Особливості вирощування ожини



Особливості вирощування ожини

Ожина любить воду, адже чим більше вологи, тим кращий врожай. Також вона любить легкий дренажний ґрунт та багато світла, хоча може рости в затінку. Важливо укривати рослину на зиму, адже вона не морозостійка. При цьому сорт, який стелиться, потребує спеціальної опори.

Ожина – це багаторічний чагарник з прямо-стоячими (до 2 метрів) або сланкими (до 10 метрів) пагонами. Наземні пагони можуть бути з шипами або без них. Одного року вони ростуть, наступного-плодоносять, після чого просто всихають. Квіти рослини сягають до 3см в діаметрі. При цьому ожина не схильна до весняних заморозків, адже цвіте в більш пізній період.

Ожина: смачний та корисний продукт

Форма ягід буває як круглою, так конусоподібною. А колір частіше темний, деякі сорти відрізняються червоним або жовтим кольором плодів. Важливо врахувати, що ягідки зривають разом з квітколожем, тому при зборі вони не втрачають свого зовнішнього виду. Зберігаються вони в такому виді довгий час при температурі від 0 до +5ºС.

Плоди, що доспіли на сонці, будуть солодшими, ніж ті, котрі розвивались в затінку. Хоча на форму та кількість це ніяк не впливає. Коли ягідки стають м’якими та темними, час збирати врожай.

Ожина – це прекрасний продукт для заморозки, на відміну від полуниці, котра після певного часу перебування в морозилці перетворюється в кашу. При цьому ожину можна перетерти з цукром, в такому виді її потрібно зберігати в холодильнику. Не треба забувати і про те, що з цих смачних ягідок виходить чудовий компот.

Коренева система ожини проникає доволі глибоко, тому не страждає від морозів. Завдяки таким властивостям кореневища доросла рослина нормально переносить засуху та заморозки. Постраждати може лиш та частина чагарнику, яка знаходиться над землею.

Варто запам’ятати, що сорти прямо-стоячі краще переносять зиму, чим сланкі. Догляд за таким видом рослини включає в себе своєчасний полив, внесення добрив, мульчування, обрізку та видалення порослі.
Оскільки даний представник флори полюбляє вологу, то поливати його потрібно в період росту пагонів та під час активного розвитку зав’язі. Ґрунт має бути дренований, оскільки насадження не витримають застою вологи.

Як купити якісні саджанці?

Зазвичай садять ожину весною або восени, при цьому приживається вона однаково добре. Осінні насадження обов’язково треба накривати перегноєм або торфом. При виборі саджанців існують певні критерії. Молоді саджанці приживаються краще. Також слід враховувати якість кореневої системи, вона повинна бути вологою та свіжою. Кора на стовбурі та гілочках повинна мати гарний вигляд без пошкоджень. Якщо під корою саджанець зеленого кольору, то він живий та придатний до висадки.

Транспортуючи рослину, слід коріння завернути в вологу тканину та запакувати в целофановий пакет. Якщо немає змоги одразу посадити саджанець, то його прикопують в затінку. Для цього викопують неглибоку ямку з нахилом в південну сторону. При цьому кладуть його також з нахилом. Засипають землею таким чином, щоб прикрити коріння та частину пагонів. Важливо рясно полити насадження. В такому виді рослина може зберігатися близько 1 місяця.

Правильна підкормка

Систематичні підкормки значно покращують врожайність ожини. Кожного року у весняний період слід вносити біля 8 кг компосту чи перегною та 50 г аміачної селітри. На початку літа важливою процедурою вважається полив насаджень сумішшю розбавленої води зі свіжим коров’яком або пташиним послідом.
Кожний дорослий кущ в кінці літа обробляють деревною золою (0,5л), а після плодоношення – суперфосфатом (100 г). Ожина досить чутлива до мульчування верхньої частини ґрунту органікою.

Тонкості посадки

Щоб ожина повноцінно росла та розвивалась, садити її слід в сонячній частині земельної ділянки. Земля повинна бути добре дренованою, тому що рослина не любить заболоченості. Можлива висадка саджанців і в затінку, проте плоди достигатимуть в такому випадку пізніше.

Перед посадкою варто уважно обдивитись кожен саджанець, при цьому засохлі або відмерлі частини потрібно видалити. Кінчики корінців обстригають за допомогою секатора. Розміри ями повинні відповідати формі кореневища, котре треба правильно розмістити в ній. Глибина посадочної ями повинна сягати близько 50 см, ширина – 40 см в діаметрі. В основному параметри залежать від габаритів кореневої системи.

В кожну яму добавляють піввідра перепрілого гною або компосту, 100 г суперфосфату та 0,5 л деревної золи. При цьому всі добрива потрібно добре перемішати з землею. Потім насипають шар звичайної землі і рясно поливають (1 відро води). Після того, як рідина вбереться, посеред ямки розміщують саджанець. На завершення її засипають землею, розправивши перед цим коріння. Далі потрібно трохи втоптати ґрунт, знову полити та добавити добриво (перегній, торф тощо). Шар добрива має становити 5-10 см.

Прямо-стоячі сорти висаджують рядами, при цьому відстань між рядками повинна бути не менше 70 см. Вид чагарнику, який стелиться, потрібно саджати на відстані 2 м один від одного. В любому із випадків ширина міжряддя повинна становити не менше 1,5 м. Після висадки стебла обов’язково відрізують, залишаючи 2-3 бруньки на кожному пагоні.

За матеріалами: https://yagody.com.ua/





Схожі записи:



Залишити коментар: