Як визначити і знизити кислотність грунту?



Інколи дачник порається над своєю теплицею, удобрює, поливає, саджанці вимахують високі, а плодів майже немає. Спочатку він грішить на неякісне насіння, потім на підроблену підгодівлю, а тільки потім навчений досвідом сусід може підказати перевірити так звану кислотність тепличної землі. І якщо та висока, то потрібно провести вапнування ґрунту і всі проблеми вирішуються.

Що собою являє вапнування?

Так, більшість культур віддають перевагу слабо-кислим реакціям ґрунту, без неї вони звичайно ростуть, от тільки урожаєм не радують. А ось томат, як приємний виняток, він може себе однаково добре відчувати в діапазоні кислотності від 5.5 до 7.5 рН. Але садимо-то ми не тільки помідори!

Головний активний компонент вапнування – це вуглекислий кальцій, крейда. Чому вапнування і гіпсування ґрунтів – це не тільки їх послаблення кислотності, але ще й хороше добриво. Так, внесений кальцій значно підвищує родючість ґрунту, адже без нього не формується структура, а з ним важкі ґрунти стають більш пухкими, а легкі – вологоємними. Та й проводити вапнування кислих ґрунтів потрібно всього раз в п’ять або шість років, цього буде достатньо.

Скільки і як вносити вапняковий матеріал, залежить від типу ґрунту, рівня його кислотності і вмісту в ньому кальцію.

Тип ґрунту та його структура

Ось як визначається тип ґрунту. Візьміть трохи землі в руку і спробуйте сформувати з неї кульку. Якщо:

  • кулька скочується, і руки залишилися чистими – це рихлий, піщаний ґрунт;
  • кулька не скочується, і руки всі в піску – це піщаний ґрунт;
  • кулька скочується, і з неї навіть виходить зробити шнур – це суглинки (якщо випадуть опади, калюжі на городі будуть триматися кілька годин;
  • якщо з цього шнура ви можете ще й кільце зліпити – це глина (після дощу на ній вода може стояти цілодобово).

До речі, нечорноземні ґрунти зазвичай завжди підвищеної кислотності – це болотні, сірі лісові і підзолисті. Але завдяки вапнуванню глинясті ґрунти стають більш структурованими, а піщані — зв’язаними.

Рослини-індикатори: як визначити на око кислотність ґрунту?

Про підвищену кислотність ґрунту також нагадують ростучі бур’яни. Так, подорожник, м’ята, щавель і жовтець – це любителі землі з підвищеною кислотністю. А ось про нейтральний або слабо-кислий ґрунт нагадують нам лобода, конюшина, мати-й-мачуха.

Індикаторний папір для точності

Третій спосіб зрозуміти, чи потребує ґрунт у вапнуванні – це купити спеціальний індикаторний папір. Для цього беремо 20 грам ґрунту і кладемо його в чистий стакан, доливаємо туди 50 мл дистильованої води і протягом п’яти хвилин добре збовтуємо. Виходить свого роду розчин, який потрібно настоювати годину, при цьому періодично струшуючи. Після всього цього опускаємо в нього індикаторний папір. Якщо він залишився свого кольору, то ґрунт нормальний. Порівняйте його колір зі шкалою на коробці: середньо-кислий, папір буде рожевим; слабо-кислий — зеленувато-блакитним; а нейтральний покаже синій колір. Для точної оцінки візьміть кілька проб з різних частин теплиці.

Рівень кислотності ґрунту

У загальній складності, вапнування ґрунту проводиться при рН > 6.0.

Наше завдання – допомогти тепличним рослинам добре засвоювати поживні речовини, а тому кислий ґрунт ми будемо вапнувати. Важливо зробити це правильно!

Піщаним ґрунтам завжди не вистачає магнію, а тому інших варіантів, як доломітове борошно, для них навіть не розглядайте. Для всіх інших типів ґрунтів можна обійтися навіть крейдою, або найдешевшим способом вапнування – гашеною содою, по одному кілограму на 10 квадратних метрів.

Отже, доломітове борошно хороше тим, що в ньому міститься кальцій і магній. Вносити його потрібно буде по 2 – 3 кілограми на кожні десять квадратних метрів. Половина норми борошна повинна йти на перекопування, а другу розсипаємо по всій поверхні землі і залишаємо так до весни.

Також для цієї мети цілком підходять мергель, мелений вапняк і навіть цементний пил.

Порада: на свіжо-вапнованій землі поки не вирощуйте: цибулю, огірки, буряк, капусту.

Попіл: вапнування і удобрення

Якщо можливості нейтралізувати кислотність ґрунту відразу немає, тоді використовують попіл. Його потрібно додавати під корінь тим рослинам, які найболючіше відносяться до кислотності – це капуста, цибуля, часник, селера, шпинат і буряк.

Взагалі попіл для вапнування ґрунту – самий простий варіант. У ньому багато фосфору, калію, заліза і кальцію, від нього поліпшується ґрунтова структура, створюються максимально сприятливі умови для життєдіяльності мікроорганізмів. У деревному попелі – 36% кальцію. Також в піщаних і супіщаних ґрунтах є гострий недолік бору, а попіл повністю задовольнить цю потребу.

Вносити попіл потрібно по 1-1,5 відра на кожні десять квадратних метрів землі у теплиці. Перед використанням його важливо охолодити під укриттям на вулиці, а потім залишити в хліві. І ні в якому разі не можна залишати попіл під відкритим небом. А щоб заощадити на його кількості, підсипати попіл можна прямо в лунки при посадці овочів.

Порада: влітку попелом припудрюйте самі рослини – це допомагає захистити їх від попелиці, комах-шкідників і навіть деяких захворювань.

До речі, ми говоримо про попіл деревний і рослинний, інший роздобути складніше, але він більш цінний. Ось чому, спалюючи на городі бадилля томатів, гарбузів, огірків і гілки після обрізання фруктових дерев, забирайте і зберігайте залишений від них попіл. Підходить для цих цілей і суха кропива, осока і навіть очерет. Головна перевага рослинного попелу в тому, що в ньому немає радіонуклідів – а у старих дерев він, на жаль є.

Порада: на піщаних ґрунтах вносити попіл потрібно навесні, а на важких можна і восени.

І нарешті, нейтралізуючи кислотність, ми до всього ще знижуємо токсичну дію заліза, марганцю і алюмінію в ґрунті – вони завжди діють на рослини гнітюче. Тому на вапнованій землі тепличні саджанці будуть відчувати себе набагато краще!





Схожі записи:



Залишити коментар: