Готовимо ґрунт для розсади

Vitaliy

Збираючись навесні вирощувати розсади овочевих культур самостійно, всі органічні і неорганічні матеріали для складання ґрунтів необхідно підготувати восени. Підійти до цього потрібно дуже серйозно, тому що від того, як підготуєте ґрунт для вирощування розсади, буде залежати якість врожаю.

Землю для розсади найкраще взяти із своєї ділянки, так як рослини мають адаптувалися до певних умов, і після пересадки на постійне місце росли швидше.

Але, просто взяти ґрунт для вирощування розсади з ділянки неприпустимо. Адже більшість городніх ґрунтів бідні гумусом, часто з невідповідною для зростання рослин структурою, тому при поливі вода погано проникає вглиб горщика. Якщо ґрунт в городі важкий, то на його поверхні після підсихання утворюється кірка, що утруднює доступ повітря до коріння. Крім того, в городньому ґрунті можуть перебувати збудники хвороб і личинки шкідників.

Основні правила підготовки ґрунту для вирощування розсади:

Для вирощування розсади ідеально підходить, рихлий, з невисокою кислотністю, що легко пропускає воду ґрунт.
Ґрунт для розсади готується з 2 частин обробленої городньої землі, 1 частини перегною, 1 частини торфу і 1 частина тирси (або великого зернистого піску).
Ґрунтову суміш для вирощування розсади краще використовувати помірно-родючу, а під час зростання підгодовувати розсаду, використовуючи воду з розчиненими в ній мінеральними добривами.
Перед застосуванням, заготовлений ґрунт для розсади обов’язково знезаражують, щоб знищити збудників хвороб.
Для профілактики землю потрібно обробити добре розмішаним (без кристалів) розчином марганцю (3 грами на 10 літрів води), а потім ретельно обробити протигрибковими препаратами (тріходермін, фотоспорин-м, гаупсін).
Застосування вермикуліту або перліту забезпечує насичення ґрунту повітрям і підтримує гарне пропускання води. Придбати їх можна в магазинах і садових центрах.
Додавання в ґрунт золи і комплексного добрива, що не містить хлор, забезпечує мінеральне живлення розсади.
Застосування перегною підвищить поживність ґрунтової суміші, пісок послужать природним разпушувачом, зола знизить кислотність. Всі компоненти заготовленого ґрунту необхідно просіяти і змішати.

Якщо ви не встигли заготовити всіх зазначених компонентів для вирощування розсади, то можна обмежитися двома із них. Важливо, щоб один служив розпушувачем ґрунту, а інший постачальником поживних речовин.

Ось один із способів підготовки ґрунту для вирощування розсади.

Наприкінці сезону вибирають саму родючий грядку, ретельно звільняють її від рослинних залишків, знімають верхній 5-ти сантиметровий шар (у ньому зосереджена велика частина збудників хвороб), потім зрізують шар ґрунту товщиною 10 – 15 см і складають його в мішки або ящики. До настання морозів тримають в сараї.

Коли ґрунт промерзне, заносять в тепле приміщення, дають відтанути, розсипають тонким шаром (не більше 8 см), і щоб пробудити шкідників, насіння бур’янів, зволожують водою. В теплі ящики з ґрунтом тримають близько тижня, потім знову виносять на мороз (при температурі не нижче мінус 15° добре знищуються бур’яни і шкідники). Чергують заморожування – відтавання весь час, поки на вулиці тримається холод. Земля поступово оздоровлюється, адже велика частина патогенів гине, але не перетворюється при цьому в безживний субстрат.

Оскільки проморожування ліквідує не всі інфекції, приступають до теплової дезінфекції: пропарюванню ґрунту.

На дно каструлі поміщають дві цегли на ребро) і наливають воду, так щоб вони виступали з води на 5 сантиметрів. На цеглини ставлять велике відро, в дні якого зроблено кілька великих отворів. На дно відра вистилають мішковину, доверху насипають ґрунт, закривають кришкою, ставлять на вогонь і пропарюють протягом 4 годин з моменту закипання води. По мірі випаровування в бак доливають окріп. За один раз у відрі пропарюють не більше 7 літрів ґрунту.

Оскільки при пропарюванні гинуть всі мікроорганізми, перед посівом насіння в оброблену землю додають біогумус або гнойовий перегній (1/10 або навіть 1/20), що містить необхідну мікрофлору.

У субстрату повинна бути хороша структура. Тому заготовлюють і інші компоненти для суміші.

1. Використовують тирсу дерев всіх порід. Важливо тільки, щоб якомога менша була стружка.

Тирса хвойних дерев, всупереч поширеній думці, не вимагає попередньої обробки: ні кип’ятіння для видалення смолистих речовин, ні просочення азотними добривами. Більш того, на ґрунтах, що містять тирсу хвойних дерев, цвіль з’являється рідше, ніж з тирсою листяних порід.

Однак не варто використовувати тирсу, просочену маслами від бензопилки. Сумнівну партію можна перевірити так: у відро поміщають 3 – 5 літрів тирси, заливають окропом, перемішують і дають постояти. Якщо сама тирса світла, а вода стала коричневою, значить, у неї є шкідливі домішки.

2. Чистий річковий пісок звільняють від каменів. Але важливо, щоб у ньому не було залишків нафтопродуктів. А ось пісок з кар’єрів відразу використовувати для приготування ґрунту не можна. І чим яскравіше він пофарбований, тим більше в ньому сполук заліза і марганцю (надлишок цих елементів шкодить рослинам).

Щоб очистити пісок від домішок, його поміщають у діряву 200-літрову бочку, ставлять її під водостік та витримують кілька дощових тижнів. Або проливають з колодязя п’ятьма обсягами води. Пісок висушують і розфасовують у пакети.

Навесні ж залишається лише змішати компоненти в потрібному співвідношенні.

Зверніть увагу!

Одне з важливих умов гарного росту розсади – нейтральна кислотність ґрунту. Для зменшення кислотності застосовують вапно або доломітове борошно з розрахунку на 1 кг землі:

– для розсади огірків і гарбузових культур – 25-30 грамів;
– для розсади перців, помідорів і баклажанів – 15-17 грамів.

Склад ґрунтосуміші залежить від культури. Для більшості культур (капуста, помідор, перець, баклажан, огірок, кавун, цибуля) підійде наступний склад: земля – 25 – 30%, торф або перегній – 30 – 50%, пісок – 25 – 30%. Для капусти можна збільшити частку піску до 40%. Помідори менш вимогливі до якості суміші, частка землі для них може досягати 70%, і навіть вирощування помідорів в чистій землі дає непогані результати.