Догляд за міні-орхідеями

Є особлива група рослин серед орхідей, вирощуваних в кімнатах і оранжереях. Це міні-орхідеї. Доросла квітуча рослина, як правило, розміром від десяти до тридцяти сантиметрів. Таких маленьких орхідей досить багато, є наземні або епіфітні види. Найбільш декоративні і нескладні в культурі – епіфітні тропічні міні-орхідеї. Епіфітні види вирощують зазвичай на невеликих коряках, папоротевих пеньках, шматках кори (сосна, берест, дуб звичайний і корковий). Всі вони дуже ефектні, їх можна підвісити біля вікна або помістити в невелику теплицю.

Види міні-орхідей

Мініатюрна орхідея з Бразилії – софронітіс нахилений – мешкає в горах на висоті до кілометра над рівнем моря. Щільні, овальні, темно-зелені листки сидять на довгастих, нетовстих псевдо-бульбах. Зростання майже постійне. Квітконіжки з’являються на вершинах бульб. У жовтні-листопаді розпускаються квітки діаметром 2,5 сантиметра. Вони тримаються 10-20 днів. Після цвітіння настає легкий період спокою. Цю невибагливу орхідею містять на сонячному місці в помірно теплій кімнаті, регулярно зволожують.

Софронітіс багряний також з гірських областей Бразилії. У рослини дуже великі (4-8 сантиметрів) яскраво-червоні квітки з вузькою жовтуватою губою. Розпускаються вони в листопаді – січні і зберігаються свіжими 20-25 днів. Коли відцвітають, краї пелюсток синіють. Після цвітіння настає тривалий період спокою – до середини літа, в цей час зволожують субстрат дуже помірно.

Обидва види слід вирощувати як блок-культуру, саджаючи їх на невеликі обрубки кори або папоротеві корені.

Сігматосталікс – дуже дрібна орхідея, родом також з Бразилії. Листя рослини вузькі, тонкі, цвіте вона рясно і тривало. Дрібні, химерної форми запашні квітки тримаються місяць-півтора. Губа у них біла, у формі широкої підкови. Квітконіжки з’являються в різний час року, в залежності від дозрівання бульб. Дуже цікаво, що кожна бульба дає по дві квіткові стрілки.

Ця міні-орхідея невибаглива в культурі, вимагає трохи субстрату, який зволожують регулярно протягом року.

Рекордсменом тривалості цвітіння по праву може вважатися онцідіум і його гібриди. Ця без бульбова орхідея з Антильських островів зростає постійно. Листя у неї щільні, м’ясисті. В різний час року з пазух листків з’являються квітконіжки, вони розгалужуються, утворюють осі другого, третього і четвертого порядків. На них по черзі розпускаються досить великі (до трьох сантиметрів), оригінальні квітки. На одній рослині утворюються одна-три квітконіжки, загальна тривалість цвітіння – п’ять-вісім місяців.

Рослину тримають в теплій кімнаті, зволожують її постійно, дуже акуратно, так, щоб вода не потрапляла в пазухи листя.

Серед роду зазвичай великих орхідей – дендробіумів з довгими, до півтора метрів, прямими або звисаючими стеблами є два мініатюрних види.

Дендробіум Лоддігеза з острова Хайнань. Рослина виглядає дуже мальовничо. У неї тонкі, звисаючі пагони (довжина 10-15 сантиметрів) з дрібними, щільними, видовженими листками. Крім того, утворюється багато бічних пагонів з довгими повітряними коренями. Цвіте вона навесні. Квітки рожево-червоні (два сантиметри у діаметрі) з опушеною і білою по краях оранжево-жовтою губою. Містять цю орхідею в теплому і світлому приміщенні на шматку кори, до якої рослину підв’язують разом з невеликою кількістю сфагнуму.

Дендробіум Дженкінса – дуже маленька, низька рослина з щільними листками на коротких, ребристих і скупчених бульбах. Добре зрослі екземпляри рясно цвітуть навесні. Вирощують орхідею на невеликому обрубку дерева або шматку кори. У період росту їй необхідно багато сонця, тепла і вологи.

Є належні для кімнатної культури і міні-орхідеї серед роду Каттлея.

Мексиканська лимонно-жовта каттлея дивовижна тим, що росте і цвіте «вниз головою».

Низькоросла каттлея Валькера – з Бразилії. Її великі квітки довго тримаються взимку.

Міні-орхідея, догляд

Культура міні-орхідей не відрізняється від всіх інших орхідей, вирощуваних в кімнатах.

У період вегетації і цвітіння їх поливають рясно, по мірі підсихання субстрату. У період спокою (у більшості орхідей – взимку) – набагато рідше, тільки тоді, коли псевдо-бульби почнуть злегка зморщуватися.

Поливати кімнатні рослини можна звичайною водопровідною водою, що відстоялася на 4-5° вище кімнатної температури. Для пом’якшення води іноді рекомендують додавати кислоту (фосфорну, сірчану, соляну тощо), 5-6 крапель на відро води. Однак при постійному тривалому поливанні підвищується кислотність субстрату. Надлишок вапна у воді можна зменшити, опустивши в неї шматок торфу. Вода через кілька діб набуває жовтуватий колір і буде мати оптимальну величину рН 5-5,5. Добре поливати орхідеї кип’яченою відстояною водою. Відстоюють її до двох діб. В цей час воду корисно перелити тонкою цівкою в іншу посудину, щоб наситити киснем.

Ще зручніше користуватися охолодженою і відстояною водою з «гарячого» крана, її жорсткість приблизно така ж, як і у кип’яченої.

Можна також використовувати дощову або снігову воду. Вода, що стікає з залізних і покритих бітумом дахів, особливо в промислових районах, непридатна для рослин.

Поливають міні-орхідеї так. Занурюють горщик або субстрат, на якому вони ростуть, в судину з водою. При цьому не слід занурювати у воду всю рослину, особливо молоду, у якої росте листя, так як вода, що скупчилася може викликати загнивання рослини. Це особливо небезпечно в прохолодному приміщенні.

Якщо субстрат трохи вологий, не слід поливати рослину. Від непомірного і частого поливання навіть під час вегетації корені загнивають, рослина гине.

Разом з орхідеєю непогано посадити дрібні декоративні рослини (мохи, селагінели, біофітуми, гельксину, конюшину, кислицю). Вони не тільки прикрашають горщики і кошики, але і створюють особливий корисний мікроклімат. Рослини-супутники споживають надлишок вологи і є своєрідними індикаторами: коли вони починають в’янути, треба поливати рослини.

Схожі записи за темою:

Оцінити будь ласка статтю: