Соя – однорічна трав’яниста рослина зі стрижневим корінням, потовщеним догори, і безліччю бічних коренів. Пряме волокнисте зелене стебло має міжвузловин і вузли, з яких виходять бічні пагони. Листя у сої трійчасті, широкі, яйцеподібні або ланцетної форми. Дрібні квітки майже без запаху, віночок білий або рожевий, суцвіття у вигляді кисті. Цвітіння настає одночасно з ростом рослин і розтягнуто в часі. Починається воно з нижньої або середньої частини рослини, із поодиноких квіток, а через 5-7 днів рослина зацвітає вся. При холодній погоді цвітіння сповільнюється або припиняється зовсім, період від початку до повного цвітіння розтягується на три-чотири тижні.
Плід у сої – довгастий стручок, плоский або овальний, двостулковий, густо опушений, всередині якого знаходяться 1-4 овальні насінини.
Технологія вирощування сої
Сою вирощують на сонячних ділянках. Вона може рости на ґрунтах з неглибоким орним шаром та піщаних. Але хороший урожай можна отримати лише на пухких чорноземних, удобрених супіщаних і суглинних ґрунтах. Соя не переносить солоні та кислі заболочені ґрунти, кращими для неї є нейтральні ґрунти із слабо-лужною реакцією.
Кращі попередники сої — картопля, кукурудза, коренеплоди. Після помідорів та бобових садити не можна, а також поряд з горохом, у них спільні шкідники. Повторно на одному і тому ж місці сою також краще не садити.
Ґрунт під сою перекопують на 25 сантиметрів. Розміщують її третьою культурою після внесення органіки, щоб уникнути надмірного розвитку біомаси. Вапнування ґрунту проводять за один-два роки до посіву сої.
Сіють сою в кінці квітня або на початку травня, коли ґрунт у верхньому шарі прогріється не менш ніж на 7 °С. Відстань між посіяними рядами має бути тридцять сантиметрів, між рослинами в ряду 5-7 сантиметрів. Глибина загортання насіння три-чотири сантиметри. Ділянку з соєю злегка накочують. Сходи сої переносять короткочасні заморозки до -3 °С, а при температурі -0,5 °С квітки сої пошкоджуються. Літні похолодання соя також погано переносить. Низькі температури вночі й різкі коливання під час цвітіння призводять до опадання зав’язі та утворення порожніх бобів. Температура вище 30 °С і нижче 14 °С негативно позначається на врожаї. Невеликі осінні заморозки в період дозрівання плодів шкоди не завдають. На присадибних ділянках північної смуги України, в період різких температурних перепадів, варто використовувати тимчасове плівкове укриття. Отримати урожай сої, зупинивши свій вибір на скоростиглих сортах, справа цілком доступна для городників.
Соя – цілком посухостійка культура, але хороший урожай можна отримати лише при достатньому забезпеченні її вологою, в період від бутонізації до дозрівання бобів. З середини червня до середини серпня поливають чотири-п’ять разів, з розрахунку 5-6 літрів на метр квадратний.
Соя сильно пригнічується бур’янами, тому їй потрібна регулярна прополка. Необхідно також постійно розбивати ґрунтову кірку.
Прибирають боби в кінці вересня, коли рослина скидає листя, а насіння легко відокремлюються. Сухі стебла сої не виривають, а зрізують на рівні землі, так як на коренях розвиваються різні мікроорганізми, які асимілюють вільний азот з повітря і перетворюють його в мінеральну форму, доступну для живлення рослин.
Схожі записи за темою:
Оцінити будь ласка статтю:
Сою вирощувати на присадибних ділянках не має сенсу, її культивують в промислових умовах. А так марна праця, яка себе не виправдовує, вже пробували.
Цікаво, коли починають сіяти сою, говорять, що насіння вже потрібно готувати для кращої пророщуванності?
Не обов’язково, зараз всюди продають вже оброблене насіння. Сіють після закінчення заморозків.