Керія японська, догляд

Керія японська – листопадний чагарник з прямо-стоячими пагонами, що утворюють у верхній частині майже горизонтально віддалені, довгі, бічні пагони, які з віком дугоподібно нахиляються. Пагони пофарбовані в салатово-зелений колір, внизу куща буруваті, молоді – часто злегка зигзагоподібні, дуже декоративно виглядають взимку.

Але помилуватися ними в цей період можна тільки в південних регіонах. Це теплолюбна рослина, крім того зимостійка (витримує до -23-25 С), яка в середній смузі без укриття може обмерзати до рівня снігового покриву і навіть до рівня ґрунту. Рятує її тільки висока швидкість росту, за рахунок якої пагони відростають знову. Однак у цьому випадку цвітіння не спостерігається, оскільки цвіте керія японська на пагонах минулого року. Можливе лише мізерне осіннє цвітіння. Щоб зберегти пагони, в нашій зоні необхідно пригинання гілок та укриття їх опадом крупнолистяних дерев. Корисно зверху накинути шматок руберойду, залишивши віддушини, щоб рослина зимувала в сухих умовах.

Навесні укриття поступово знімають, і відразу ж проводять санітарну обрізку підмерзлих, зламаних і тонких, загущених пагонів. Маючи поверхневу розгалужену кореневу систему, японська керія дає чимало порослі.

В кінці травня, ще до розпускання листя, починається цвітіння. Кущ покривається поодинокими, золотисто-жовтими, п’яти-пелюстковими квітками діаметром 3-4,5 сантиметрів, характерної для розоцвітих будови, що володіють ледь помітним, тонким ароматом. Квітки розташовуються в пазухах листків і на кінцях пагонів. Одна з важливих переваг рослини – тривале цвітіння, майже цілий місяць (кожна квітка живе 2-3 тижні), протягом якого поступово розпускаються листя. Окремі квітки «затримуються» на рослині до серпня.

У сприятливі роки буває повторне, осіннє цвітіння. Але якщо навіть воно не настало, окрасою куща в цей період служить листя, з жовтувато осінніми відтінками. Вони у японської керії витончені, розташовані на черешках, довгі (до 10 сантиметрів), текстурні з виразним жилкуванням.

Керія японська.

Плоди — соковиті, чорно-бурі кістянки з однією насіниною-кісточкою, в нашій зоні не утворюються, роблячи неможливим насіннєве розмноження.

Вегетативно керія японська розмножується досить просто – кореневими нащадками, відведеннями, весняними й літніми живцями. Добре вкорінюються посадженні живці.

Схожі записи за темою:

Оцінити будь ласка статтю: