Жива огорожа для присадибної ділянки

Жива огорожа своїми руками

Жива огорожа – це чудовий спосіб не тільки приховати свою ділянку від сторонніх очей, але зробити її гарною, затишною та цікавою з точки зору оформлення і ландшафтного дизайну. Немає нічого гарнішого в саду, ніж оточення живою стіною з рослин, але щоб створити таку красу своїми руками, потрібно врахувати безліч нюансів.

Переваги живоплоту

Така огорожа має багато переваг, наприклад, вона виглядає максимально природно і не псує зовнішній вигляд ділянки. Крім того, велика кількість зелені навколо позитивно впливає на здоров’я: навіть якщо поруч дорога, рослини будуть робити повітря в саду набагато чистішим. Жива огорожа створить приємну тінь в деяких куточках ділянки і приховає її від сторонніх очей. Вона захистить садок від вітрів та заморозків і стане основою для ландшафтних композицій. Якщо територія навколо будинку невелика, то роль живої огорожі можуть зіграти плодові чагарники і дерева: так можна заощадити корисне місце. Змінити зелену огорожу простіше, ніж встановити новий паркан, що також є додатковим плюсом.

Недоліки живоплоту

Ніщо не досконале, і жива огорожа не виняток. До мінусів такої конструкції можна віднести необхідність постійного догляду: посадка, полив, стрижка. У деяких випадках на створення високої і красивої стіни з чагарників і дерев може піти кілька років, так що потрібно бути впевненим у наявності часу.

Функції живої огорожі

Перед тим як починати створення живоплоту своїми руками, варто вирішити для себе, які функції буде виконувати ця стіна. Якщо потрібно обгородити квітник або розділити ділянку на зони, можна використовувати вічнозелені, листопадні та інші культури. А якщо живий паркан буде оточувати всю ділянку, то потрібні більш стійкі до зовнішнього впливу представники флори з щільно зростаючими гілками.

Висаджування огорожі

Для свого саду потрібно вибирати рослини, які добре ростуть в середній смузі. Крім того, варто уточнити й умови утримання огорожі: оптимальна вологість, добрива, склад ґрунту і затінення. Посадковий матеріал повинен бути здоровим, висотою від 70 до 110 сантиметрів. Для листяних порід найкращий вік буде два-три роки, а для хвойних три-п’ять років. Така стіна добре і швидко адаптується до ділянки, а потім активно зростатиме.

Ідеальний час для посадки – це рання осінь або початок травня, причому найкраще викопати не окремі лунки, а траншею. На свій рівний погляд розраховувати не варто, а краще використовувати шнур. Перед тим як садити огорожу, в землю необхідно додати мінеральні добрива. Листяні рослини потрібно потримати корінням у воді (потім їх обробляють глиняне-перегнійним розчином). У завершенні ґрунт варто утрамбувати і рясно полити.

Формування живої огорожі

Одна з основних характеристик живоплоту — це строгі форми. В іншому випадку вона буде виглядати неохайно. Огорожі, яким без особливих зусиль вдасться надати потрібний зовнішній вигляд, звичайно формуються з чагарників і дерев з густою кроною, причому це стосується хвойних порід, а також листяних. Найбільш популярні з них – це бук, граб, клен польовий, барбарис, кизильник блискучий, смородина альпійська, бирючина, туя, кипарисовик, падуб, та інші.

Вибираючи варіант стрижки, варто подумати про тіньовитривалість рослин. Прямокутна форма хороша лише для тих представників флори, які можуть рости без щедрого сонця. Інакше листя знизу поступово опаде із-за його нестачі. Форми трапеції і трикутника гарні для чагарників будь-якого виду. Фігурна або округла стрижка виглядає красиво, але вимагає великого простору і деякої майстерності від садівника, тому її на присадибних ділянках можна зустріти рідко.

Вільно зростаюча огорожа

Такий варіант огорожі створений для тих, хто не дуже любить проводити багато часу, підрівнюючи рослини секатором. Виглядає ця стіна пишно і декоративно, а головне — натурально і витончено. Для створення такої огорожі своїми руками найчастіше потрібно багато місця, так як використовувані рослини мають пишні крони, що не потребують стрижки або обрізки. Огорожа буде красиво цвісти навесні і влітку, а потім плодоносити. Ідеальні рослини для цього паркану — бузок, різні види шипшини, спірея, калина, жимолость, чубушник, кизильник, вейгела, форзиція, глід.

Зелені бордюри

Якщо просто хочеться внести різноманітність в ландшафтний дизайн, то можна віддати перевагу не огорожі, а акуратному живому бордюру. Його висота, як правило, не перевищує одного метра. Він не розділяє простір на зони і не приховує сад від сторонніх очей, у нього чисто декоративні функції. Бордюр може обрамляти садові доріжки, клумби, квітники. Найкращі культури для цього: кизильник з оксамитовими листками, карликова жимолость, брусниця, карликовий бузок, барбарис, айва японська, мініатюрні рожеві кущі, карликові хвойні породи. Трав’янисті багаторічні рослини також будуть виглядати на ділянці непогано, наприклад садівники часто використовують для створення бордюру чагарникову айстру.

Жива огорожа висотою більше двох метрів

Вона являє собою високу стіну, створену з тіньовитривалих рослин, які повільно ростуть і добре переносять стрижку. Якщо потрібна огорожа висотою більше п’яти метрів, варто звернути увагу на яблуню, ліщину звичайну, липу дрібнолисту, тую західну, ялину. Вічнозелені рослини, такі як ялівець, модрина, туя, дозволять створити густу огорожу, яка приховає ділянку від сторонніх очей. Для посадки високої стіни потрібні саджанці у віці двох-трьох років. Між ними має бути відстань не менше 50-70 сантиметрів. Дерева і кущі обрізують ранньою весною, коли гілки огорожі зімкнуться.

Жива огорожа власними руками
Жива огорожа у саду
Жива огорожа - для ділянки




Схожі записи за темою:


Оцінити будь ласка статтю:


Залишити коментар: