Мускарі рослина, її розмноження



Мускарі (Muscari), який в народі доволі часто називають “мишачим гіацинтом” або ще “гадючею цибулею” зобов’язаний своєю назвою запаху, віддалено нагадує мускус. Рід мускарі об’єднує близько шістдесяти видів цибулинних рослин 10-30 сантиметрів заввишки. У країнах СНД виростає двадцять з них, воліючи степу, відкриті схили гір серед чагарників і узліссі.

Майже всі види види мускарі декоративні. Щільне кистевидне суцвіття з крихітних дзвіночків володіє приємним запахом. Найчастіше у природі зустрічається забарвлення квітів синього кольору, але є ще види з білим забарвленням квіток, фіолетовим і трапляються навіть світло-жовті квітки.

В садовій культурі найчастіше і найбільш поширений вірменський мускарі, або ще мускарі колхидський (Мuscari armeniacum, М. Colchicum). Їх впізнати можна по яскраво-блакитних квітах, що розміром сягають приблизно до половини сантиметри і кожна має тоненький білий обідок по краю. Їх число в суцвітті близько 40-50 штук. Верхні квітки безплідні, а нижні утворюють насіння. Цвіте мускарі вірменський в кінці весни в середньому 3-4 тижні. Цибулина 2,5-3 сантиметри завдовжки і 1,9-2,1 сантиметрів в діаметрі.

Розмноження мускарі

Мускарі – рослини невибагливі, їх розмноження в домашніх умовах не представляє особливої складності. За вегетаційний період на одній цибулині утворюється до 30 цибулинок-діток. Розмножувати мускарі можна і насінням, але зважаючи швидкої втрати схожості їх необхідно висівати відразу після збору. Мускарі легко розмножуються самосівом. Для недопущення безконтрольного розкиду насіння після цвітіння потрібно зрізати квітконіжки, тільки залишити потрібну кількість для визрівання. Насіння висівають на глибину 1-2 сантиметри. Навесні з’являються тоненькі ниткоподібні листочки і поступово утворюється молода цибулинка. Зацвітають рослини, вирощені з насіння, на другий-третій рік.

Висаджувати мускарі рекомендується на відкритих сонячних ділянках, хоча вони переносять і півтінь. Оптимальний варіант – грунти з нейтральною реакцією, достатньо зволожені, легкі, добре дреновані, багаті гумусом. Сухий піщаний або важкий з надлишком вологи грунт для мускарі непридатний.

Крім того, їх не можна висаджувати на знижених ділянках, оскільки мускарі-противники тривалого застою води. Під час цвітіння рослини вимагають досить багато вологи, а в період спокою воліють суху середу. Рослини можна не пересаджувати до 5-7 років. Однак для прискорення вегетативного розмноження їх пересаджують через 2-3 роки.

Цибулини мускарі викопують і ділять у період спокою рослин, після всихання листя. Цибулини і дітки просушують, сортують, зберігають у приміщенні при температурі +20°С. Висаджують їх, як правило, в кінці вересня або на початку жовтня, але можна і відразу після викопки. Землю попередньо перекопують, вносять мінеральні добрива, компост, перегній (свіжий гній використовувати не можна). Глибина посадки дрібних цибулин 3-5 сантиметри, великих 6-8 сантиметрів. Відстань між дрібними цибулинами має становити 3-4 сантиметри, між великими 10 сантиметрів.

На зиму рослини бажано замульчувати торфом або компостом. Ранньою весною укриття обережно знімають. Щороку навесні необхідно вносити повне мінеральне добриво. У період вегетації грунт навколо рослин прополюють, розпушують, при необхідності поливають.





Схожі записи:



Залишити коментар: