На головну » Городництво » Шкідники і хвороби »

Хвороби троянд і їх лікування

Vitaliy

Вирощування троянд – процес досить трудомісткий і вимагає від садівника постійної уваги. Для «лінивих», звичайно, можна пошукати більш-менш невибагливі та стійкі до хвороб сорти, щоб постаратися звести догляд до мінімуму, але такий захід малоефективний. Зневажливе ставлення до вимог по посадці і догляду за трояндами обов’язково позначиться надалі на їх розвиток і цвітіння. А правильний підбір місця для посадки, оптимальний склад ґрунту, помірний полив, чергування мінеральних добрив з органічними і своєчасне їх внесення позитивно впливають на розвиток рослин і зміцнюють їх – вони рясно цвітуть і менше хворіють. Тому запорукою успішного вирощування троянд є саме постійне увага садівника, здатність вчасно визначити порушення в розвитку рослин і прояв захворювань і, звичайно ж, бажання їм допомогти.

Хвороби троянд слід поділяти на: фізіологічні, що виникають із-за нестачі елементів живлення рослин і бактеріальні, викликані хвороботворними грибками, вірусами і комахами-шкідниками.

Фізіологічні хвороби троянд

Внесення добрив під посадки троянд слід постійно контролювати, спостерігаючи за можливими змінами на листках і стеблах рослин. Несприятливо впливають на ці квіти хлориди, сульфати і сода. Найбільш придатними є «гумат» (максимально наближені до гумусу комплекси макро і мікроелементів) та комплексні мінеральні добрива. Для запобігання фізіологічних хвороб троянд потрібно відповідально поставитися до виконання правил їх посадки: вибір місця, підготовки та збагачення ґрунту. Бажано визначити кислотність ґрунту, щоб надалі з допомогою внесених добрив підтримувати pH 5,5 – 6,5 – найсприятливішу для цих квітів. Недолік елементів харчування або їх «перекіс» (коли надлишок одного мікроелемента веде до блокування надходження інших) може викликати у троянд хлороз (залізний, калієвий, цинковий та ін види). Це захворювання на початковій стадії характеризується пожовтінням листя із збереженням сітки зелених жилок. Надалі розвиток хлорозу приводить до побуріння і засихання листя і пагонів.

Лікування цього захворювання починають весною, до початку вегетації: в ґрунт вносять органічні добрива (коров’як, перегній) і відсутні елементи живлення. Надалі кущі, уражені хлорозом, до одужання не підживлюють азотними добривами, не рясно поливають і не проводять на них омолоджувану обрізку. Можливе проведення позакореневого підживлення (обприскування по листю) комплексними добривами: в похмуру погоду або ввечері раз в 2 – 3 тижні до повного відновлення рослин.

Бактеріальні хвороби троянд

Бактеріальні хвороби найчастіше вражають троянди при несприятливих погодних умовах (дуже посушливе або дощове літо), в загущених насадженнях з порушеною циркуляцією повітря, при зловживанні азотовмісними добривами. Такі захворювання визначають при уважному огляді, який потрібно проводити якомога частіше. Ознаками хвороб може бути відмирання пагонів, утворення плям і гниття тканин. В якості профілактичних заходів, що попереджають бактеріальні та грибкові захворювання у троянд, рекомендується:

дезінфікувати садовий інструмент для запобігання розповсюдження хвороб;

обов’язково обрізати і знищувати сухі та пошкоджені гілки, уражене і опале листя;

рослини щорічно обприскувати фунгіцидами, що містять мідь або вапно;

восени вносити фосфорно-калійні добрива без вмісту азоту;

навесні до початку періоду вегетації обприскувати кущі троянд 3 % розчином залізного купоросу.

Одним з найбільш поширених грибних захворювань у троянд є борошниста роса. На початковій стадії (частіше наприкінці липня – початку серпня) на бутонах, пагонах або листках рослини з’являється білий борошнистий наліт. Потім листя буріють і опадають, пагони викривляються, перестають рости і повністю покриваються бурим повстяним нальотом. У якості профілактичних заходів рекомендується:

глибока осіння перекопка, видалення бур’янів і мульчування ґрунту навколо кущів;

запилення троянд і ґрунту навколо них золою, що знищує грибницю;

профілактичне обприскування раз в 10 днів (в сонячну погоду) настоєм коров’яку (1:10).

Лікування і профілактика хвороби. При виявленні на трояндах борошнистої роси кущі три рази (раз на 4 – 5 днів) обприскують 1 % розчином бордоської рідини або фундазолом, уражені частини рослини зрізають з захопленням здорової тканини і знищують.

Аналогічним чином на початковій стадії проявляє себе і несправжня борошниста роса. Цим захворюванням частіше уражаються сортові троянди в умовах підвищеної вологості. Борошнистий наліт з’являється на нижній стороні листя, а бурі плями невизначеної форми – на верхній. Надалі плями розповзаються, висихають і тріскаються, листя буріють, опадають, пагони викривляються.

Лікування хвороби. При виявленні цього захворювання у троянд слід обрізати і спалити уражені частини, обробити кущі бордоською рідиною або будь-яким фунгіцидом, восени провести глибоке перекопування ґрунту.

У спекотну суху погоду троянди можуть захворіти іржею, про що свідчать іржаві плями, що з’являються на пагонах біля бруньок і зверху на листках, помаранчеві подушечки-грибниці на нижній частині листя. Надалі уражені пагони і листки деформуються і засихають.

Лікування хвороби. Для боротьби з цією хворобою троянди слід три рази (з інтервалом в 2 дні) обприскати бордоською рідиною (1 %) або потужним фунгіцидом, впливаючи безпосередньо на подушечки на листках.

Найбільш небезпечним захворюванням для троянд є інфекційний опік (стебловий рак). Він в основному розвивається на стеблах під зимовим укриттям: в темряві і теплих вологих умовах. З’являються на корі коричневі плями, що поступово розростаються і засихають. Небезпечний інфекційний опік тим, що при ураженні більшої частини пагонів на кущі будь-які способи лікування хвороби зводяться нанівець: рослина продовжує хворіти і гине. В якості профілактики розповсюдження захворювання слід:

з середини липня припинити підживлення азотними добривами, зробивши акцент на калійних (для кращого визрівання тканин);

укриття на зиму проводити в суху погоду, видаливши при цьому листя.

Лікування і профілактика хвороби. Навесні при виявленні захворювання на трояндах потрібно обрізати і спалити) уражені стебла до здорової тканини, дезинфікуючи при цьому садовий інструмент спиртом, і провести обприскування 1 % розчином мідного купоросу. Сильно уражені інфекційних опіком кущі викопують і спалюють.

Сіра гниль – хвороба, що вражає в першу чергу бруньки, кінці молодих стебел і бутонів із квітконіжками, які в подальшому загнивають і опадають. Це захворювання проявляється у вигляді сірого пухнастого нальоту в сиру погоду або при неправильному поливі, коли з вечора до ранку на листках залишається волога. Для попередження розповсюдження хвороби рекомендується в дощову погоду проводити підгодівлю троянд марганцевим добривом (або просто слабким розчином марганцівки), зрізати і знищувати уражені частини рослин і обприскувати кущі будь-яким системним фунгіцидом.

Троянди також можуть уражатися плямистостями. Назва захворювань характеризує зовнішній вигляд ураження рослин: на листках з’являються коричневі плями, які зливаються і чорніють згодом, при бурій плямистості мають бурий колір з чорним обідком, при білій – білий колір з темно-червоною облямівкою. Причому чорною плямистістю троянди хворіють в холодне дощове літо, а бурою і білою плямистостями – в жарку вологу погоду. Уражені хворобою листя жовтіють і опадають, рослина не може нормально розвиватися і слабшає.

Лікування хвороби у троянд. Для боротьби з плямистостями в розарії рекомендується мульчувати ґрунт (наприклад, скошеною травою), опале листя знищувати, раз в 10 днів проводити обприскування сірковмісними фунгіцидами або 1 % розчином бордоської рідини.

Слід звернути увагу, що вище перелічені захворювання не описують випадки ураження троянд комахами-шкідниками, які в свою чергу теж є збудниками хвороб і боротьба з ними не проста.