Палісота – догляд та розмноження

Палісота (Palisota) відноситься до роду багаторічних трав’янистих рослин сімейства Коммелінових (Commelinaceae), що налічує близько 30 видів, які виростають в тропічних районах Західної Африки.

Всі види безстебельні або короткостеблові, в процесі росту формують пишні прикореневі розетки шкірястого довго-черешкового листя. Черешки жолобчасті, товсті, піхвові, своїми підставами утворюють трубки, з яких виростає листя. Листові пластини довгасто-овальні з загостренням на кінці або широко-ланцетні. Квітки білі або біло-рожеві, дрібні, непоказні, зібрані в густі і щільні метеликові суцвіття, що піднімаються на товстих квітконіжках з середини листової розетки. Окрасою рослини є соковиті конусоподібні плоди, блакитного, білого або червоного кольору.

Види палісоти

В домашніх умовах вирощують декілька видів палісоти. Серед них можна виділити наступні.

Палісота Бартеру (Palisota barteri) – листя довгасто-овальне, ближче до яйцеподібного, довжиною 20 – 40 см і шириною 10 – 15 сантиметрів. Листові пластини світло-зелені, глянцеві, з вираженою більш світлою середньою жилкою, особливо помітною на нижній стороні листка. Всі частини рослини опушені білими шовковистими волосками, щільно прилеглими до поверхні. У процесі дозрівання формуються яскраво-червоні ягоди.

Палісота Манна (Palisota mannii) – листки широко-ланцетні, довжиною близько 35 см і шириною близько 10 см. Листові пластини світло-зелені, глянцеві, зі злегка хвилястими краями і вираженим жилкуванням. Плоди – червоні ягоди.

Палісота приквіткова (Palisota bracteosa) – листя довгасто-овальне, довжиною 20 – 40 см і шириною до 15 см, темно-зелене, глянцеве. Черешки опушені білими волосками, притиснутими до поверхні. Плоди – червоні ягоди.

У цього виду є популярний сорт з смугастим біло-зеленим листям: численні білі нерівні смужки відходять від центральної жилки листка і спрямовуються до його гострого кінчика.

Догляд за палісотою

У культурі палісота досить невибаглива і може бути рекомендована навіть початківцям квітникарям. Догляд за нею досить простий і обмежується наведеними нижче пунктами.

Освітлення. Ця рослина віддає перевагу розсіяному освітленні і добре переносить півтінь. Для її розміщення підійдуть вікна західного, східного та північного напрямків. На південній стороні рослину можна розміщувати на відстані 0,5 — 1 метра від вікна.

Температура. Комфортний для палісоти діапазон весняно-літніх температур, який лежить в інтервалі 18 – 24 °C. Взимку бажано забезпечити більш прохолодне утримання, при 16 – 18 °C. Для цього достатньо буде посунути горщик з рослиною ближче до скла і відгородити його прозорою плівкою від теплого повітря кімнати, а особливо від спеки батарей центрального опалення.

Поливання. Підбираючи режим поливу, слід орієнтуватися на стан ґрунту в горщику. Він повинен бути постійно злегка вологим. Але затоплення рослини неприпустиме, її соковиті черешки і листя здатні досить швидко загнити і почорніти. Менш згубним буде нетривале пересушування земляної грудки, яке призведе спочатку до в’янення листя, а потім і до підсихання кінчиків.

Вологість повітря. Палісота потребує підвищеної вологості повітря, яка повинна становити не менше 50%. Тому листя бажано регулярно обприскувати. На сухість воно реагує підсиханням кінчиків.

Ґрунт. Для вирощування палісоти підходять пухкі поживні ґрунти з нейтральною або слабо-кислою реакцією. Можна посадити її у готовий універсальний ґрунт для листяних рослин, додавши в нього приблизно четверту частину грубозернистого піску. Можна приготувати ґрунтову суміш самостійно, взявши по одній частині перегнійної, дернової землі, торфу і піску. Перед посадкою на дно горщика слід насипати хороший дренажний шар з керамзиту або гальки.

Добрива. В період активної вегетації підживлення проводять раз у два тижні комплексними мінеральними добривами для декоративно-листяних рослин. Восени і взимку в підживленні добривами палісота не потребує.

Пересадка. Пересаджують цю рослину рідко, лише в міру необхідності (раз в 3 – 5 років), так як вона погано переносить цю процедуру і сильно страждає від пошкодження коренів.

Розмноження. Палісота легко розмножується дочірніми нащадками, рідше – насінням. У першому випадку невеликі розетки, що з’являються у основи материнської рослини, акуратно відокремлюють гострим ножем і поміщають в ємність з водою до утворення коренів.

Хвороби та шкідники. З шкідників рослина може вражатися павутинним кліщем. При перших ознаках зараження листя слід обробити актеліком або фітовермом.

Хворіє палісота рідко, але на її зовнішньому вигляді негативно позначається сухість повітря, нестача або надлишок поливання, занадто низькі температури, яскраве сонце.

Схожі записи за темою:

Оцінити будь ласка статтю: