Вирощування лохини в Україні

Vitaliy

Лохина високоросла (Vaccinium corymbosum L.), або голубика. Її смачні ягоди з цілющими властивостями набирають все більшої популярності в Україні. Цей чагарник висотою понад два метри завдяки роботі селекціонерів має сорти різних термінів дозрівання від початку серпня і до середини вересня. Ця культура дуже урожайна і до семи річного віку може давати урожай до 8 кілограмів ягід з куща. Лохина високоросла має дуже цінні, вітамінні ягоди з великим вмістом біологічно активних речовин. Тому мати її на своїй присадибній ділянці просто необхідно. До того ж ягоди у неї досить великі, 5-25 мм в діаметрі і вагою від 1 до 2,5 грам, а деякі ягоди сягають і до 3 грам. Ягоди в гроні дозрівають неодночасно, тим самим продовжуючи можливість поласувати ними ще довше.

Лохина високоросла – досить морозостійка культура і добре росте навіть там, де інші рослини не ростуть. Вона вважається культурою довголіття, так як її плоди мають унікальну дію на організм людини, очищаючи і омолоджуючи його на клітинному рівні. Крім того, лохина – єдина ягода, яка знімає алергічні реакції в організмі людини і сама їх ніколи не викликає. Тому ягоди лохини можна сміливо включати в дитяче харчування.

Вирощування лохини

Для успішного вирощування лохини необхідно запастися приладом для контролю кислотності ґрунту (РН). Він стане в нагоді як при посадковій підготовці субстрату, так і в подальшому процесі культивування. Для посадки лохини вибирають тільки сонячні місця і такі, де ґрунтові води не ближче 0,5 метри. Лохину можна висаджувати як у ями, так і на гребені. Якщо на ділянці ґрунт легкий і немає застою води, а також якщо він лужний або нейтральний, то лохину висаджують в посадкові ями, які готують і заправляють спеціальним способом. Для успішного культивування лохини ґрунт повинен бути кислим (мати значення РН від 4,0 – 5,0, а в ідеалі 4,5 до 4,7), а також пухким, вологим і повітропроникним. Для забезпечення цих умов копається яма глибиною 45 і шириною 60-70 сантиметрів, на дно додається гранульована або порошкова сірка (20-30 грам) і змішується з ґрунтом. Потім яму заповнюють субстратом з верхового торфу, річкового піску або піску з хвойного лісу, перепрілого хвойного опаду і перепрілої двох-трьох літньої тирси хвойних порід. Свіжу тирсу в яму краще не додавати, а використовувати її для мульчування. Субстрат бажано приготувати за два дні до посадки і добре його зволожити, а потім заправити яму і в центрі висадити саджанець. Найкраще для посадки лохини брати саджанці із закритими коренями (в горщиках), так як рослини лохини живляться за допомогою ендотрофної мікоризи (грибка, з яким співіснує коріння). Це ж є однією з головних причин зростання лохини тільки у кислому середовищі. Мікориза може поглинати елементи живлення з ґрунтового розчину тільки в кислому середовищі, а в слабокислому, нейтральному або лужному мікориза не працює. При посадці бажано дістати саджанець з горщика і обережно руками розвести нижню частину кореневої грудки в сторони. Це необхідно зробити для спрямування коренів в горизонтальне положення, а також для кращого закріплення саджанця в посадковій ямі.

На глинястих ґрунтах або на ґрунтах з близьким заляганням ґрунтових вод, лохину краще висаджувати на гребенях. Для цього ґрунт знімають на глибину десять сантиметрів, вносять сірку, перемішують, потім насипають горбком ґрунтову суміш. Як і при посадці в ями, в центрі висаджують саджанець. Потім, як в ямах, так і на гребенях, лохину мульчують тирсою або стружкою хвойних порід шаром в 10 сантиметрів. Мульчувати також можна сосновою корою і хвоєю, адже все це сприяє збереженню вологи, зниженню температури субстрату в спеку, а також окислює його. Після посадки рослину поливають. Для підкислення ґрунту протягом вегетації можна використовувати сірку з розрахунку 40-60 грам на один квадратний метр, також можна на три літри води додати одну чайну ложку лимонної або щавлевої кислоти. Найкраще використовувати електроліт для кислотних акумуляторів у пропорції 50-100 мл на 10 літрів води. Норма витрати – 10 літрів на один квадратний метр. Перед проведенням підкислення необхідно поміряти рівень РН.

Полив лохини

Голубиці потрібен хороший полив під час плодоношення і після, адже тоді закладаються бруньки врожаю наступного року. Якщо ґрунт недостатньо зволожений, то це вплине негативно на кількість врожаю майбутнього року. Лохина однаково чутлива як до посухи, так і до надлишку вологи, а точніше посуху вона переносить легше, ніж надмірне зволоження. Застій води більше двох днів може призвести до хвороб або загибелі куща. Найкращим варіантом зрошення є крапельний полив. Субстрат в посадковій ямі необхідно підтримувати в помірно вологому стані. Для цього в теплу пору року буде достатньо одно-двох разових поливів на тиждень. Якщо через крапельний полив, то один літр в день для тільки посаджених кущів, для молодого ягідника 10-12 літрів на день, а для продуктивного ягідника потрібно близько 22 літрів щодня.

Підживлення лохини високорослої

Лохина маловимоглива до родючості ґрунту і не потребує великої кількості добрив. Оскільки органічні добрива залужують ґрунт, то до голубики їх не застосовують. Кращий час для підживлення лохини – навесні, при набуханні нирок. Всі мінеральні добрива краще вносити в рідкому стані по вологому ґрунті. До азотних добрив належить сульфат амонію, аміачна селітра, сечовина. Кращим азотним добривом для лохини є сульфат амонію. Через те, що азот легко вимивається дощами та поливною водою, внесення його розділяють на три частини: перші 50 грам дають на початку вегетації, наступні 20 грам на початку травня, і ще раз 20 грам на початку червня. Якщо в ґрунт навколо куща додати свіжу тирсу, дозування азоту подвоюють. Починаючи з липня, азот більше не вносять, щоб не провокувати ріст пагонів і дати їм визріти до морозів. До фосфорних добрив відноситься, наприклад, фосфат амонію, який вносять навесні, або суперфосфат в дозі 100 грамів на кущ. Брак фосфору помітний тільки в крайніх випадках при дуже малій кількості фосфору в ґрунті, проявляється в малому ступені. Кращим калійним добривом є сульфат калію, оскільки він не містить хлоридів. Достатнє забезпечення калієм підвищує морозостійкість пагонів лохини, рекомендована доза 40 грам на кущ. До магнієвих добрив належить, наприклад, сульфат магнію, його вносять навесні. Підживлення магнієм необхідне при разовій дозі близько 20 грам. Брак магнію може наступити влітку під час посухи. Норми підгодівлі щороку подвоюються, від внесених за рік до цього (з першого до п’ятого року), а потім вони вже залишаються постійними.

Обрізування кущів лохини

Це необхідний агротехнічний прийом при культивуванні лохини, його необхідно здійснювати ранньою весною, до розпускання бруньок. З моменту посадки до чотирьох років рекомендується санітарна обрізка, яка полягає у видаленні слабких, хворих, підмерзлих або механічно пошкоджених пагонів, а також тих гілок, які лежать на землі. Обрізку з шостого року роблять трохи інакше. Насамперед видаляють хворі та слабкі гілки, а для укрупнення ягоди видаляють також старі, давно плодоносні гілки. Якщо важливіше мати не настільки великі ягоди, а більшу їх кількість, то гілки залишають і до семи-річного віку. Кущі, що мають прямостоячі стебла, проріджують в центрі, а у розлогих кущів обрізають нижні пониклі гілки. При цьому слід враховувати, що з підземних бруньок розвиваються більш потужні пагони.

Після обрізки врожай протягом одного-двох років дещо знижується, але потім кущі рослини знову починають рясно плодоносити.