Розмноження смородини здерев’янілими живцями



Розмноження смородини - живцями

Найбільш простий спосіб розмноження смородини – здерев’янілими живцями. Для цього з обраних кущів заготовляють однорічні пагони. Живці висаджують восени, як тільки бруньки вступлять в період спокою. Для червоної і білої смородини цей термін в залежності від умов вегетаційного періоду настає в кінці серпня — початку вересня, а для чорної — дещо пізніше. Заготовляють живці безпосередньо перед посадкою. На важких заплавних ґрунтах перевагу віддають весняній посадці, яку проводять досить рано.

Для весняної посадки живці готують пізно восени або рано навесні, а до моменту посадки зберігають у снігових кучугурах або у підвалах при температурі близько нуля градусів. Довжина здерев’янілих живців повинна бути 18 – 20 сантиметрів, діаметр не менше 6 міліметрів. Верхівкову частину пагона, тонку і не визрілу, брати не слід, так як в ній менше запасу поживних речовин і можливо не приживеться.

При заготівлі живців верхній зріз роблять над брунькою (вище бруньки на 0,5 – 1,0 сантиметрів), а нижній під нею. Живці висаджують у добре підготовлений, пухкий та родючий ґрунт. При розмноженні смородини краще приживаються живці, які перед посадкою протягом однієї-двох діб перебували у воді, або були оброблені ростовими речовинами. Для цього їх кінці на добу занурюють у 0,01% розчин гетероауксину.

Глибина посадки визначається довжиною черешка, але над поверхнею ґрунту повинні залишатися тільки одна-дві бруньки. Причому посадити краще похило, щоб більша частина черешка перебувала в пухкому, родючому, прогрітому ґрунті. Головна умова — достатня вологість ґрунту. Для цього проводять систематичні поливи, а для збереження вологи рядки з висадженими живцями мульчують торфом або іншою мульчею, шаром в 3-5 сантиметрів. Гарні результати отримують при використанні поліетиленової плівки в якості мульчі. Живці висаджують в отвори плівки, розстеленої в ряду. У цьому випадку покращується тепловий і вологий режими ґрунту, що позитивно позначається на укоріненні живців. Протягом літа ґрунт у рядках (при посадці без плівки) злегка розпушують, висапують бур’яни і по мірі необхідності поливають. За сприятливих погодних умов до кінця літа можна з черешка отримати готові до посадки однорічні саджанці. Слабкі живці залишають для дорощування на місці ще на рік.

В господарських садах колись смородину розмножували горизонтальними відсадками. Особливо цей прийом був прийнятний для кольорової смородини. Рано навесні під кущем, який вирішили використовувати для розмноження, добре обробляли ґрунт. Для вкорінення відбирали найбільш розвинені однорічні пагони і укладали їх в рівчачки, вириті радіально від основи куща. Для утримання в горизонтальному положенні пагони притискали до ґрунту гачками. Коли з бруньок розвивалися вертикальні пагони висотою 10-12 сантиметрів, їх злегка підгортали пухким живильним ґрунтом і не допускають підсушування. Через два тижні підгортання повторювали, а при сухій погоді проводили поливи. До осені у відсадків розвивалася добра коренева система з сильними вертикальними пагонами. Відсадки обережно відкопували, не пошкоджуючи кореневої системи, відрізали від основи куща і розрізали на частини з розвиненою надземною частиною і кореневою системою. Сильні саджанці відразу висаджували на постійне місце, а слабкі дорощували.

Діленням куща теж розмножують смородину, але до цього способу вдаються лише в крайньому випадку (при необхідності перенесення куща в інше місце або з інших причин). При цьому використовують не старі кущі.

Насіннєвий спосіб застосовують тільки для виведення нових сортів, так як рослини, отримані з насіння, не є носіями всіх ознак того ж сорту.





Схожі записи:



Залишити коментар: