Сантоліна — чудова рослина для ландшафтного дизайну

Чудова рослина Сантоліна (Santolina), кипарисова трава або бавовняна лаванда, як іноді її називають, представляє з себе компактний красивий чагарник, який дуже люблять використовувати ландшафтні дизайнери для створення композицій.

Біологічні особливості

Батьківщиною цієї декоративної рослини є благодатні землі Середземномор’я. На батьківщині, а також в районах з м’яким теплим кліматом, сантоліна є багаторічною вічнозеленою рослиною. Але в Україні зазвичай вирощується, як однорічна.

У ландшафтному дизайні використовується кілька видів сантоліни. Найпоширенішим і популярним серед садівників є Сантоліна кипарисовидна. Саме завдяки їй рослина отримала друге ім’я. Представники цього виду мають добре оформлений щільний кущ заввишки до 60 сантиметрів. Сильно-розсічене ажурне молоде листя має світло-зелений колір. Через деякий час на ньому з’являється опушення, за рахунок чого листя набуває сріблястого забарвлення.

З червня до початку вересня сантоліна цвіте жовтими квітами. Вони, також як і листя, мають декоративний ефект. Крім того, квітучі кущі виділяють приємний аромат. Цей запах дуже не люблять комахи-шкідники, особливо міль.

З інших видів в ландшафтному дизайні можна зустріти Сантоліну неополітанську (найвищу серед своїх близьких родичів), Сантоліну зеленувату (має яскраво-зелене листя), Сантоліну пір’ясту (з білими квітами, зібраними в суцвіття у вигляді кошика) і Сантоліну витончену (саму примхливу при вирощуванні). Кожен з цих видів хороший і гарний по-своєму.

Використання в ландшафтному дизайні

Сантоліна з успіхом використовується в квітниках для створення ажурного сріблястого фону. Її незвичайне листя вдало відтіняє інші декоративні культури.

Низькорослі екземпляри підходять для формування бордюру. А більш високі – для живоплоту. Сантоліна добре переносить регулярне обрізування, за рахунок якого підтримує задану форму. Але при цьому варто пам’ятати, що цвісти при такому догляді квіти не будуть.

Бавовняна лаванда чудово виглядає в рокарії і уздовж сухих кам’янистих струмків. При бажанні її можна вирощувати як контейнерну рослину, для озеленення балконів, терас і відкритих двориків.

Швидке зростання і переносимість сильної обрізки дає можливість вигідно використовувати рослину при створенні композицій бонсай. Поєднання здерев’янілого стовбура і красивого листя в умілих руках створює неповторну красу.

Агротехнічні особливості

Сантоліна вимоглива до ґрунтових умов. Вона цілком добре росте на кам’янистих або піщаних субстратах. Головною умовою для неї — є хороша аерація і водопроникність ґрунтового шару.

В силу своєї посухостійкості культура може переносити легке підсушування ґрунтового кома. У вегетаційний період рослина потребує регулярного помірного поливу. Якщо посушливі дні затягуються, то листя на кущах в’яне. Але сильне перезволоження землі позначається на рослинах набагато більш згубно. В таких умовах у сантоліни жовтіє листя і загниває коріння.

Якщо кипарисова трава вирощується в домашніх умовах, або як контейнерна культура, то на зиму її заносять в прохолодне приміщення і значно скорочують полив.

В умовах прохолодної зими можна зберегти кущі рослини у відкритому ґрунті, попередньо накривши їх матеріалом, який зберігає тепло (лапником, соломою, мохом тощо). Якщо дозволяють умови, то таке укриття можна додатково присипати снігом. Такий догляд може дати шанс зберегти сантоліну, як багаторічну культуру.

Щоб рослини зберігали компактну форму куща, їм необхідно підібрати добре освітлене місце. Якщо сонячного світла сантоліні не вистачає, то її пагони витягуються і втрачають декоративний вигляд.

Розмножують рослину живцюванням з використанням теплих парників. Заготівлю пагонів проводять в кінці зими – на початку весни. Укорінені живці висаджують на постійне місце у травні.

Схожі записи за темою:

Оцінити будь ласка статтю: