі води, добре розмішують. Змочують пензель у цьому розчині і обробляють уражені частини стебла.

Крім того, уражені ділянки можна перетрусити крейдою, золою або товченим вугіллям і дати підсохнути. Поливаючи огірки, поливають тільки ґрунт, не направляючи струмінь води на рослину. Температура води для поливу не повинна бути менше 24-25°С. Полив слід проводити виключно в ранковий час – до 11 годин. Рослини, які встигли загинути, потрібно видалити разом з ґрунтом і спалити, а місце обробити одним-двома літрами розчину мідного купоросу (2 столові ложки розводять у 10 літрах води).





Схожі записи:



Залишити коментар: